Справа № 1-52/11

                                                                                       ВИРОК

                                                                                  Іменем України

06 травня 2011 року      Путивльський районний суд Сумської області

                  у складі:      головуючого   - судді   Толстого О.О.

                              при секретарі    Лавринець О.М.                                                 

                з участю :      прокурора         Зайцева І.А.                                                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль справу за   обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянин України, уродженця  м. Путивль Сумської області, не одруженого, не працюючого, освіта професійно-технічна, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого 20.11.2009 р. Путивльським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2  ст. 389 КК України,

                                                                                  ВСТАНОВИВ:

Вироком Путивльського районного суду від 20.11.2009 року ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.

09.12.2009 р. підсудний ОСОБА_1 прибув до РП Глухівського МВ КВІ УДДУ ПВП у Сумській області (далі - КВІ), де йому було роз’яснено умови та порядок відбування покарання у виді громадських робіт.

Однак ОСОБА_1 умисно, в порушення встановленого порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, без поважних причин не з’являвся на роботу, визначену йому Путивльською міською радою, при цьому відбув станом на 03.03.2010 р. лише 24 з призначених 240 годин за графіком, таким чином ухиляючись від відбування призначеного покарання.  Крім того,  ОСОБА_1 були встановлені дні явки для реєстрації в КВІ, але порушуючи встановлений обов’язок, 11.01.2010 р., 01.02.2010 р. і 01.03.2010 року він без поважних причин до КВІ не прибув.

Продовжував ухилятися від призначеного покарання не зважаючи на офіційні попередження КВІ  від 19.01.2010 р.  і 17.02.2010 р.  

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КВК України ухиленням засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт є:  невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину  в інкримінованому  йому  злочині  визнав  повністю, суду показав,  що  дійсно вироком Путивльського райсуду від 20.11.2009 року засуджений за вчинення крадіжки до 240 годин громадських робіт. Умови та порядок відбування цього покарання йому роз’яснювались. В грудні місяці він відпрацював лише 24 години, а з 26.12.2009 року на виконання громадських робіт перестав виходити, при цьому пояснити причину не може, але при цьому вважає, що слід враховувати те, що його в січні-лютому 2010 р. побили невідомі особи, але при цьому ні в лікарню, ні до міліції він не звертався. Його офіційно попереджали про відповідальність за ухилення від відбування цього покарання.   

Щодо причин своєї неявки на громадські роботи і  реєстрацію стверджував  аналогічне даючи пояснення інспектору КВІ (а.с 19, 24) та під час допитів на досудовому слідстві (а.с 35,54).

Також його вина у вчиненні цього злочину повністю доведена іншими дослідженими та перевіреними судом доказами.  

Так, на підставі вироку Путивльського районного суду Сумської області від 20.11.2009 року ОСОБА_1  визнаний винним і засуджений за ч.1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт( а.с  6).

Про умови та порядок відбування цього покарання  ОСОБА_1 був обізнаний, про що свідчить його письмова підписка (а.с  7).

З показань ОСОБА_2, інспектора КВІ, вбачається, що підсудний поставлений на облік  в інспекції з 09.12.2009 року. 14.12.2009 р. під підписку йому було роз’яснено умови та порядок відбування призначеного покарання, встановлено дні явки до інспекції на реєстрацію –перший понеділок кожного місяця.  Після чого його було направлено до міської ради, де  він повинен був приступити  до визначених  радою робіт. В кінці грудня 2009 р. надійшло повідомлення від відповідальної особи міської ради про те, що ОСОБА_1 з 24.12.2009 р. на роботу не виходить. Останнього було викликано до КВІ, з ним проведено бесіда та роз’яснено, що в разі хвороби він повинен надати відповідні документи. Однак ОСОБА_1 жодних підтверджуючих документів щодо стану свого здоров’я  не надав, на роботу не виходив. На запит в Путивльську ЦРЛ надійшла відповідь про те, що ОСОБА_1 за медичною допомогою не звертався.  Він попереджався про необхідність дотримання умов відбування покарання, кримінальну відповідальність за ухилення від його відбування. Такі попередження йому виносились 19.01.2010 р. і 17.02.2010 р., але він на роботу не виходив, на реєстрацію не з’являвся (а.с. 37).

Cвідок ОСОБА_3, інспектор ВОС Путивльської міської ради, суду показав, що був відповідальним за осіб, які відбували громадські роботи. ОСОБА_1 повинен був  відбувати громадські роботи з 16.12.2009 р.  Розпорядженням міської ради були визначені роботи, які повинен був виконувати ОСОБА_1 - прибирання снігу та паперу на території міста.  В грудні він відпрацював 24 години, а з 24.12.2009 р. на роботу не виходив, про що він повідомив КВІ.  Він ходив до ОСОБА_1, який посилався на те, що не може працювати за станом здоров’я, однак жодних документів не надав.    

      Повідомлене цим свідком об’єктивно підтверджуються розпорядженням Путивльської міської ради № 178-р від 15.12.2009 р. про встановлення видів робіт ОСОБА_1 (а.с. 11),   даними графіку відбування ОСОБА_1 громадських робіт та табелів виходу на роботу за грудень 2009 р. –лютий 2010 р.(а.с  14, 88,90, 92).

Як вбачається з постанови КВІ від 14.12.2009 р. (а.с.12 ) ОСОБА_1 були встановлені  дні явки до КВІ для реєстрації –перший понеділок кожного місяця, з чим він був ознайомлений під підпис.  

Згідно листка реєстрації (а.с.13) –11.01.2010 р., 01.02.2010 р. і 01.03.2010 р. ОСОБА_1 до інспекції не прибув.

За повідомлення Путивльської ЦРЛ (а.с. 27 ) з 24.12.2009 р. по 17.02.2010 р. ОСОБА_1 за медичною допомогою не звертався.

Згідно письмових попереджень (а.с 18,23) ОСОБА_1 19.01.2010 р. і 17.02.2010 р., офіційно попереджався інспектором КВІ про недопущення порушень порядку та умов відбування призначеного йому покарання, кримінальну відповідальність за такі порушення, чого не заперечував в судовому засіданні  і сам підсудний.

З акту від 08.06.2010 р. (а.с.94) видно, що під час перевірки КВІ за місцем проживання ОСОБА_1, останній знаходився  вдома у стані алкогольного сп’яніння.    

Проаналізувавши в сукупності всі наведені докази, суд дійшов висновку, що підсудний ОСОБА_1 винний  в скоєнні цього злочину і його  дії правильно кваліфіковано  за ч. 2 ст. 389 КК України, як  ухилення від відбування громадських робіт особою засудженою до цього покарання.

При призначенні винному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, обставини, що пом’якшують та обтяжують  його покарання.

Як особа, ОСОБА_1 раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, ніде не працює, не одружений, перебуває на Д-обліку у лікаря-нарколога.

Щире   каяття  у   вчиненому,  суд   визнає   за  обставину,   що  пом’якшує  покарання ОСОБА_1  

Рецидив злочину, суд визнає за обставину, що обтяжують його покарання.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах, встановлених у санкції ч.2 ст.389 КК України, враховуючи те, що ОСОБА_1  ніде не працює,  вчинив злочин в період відбуття покарання за попереднім вироком, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, в зв'язку з чим приходить до переконання, що його виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів можливе в умовах арешту.

Вироком Путивльського районного суду Сумської області від 20 листопада 2009 року ОСОБА_1 був засуджений за ч. 1 ст.185 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт, невідбутий строк - 216 годин.

За таких обставин, в силу ст. 71 КК України суд вважає за необхідне до покарання призначеного за новим вироком повністю приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком, перерахувавши його за правилами ч.1 ст.72 КК України: із розрахунку  - один день арешту  за 8 годин громадських робіт.

В строк цього покарання слід також зарахувати термін відбутий ОСОБА_1 за вироком Путивльського районного суду Сумської області від 11 червня 2010 року, скасованим ухвалою ВСС України від 31 березня 2011 р., –з 11.06.2010 р. по 11.10.2010 р. включно.  

Міру запобіжного заходу  до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1  слід залишити підписку про невиїзд.

Судових витрат та речових доказів в справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                                                   ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, призначивши  покарання  у виді  арешту на строк 4 (чотири) місяці.

На підставі ст.  71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим  вироком  повністю приєднати  невідбуту  частину  покарання  за вироком Путивльського районного суду Сумської області від 20 листопада 2009 року у виді 216 годин громадських робіт, яке перерахувати за правилами ст. 72 КК України, і остаточно призначити йому покарання  у виді арешту на строк  4 ( чотири) місяці 27 (двадцять сім) днів.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній –підписку про невиїзд, а строк відбування покарання відраховувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши термін покарання відбутого за вироком Путивльського районного суду Сумської області від  11 червня 2010 року –з 11.06.2010 р. по 11.10.2010 р. включно.            

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя

Путивльського районного суду                                                                                     О.О.Толстой