Справа № 2-45/11

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

01.04.2011 року                                                                      Турійський районний суд

                                                                                          Волинської області

в складі:   головуючого судді                                                  Воробей І.В.

                при секретарі                                                            Ганюк З.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” в особі його філії “Луцьке регіональне управління” до ОСОБА_1 про стягнення 42 699.33 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Надра” в особі його філії “Луцьке регіональне управління” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 42 699.33 грн., посилаючись на те, що 27 серпня 2008 року між ними було укладено кредитний договір № 669-ПКП про надання кредиту в сумі 22 000.00 грн. на строк з 27 серпня 2008 року до 27 серпня 2011 року включно з виплатою процентів за користування ним у розмірі 3.1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з його поверненням шляхом здійснення в період до 15 числа кожного місяця мінімального необхідного платежу в сумі 1 004.25 грн., сплатою пені за прострочення позичальником строку внесення таких платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної суми неповернутого кредиту за кожен день прострочення. Банк умови кредитного договору виконав у повному обсязі, а позичальник ОСОБА_1, порушуючи їх, несвоєчасно здійснював повернення кредиту та сплату процентів за користування ним, в зв’язку з чим у нього станом на 01 вересня 2010 року виникла  заборгованість з погашення кредиту в сумі 37 046.82 грн., яка з урахуванням 2 159.14 грн. встановленого індексу інфляції за весь час прострочення складає 39 205.96 грн., та зі сплати пені – в сумі 3 493.37 грн., що разом становить 42 699.33 грн. Оскільки ОСОБА_1 не бажає сплатити зазначений борг добровільно, то просили стягнути з нього в користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” в особі його філії “Луцьке регіональне управління” 42 699.33 грн. кредитної заборгованості, 426.99 грн. судового збору та 120.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених при поданні позовної заяви.

Представник позивача – відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” в особі його філії “Луцьке регіональне управління” – Кравчук С.В. в судове засідання не з’явився, однак подав до суду письмову заяву про те, що він позов підтримує повністю і не заперечує проти розгляду справи за даним позовом за його та відповідача відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задовольнення повністю.

Як встановлено в судовому засіданні і що стверджується матеріалами справи, між відкритим акціонерним товариством комерційним банком “Надра” в особі його філії “Луцьке регіональне управління” та ОСОБА_1 27 серпня 2008 року було укладено кредитний договір № 669-ПКП, згідно з п.п.1.1, 1.3.1, 1.4, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 4.1 якого відповідачу надавався кредит в сумі 22 000.00 грн. на строк з 27 серпня 2008 року до 27 серпня 2011 року включно з виплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3.1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з його поверненням шляхом здійснення в період до 15 числа кожного місяця мінімального необхідного платежу в сумі 1 004.25 грн., сплатою пені за прострочення позичальником строку внесення таких платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної суми неповернутого кредиту за кожен день прострочення (а.с.5-6).

Із меморіального ордера від 27 серпня 2008 року № 31 вбачається, що ОСОБА_1 27 серпня 2008 року було надано кредит в сумі 22 000.00 грн. (а.с.7).

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З виданого відкритим акціонерним товариством комерційним банком “Надра” в особі його філії “Луцьке регіональне управління” розрахунку від 01 вересня 2010 року видно, що ОСОБА_1, починаючи з 17 вересня 2008 року, не здійснював щомісячних мінімальних необхідних платежів, а отже – не повертав кредит та не сплачував проценти за користування ним, чим порушив умови укладеного з ним кредитного договору (а.с.10).

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.546, ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

У відповідності до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.1 кредитного договору № 669-ПКП від 27 серпня 2008 року передбачено, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення (а.с.5-6).

Як вбачається з виданого відкритим акціонерним товариством комерційним банком “Надра” в особі його філії “Луцьке регіональне управління” розрахунку від 01 вересня 2010 року, ОСОБА_1 правильно нараховано за період з 01 вересня 2009 року до 31 серпня 2010 року включно 3 493.37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, а тому суд вважає, що вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (а.с.10).

Згідно з п.3.2.3 кредитного договору № 669-ПКП від 27 серпня 2008 року, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п.2.3.2 цього договору (а.с.5-6).

У відповідності з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути  кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася,  та сплати належних йому процентів.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З виданого відкритим акціонерним товариством комерційним банком “Надра” в особі його філії “Луцьке регіональне управління” розрахунку від 01 вересня 2010 року видно, що заборгованість з повернення кредиту ОСОБА_1 нарахована правильно, складається з 21 109.42 грн. кредитних коштів та 15 937.40 грн. відсотків за користування кредитом і з урахуванням 2 159.14 грн. встановленого індексу інфляції за весь час прострочення їх сплати шляхом здійснення щомісячних мінімальних необхідних платежів становить 39 205.96 грн., а тому суд вважає, що вона також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (21 109.42 + 15 937.40 + 2 159.14 = 39 205.96)  (а.с.10).

Таким чином, враховуючи все зазначене вище, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 669-ПКП, укладеним 27 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком “Надра” в особі його філії “Луцьке регіональне управління” та ОСОБА_1, в сумі 42 699.33 грн. (21 109.42 + 15 937.40 + 2 159.14 + 3 493.37 = 42 699.33).

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_1 слід також стягнути на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” в особі його філії “Луцьке регіональне управління” 426.99 грн. судового збору та 120.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених ним при поданні позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст.526, ч.1 ст.530, ч.1 ст.546, ч.1 ст.548, ч.ч.1, 3 ст.549, ч.1 ст.610, ч.2 ст.625, ч.2 ст.1050, ст.1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, ч.1 ст.88, ст.ст.212-215, ч.1 ст.224, ст.ст.225, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” в особі його філії “Луцьке регіональне управління” 42 699.33 (сорок дві тисячі шістсот дев’яносно дев’ять гривень 33 копійки) кредитної заборгованості, 426.99 (чотириста двадцять шість гривень 99 копійок) судового збору та 120.00 (сто двадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 43 246.32 (сорок три тисячі двісті сорок шість гривень 32 копійки).

Рішення може бути переглянуте Турійським районним судом за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення. Строк, протягом якого розглядалася заява про перегляд рішення, не включається  до строку на його апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: