Справа №  2-а-1437/11                                                   

ПОСТАНОВА             

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            01 червня    2011року   Світловодський міськрайонний суд  Кіровоградської області в складі:                          головуючого судді:    Гонтаренко Т.М.,

                                     при секретарі:             Герко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Світловодська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора ДПС Золотоніського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Черкаській області старшого сержанта міліції Лелеки Віталія Валерійовича   про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

                                                                      В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною  та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на неправомірність дій відповідача та незаконність накладення на нього штрафу. В обґрунтування позову зазначив, що 19 квітня 2011 року в поштовому відділенні він отримав листа  з Золотоніського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області разом з постановою в справі про адміністративне правопорушення серії СА №334936 від 06.04.2011р. Зазначена постанова була прийнята без його участі. Він дійсно 06 квітня 2011р. приблизно о 12 годині  на службовій автомашині рухався по автодорозі Запоріжжя-Бориспіль до Києва. Рухався він у колонні автомашин у кількості приблизно 5-7 одиниць. Був зупинений відповідачем начебто за перевищення швидкості, при цьому показав йому монітор засобу контролю швидкості/радар «Радіс»на якому була зафіксована швидкість 140 км. на годину. Він намагався заперечувати, оскільки  швидкість не перевищував  і відповідно не порушував ПДР , а зафіксована швидкість вочевидь не його автомашини, а тих, хто проїхав перед ним, та обігнали його перед зупинкою. Окрім того, відповідач проводив замір швидкості руху рухаючись на службовій автомашині по зустрічній смузі руху, чого не мав право  робити. Його вимога про надання  документів про проходження радаром «Радіс»державної перевірки, була проігнорована відповідачем. В протоколі про адміністративне правопорушення він зазначив свої заперечення, але копію протоколу відповідач йому не надав. В постанові / в графі»постанову отримав», взагалі стоїть не його підпис.

В судове засідання позивач не з»явився, в заяві зазначив ,що просить розглядати справу без його участі на позовних вимогах наполягає і просить їх задовольнити.

Відповідач  в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань чи заперечень на позов не надав, що дає суду підстави для розгляду справи за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні встановлено, позивач дійсно 06 квітня 2011р. об 11 годині 50 хвилин керуючи  службовим автомобілем  марки «Мітсубісі»,д.р.н. НОМЕР_1 ,рухався по автодорозі Бориспіль-Запоріжжя до м.Києва , на 85 км. якої був зупинений відповідачем- інспектором ДПС Золотоніського ДПС ДАІ УМВС України в Черкаській області ст.сержантом  міліції Лелекою В.В., який склав відносно позивача протокол, а потім виніс постанову серії СА №334936/а.с.4/ в якій зазначив, що ОСОБА_1 при обмеженні швидкості 90 км. на годину, рухався зі швидкістю 114 км./год.,/зафіксовано  засобом «Радіс»/,чим порушив вимоги п.12.6 ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП . Даною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 255грн.

На а.с. 5 знаходиться поштовий конверт  зі штампом Світловодського поштового відділення №2 від 18.04.2011р. який було направлено разом з зазначеною постановою на адресу позивача, отриманий ним 19.04.2011р.

        Оскаржувана  постанова винесена 06.04.2011р. тією ж особою, що і склала протокол про адміністративне правопорушення і на місці вчинення правопорушення, чим порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлений ст.279 КУпАП, тим самим порушені права, передбачені ст.268 КУпАП, так як позивач не мав змоги надати докази, заявляти клопотання, скористатися послугами фахівця права, ці факти свідчать про відсутність об»єктивності при розгляді даної адміністративної справи.

Виходячи з викладеного, дослідивши та врахувавши всі інші матеріали справи суд дійшов висновку, що  адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи не доведено, що порушення зазначене в постанові про адміністративне правопорушення мало місце. Відповідач мав можливість довести протилежне в судовому засіданні, але до суду не з’явився та не надав жодних доказів чи заперечень.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що протиправність діяння з боку відповідача підтверджується лише постановою винесеною відповідачем, зміст якої спростовується поясненнями позивача, суд вважає недостатнім вказаного доказу для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Отже, Постанова серії СА №334936 від 06.04.2011року є протиправною  та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 7, 122, 247, 283, 284, Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 18, 19, 86, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити .

        Поновити процесуальний строк зі зверненням з адміністративним позовом до суду.

        Постанову серії СА №334936 від 06.04.2011   про притягнення  ОСОБА_1   до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, визнати як протиправну та скасувати, а провадження  у справі у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення закрити.

          Постанова оскарженню не підлягає.

          Суддя:                                                              Т.М.Гонтаренко