Р І Ш Е Н Н Я

                                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20  червня  2011 року  Кілійський районий суд Одеської області у складі  

головуючого судді  Тюміна О.Г.,

при секретарі  Нанєвій А.В.,

за участю : представника  позивача  ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія цивільну справу за позовом   ОСОБА_4   до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,

                   про стягнення боргу за  договором  позики  ,

                                 ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кілійського районного суду  із зазначеним позовом  про стягнення  в солідарному порядку з відповідачів заборгованості за договорами  позики  в загальній сумі 172.000 грн. а також витрат по сплаті державного мита в сумі 1700,00 грн., витрат по сплаті ІТЗ в сумі 120 грн.

Представник позивача ,  в судовому засіданні підтримав позов та пояснює , що 05.12.2009 року позивач за договором позики  передав відповідачу  грошові кошти  в сумі 7500 Євро , що еквівалентно 75000 грн. з умовою повернення суми боргу  до 02.03.2011 року. Відповідач повернув частину боргу в сумі 58000 грн., після чого залишок боргу складає 17000 грн. 12.04.2010 року  позивач передав відповідачу  6500 Євро, що еквівалентно 65000 грн. з умовою повернення боргу до 02.03.2011 року. 17.07.2010 року позивач передав відповідачу 9000 Євро, що є еквівалентно 90000 грн.  з умовою повернення боргу до 02.03.2011 року. Всі договори позики сторони оформили в простій письмовій формі, шляхом надання відповідачем розписок. В узгоджений сторонами строк повернення позики відповідач не виконав свої  зобов’язання в повному обсязі, в зв’язку з чим просить стягнути на користь позивача в солідарному порядку з відповідачів 172000 грн.  заборгованості за договорами позики а також судові витрати в сумі 1820 грн., а всього173820,00 грн.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3  з позовом  згодні в повному обсязі. Підтверджують , що дійсно отримали від позивача зазначені в позові суми позики, суму позики повернули частково и на час розгляду справи повинні повернути позивачу 172000 грн., а також понесені  ним судові витрати.  

Заслухавши пояснения  сторін ,  дослідивши надані сторонами докази , та розглянувши справу в межах позовних вимог, суд вважає позов таким що підлягає задоволенню.

Згідно фотокопій розписок , відповідність яких  оригіналам відповідачами  не заперечується ,  позивач надав відповідачу ОСОБА_2 позики :

- 05.12.2009 року в сумі 7500 Євро, що еквівалентно 75000 грн., з умовою повернення до 02.03.2011 року. Позика отримана для будівництва житлового будинку

-17.07.2010 року   в сумі 9000 Євро, що еквівалентно 90000 грн. з умовою повернення  до 02.03.2011 року. Позика отримана з метою придбання автомобіля

- 12.04.2010 року в сумі 6500 Євро, що еквівалентно 65000грн., з умовою повернення до 02.03.2011 року. Позика отримана з метою придбання автомобіля.

Сторони не заперечують, що в передбачені договорами   строки повернення позики, позика повернута частково в сумі  58 000 грн.

Таким чином встановлено, що між сторонами виникли  правовідносини, що витікають з договору позики.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до  ст. 1046 ЦК України  за договором позики одна сторона  (позикодавець)  передає другій  стороні  грошові кошти або інші речі, в позичальник зобов’язується  повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики).

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до  ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний  повернути позикодавцеві позику у строк та в  порядку  , що встановлені договором.

Відповідно до ч.2  ст. 65 СК України при укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договорів недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходиться за межі дрібного побутового.

Відповідно до ч.4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї , створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором , використане в інтересах сім’ї.  

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 під час  укладення договорів позики діяв в інтересах обох  подружжя , отримані кошти витрачено на спільні потреби, позов підлягає задоволенню шляхом стягнення  боргу за договорами позики в солідарному порядку з відповідачів.   

Керуючись  ст.ст.15, 30,30-1, 149-152,155, 202,202-1, 203 ЦПК України , суд  

                                             ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3   на користь ОСОБА_4  заборгованість  за договорами  позики в сумі  172.000 грн. 00 коп. та  судові витрати в сумі 1820 грн., в всього 173.820,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської  області  через Кілійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги  в 10-денний строк з дня проголошення рішення.  

          Суддя                                                                О.Г.Тюмін