Справа № 2-а- 382/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

15 квітня 2011 року                        Володарський районний суд Донецької області у складі судді Подліпенця Є.О., розглянувши  в порядку скороченого провадження в залі суду смт. Володарське справу адміністративного судочинства за позовом:

ОСОБА_1

до

Управління Пенсійного Фонду України в Володарському районі Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання  здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,-

                    В С Т А Н О В И В :

 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання  здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він має статус особи, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 2-ої категорії, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області та отримує пенсію за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ої категорії. Вважає, що розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю не відповідає розмірам пенсії, встановленої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХП (надалі –Закон № 796-ХП).

  У позові просить визнати неправомірними дії відповідача стосовно виплати йому пенсії в розмірі меншому ніж це встановлено ст. ст. 49, 50, 51, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зобов’язанням управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької  області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату відповідно до ст.ст. 49, 50, 51, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, віднесеній до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 14.02.2007 року, з урахуванням раніше сплачених сум.  

 Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення проти позову, у якому просить розглянути справу без участі представника УПФУ в Володарському районі Донецької області та у яких зазначив, що позивач отримує пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до статті 49 цього Закону пенсії особам, віднесеним до категорії 2, встановлюються у вигляді додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Стаття 51 цього Закону передбачає встановлення особам, віднесеним до категорії 2 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю -30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, частиною третьою цієї статті передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а саме Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, а також здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 117 Конституції Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання. З метою реалізації права осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 03.01.2002 р. №1 (зі змінами та доповненнями).

Враховуючи конституційну норму щодо обов'язкового виконання постанов Кабінету Міністрів України (ст.117 Конституції України), управлінням Пенсійного фонду при визначенні розміру пенсії позивача було правомірно застосовано вказані вище постанови Кабінету Міністрів України.

  На підставі переліченого просить суд повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач –ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи  2-ої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 14.02.2007 року.  

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Володарському районі Донецької області і отримує пенсію за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ої категорії.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, у період визначений в позовних вимогах та визнає бездіяльність відповідача протиправною з наступних підстав.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі -  спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(надалі - загальний закон).

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 49 цього Закону призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Підпунктами 12,15, 17 п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI (надалі –Закон № 107) були внесені зміни, в тому числі й до ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(пункт 28 розділу ІІ).

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і до статей 50, 54.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції до 01.01.2008 року.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії на достатній життєвий рівень дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15.07.1999 року № 966-ХІV, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ.

          Відповідно до ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ, основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою  забезпечення  конституційного  права  громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включаються в тому числі мінімальний розмір пенсії за віком.

           Основні державні соціальні гарантії,  які є основним джерелом існування,  не можуть  бути  нижчими  від  прожиткового  мінімуму, встановленого законом.

          В ст. 19 Закону № 2017-ІІІ передбачено, що  виключно законами України визначаються мінімальний розмір пенсії за віком. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

          Згідно ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, прожитковий мінімум застосовується для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю,  а також стипендій  та  інших  соціальних  виплат  виходячи  з  вимог Конституції України та законів України. В ч. 3 ст. 4 цього ж Закону передбачено, що прожитковий  мінімум  на  одну особу, а також окремо для тих, хто  відноситься  до  основних  соціальних  і  демографічних  груп населення,  щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний  бюджет  України  на  відповідний  рік.  Прожитковий мінімум  публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV також встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України № 231-V від 05 жовтня 2006 року, який набрав чинності з 31.10.2006 року були внесені зміни до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи  в якій саме зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

У відповідності до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 №489-V, розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

У відповідності до ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року N 107-VI, розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить:  з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні,  з 1 жовтня 2008 року по 01 листопада 2009 року - 498 гривень.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року N 835-VI, розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність з 1 листопада 2009 року становить - 573 гривень.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року N 2154-VI, розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить:  з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня  -  706  гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року N 2857-VI, розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить на одну особу в  розрахунку на місяць у розмірі:   з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні,  з 1 жовтня - 784  гривні,  з  1  грудня  - 800 гривень.

Таким чином, для позивача як особі, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, нижній розмір додаткової пенсії відповідно до ст. 50, ч.1 ст. 51 Закону № 796-ХП повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів, а не з розмірів визначених постановами Кабінету міністрів України. Оскільки, статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Крім того, зазначені постанови КМУ є підзаконними актами яка суперечить Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", також порушує та звужує права позивача, встановлені Конституцією України.

Право на пенсію та додаткову пенсію встановлює Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсій, встановлених законами, не підлягає зменшенню. Це гарантує ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Застосування відповідачем зазначених постанов КМУ до спірних відносин обмежує конституційне право позивача на соціальний захист, суперечить принципу законності, визначеного п. 2, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України та приписам п. 1,6 ст.92 Конституції України, ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Дії управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку додаткової пенсії позивачу на підставі постанов Кабінету Міністрів України призвела до того, що відбулося значне звуження обсягу прав позивача, які існують в державі для відповідної категорії громадян.

Тому суд вважає, що дії відповідача щодо нарахування додаткової пенсії  у розмірах, менших ніж передбачено ст.ст. 50, 54 ч. 4 Закону Укради «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є неправомірними.

З таких підстав обчислення і призначення пенсії особам захворювання яких пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС здійснюється за правилами ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” та ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” від 15.07.1999 року № 966-ХІV, в якій зазначено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення в тому числі розміру мінімальної пенсії за віком, який також відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

               Щодо постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»від 03 січня 2002 року №1, на яку посилається відповідач, то нею встановлені розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, які не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком та суперечать положенням статей 50, 54 Закону №796-XII.

                 Роз’яснення наведені в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»від 01.11.96 року № 9, застерігають, що судам  необхідно  виходити  з того,  що нормативно-правові акти будь-якого  державного  чи  іншого  органу  (акти  Президента України,   постанови   Верховної   Ради   України,   постанови   і розпорядження Кабінету Міністрів України,  нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів  Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та  інструкції  міністерств  і  відомств, накази  керівників підприємств, установ та  організацій   тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

                Якщо при розгляді  справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати Закон,  який регулює ці правовідносини.

Доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права, передбаченого ст. 99 КАС України, неспроможні, так як відповідно до ч.2 ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАСУ для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, згідно ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року N 1788-XII, суми  пенсії,  не  одержані  своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються  за  минулий  час  без обмеження будь-яким строком.

Крім того, згідно до вимог статті 76 Закону України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 року N 39/95-ВР, право на подання  позову  про  відшкодування  ядерної  шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ст. ст. 49, 50, 51, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, ст. 17, 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню та додаткова пенсія позивачу повинна бути перерахована як особі віднесеній до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 14 лютого 2007 року, з урахуванням раніше сплаченних сум.

З урахуванням викладених обставин суд визнає дії відповідача протиправними та зобов'язує відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 51, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, віднесеній до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 14 лютого 2007 року, з урахуванням раніше сплаченних сум.  

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок. Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

Таким чином, позивач звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, ст. 17, 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 17, 23, 69-71, 79, 86, 87, 88, 94, 98, 111, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22, 23, 24 Конституції України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Володарському районі Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок недоотриманих сум додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю –задовольнити.          

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області стосовно виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі меншому ніж це встановлено ст. ст. 49, 50, 51, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької  області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату відповідно до ст.ст. 49, 50, 51, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, віднесеній до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 14.02.2007 року, з урахуванням виплачених сум.  

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення через Володарський районний суд до Донецького  апеляційного адміністративного суду. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, або у письмовому провадженні то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя                                                                         Є.О. Подліпенець