Справа № 2-а-196/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 січня 2011 року           

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                                                                                                                         Соколянської О.М.,

секретарі                                                                                                                                   Гончаровій С.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за  адміністративним позовом  ОСОБА_1  до  інспектора ДПС батальйону ДПС ДАІ  м.Дніпропетровська старшого сержанта міліції  Прокопенко Дмитра Анатолійовича, Головного Управління ДАВ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії  відповідача, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

          Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії  відповідача, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 08.07.2010 року  інспектором ДПС батальйону ДПС ДАІ  м.Дніпропетровська старшого сержанта міліції  Прокопенко Д.А.  винесено постанову АЕ №307076 у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260  гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 123 КпАП України, а саме, що  08.07.2010 року біля  11 години 05 хвилин в м.Дніпропетровську на пр.Калініна ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ІЖ»д.з НОМЕР_1 проїхав залізничний переїзд перед яким відсутня  державна розмітка або державний знак які визначають кількість смуг в другому ряді, чим порушив п.20.4 ПДР України. Позивач вважає, що вказаного правопорушення він не скоював,   а тому протокол та постанова  про адміністративне правопорушення складено незаконно.  Постанова  підлягає скасуванню.  Позивач вважає дії інспектора незаконними у зв'язку з численними порушеннями як норм КпАП України, так і відомчих інструкцій.

  Позивач  ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач інспектор  ДПС батальйону ДПС ДАІ  м.Дніпропетровська старшого сержанта міліції  Прокопенко Д.А.  .  в судове засідання не явився,   надав суду заяву про слухання справи без його участі.

 Представник Головного Управління ДАВ УМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача,    дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судом по справі встановлено, що   08.07.2010 року відповідачем  складено протокол, згідно якого позивач,    .07.2010 року біля  11 години 05 хвилин в м.Дніпропетровську на пр.Калініна ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ІЖ»д.з НОМЕР_1 проїхав залізничний переїзд перед яким відсутня  державна розмітка або державний знак які визначають кількість смуг в другому ряді, чим порушив п.20.4 ПДР України ас.5.  Як вбачається з протоколу від   08.07.2010 року серії АЕ1 №003976, позивач  не погодився з даним протоколом. На підставі вказаного протоколу відповідачем було винесено постанову серії АЕ №07076, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 123 КпАП України  та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі  260  гривень ас.4.

Суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідачем були допущені порушення процесуальних норм, що потягло за собою винесення помилкової та необґрунтованої постанови.

Так, відповідно до ст. 251 КпАП  України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З  матеріалів справи вбачається, що фактично єдиним доказом винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2  ст. 122 КпАП України,  є протокол в той час, як в даному випадку - невизнання позивачем своєї провини - відповідач мав забезпечити збір інших доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення чи спростовували його, однак цього зроблено не було.

Згідно ст.252 КпАП України, передбачає, що посадова особа, при розгляді справи, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею  283 КпАП України, закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок  про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КпАП  України є безпідставним.

Відповідно до ст. 293 КпАП України  орган при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість  винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.           

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що дії відповідача підлягають визнанню неправомірними, постанова –скасуванню, а провадження в адміністративній справі відносно позивача закриттю в зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення.

          На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КпАП України,  суд -

п о с т а н о в и в:

          Адміністративний позов  ОСОБА_1  до  інспектора ДПС батальйону ДПС ДАІ  м.Дніпропетровська старшого сержанта міліції  Прокопенко Дмитра Анатолійовича, Головного Управління ДАВ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії  відповідача, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,  задовольнити.

          Скасувати постанову  інспектора ДПС батальйону ДПС ДАІ  м.Дніпропетровська старшого сержанта міліції  Прокопенко Дмитра Анатолійовича  про притягнення  ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст.123 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260  гривень.

          Провадження у адміністративній справі відносно  ОСОБА_1   закрити в зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.

          Постанова  оскарженню не підлягає.

Суддя                                                               О.М.Соколянська