Справа № 1-249/2006р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 червня 2007 року                                    Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області у складі головуючого - судді Петрової О.Ф.

при секретарі Сніжко І.М.

з участю прокурора Костирі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Олександрія кримінальну справу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов'язаного, несудимого, мешкаючого в АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця сел.Звенигородка м.Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, приватного підприємця, неодруженого. невійськовозобов'язаного, несудимого, мешкаючого в АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудні вчинили хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб за таких обставин:

20 серпня 2006 року близько 2 год. підсудні та ОСОБА_3, маючи намір побити потерпілого ОСОБА_4, на автомобілі-таксі марки З A3 «Славута» під керуванням останнього в якості пасажирів прибули до АДРЕСА_3, де діючи в групі з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, стали наносити ОСОБА_4 удари руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя, тім'яної області, лівого ліктьового суглобу, колінних суглобів, лівої стопи, шиї, крововиливів чола, спини, лівої руки, лівого ока, гематоми повік правого ока, субкон'юнктивальних крововиливів обох очей, забою м'яких тканин лобно-скроневої ділянки справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи №204 від 19.09.2006р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також пошкодили службовий автомобіль-таксі марки ЗA3 «Славута».

Підсудні винність в інкримінованому злочині не визнали.

Підсудний ОСОБА_1 в  судовому засіданні показав, що 20 серпня 2006р. він відпочивав зі своєї дівчиною ОСОБА_5 в барі «Козак Вус», спиртних напоїв не вживав. Напередодні ОСОБА_5 була серед запрошених на весіллі своєї подруги. Згодом від ОСОБА_5 він дізнався, що на весіллі до неї чіплявся хлопець, як пізніше з'ясувалося, ним був ОСОБА_4 Ця обставина вразила його. Пізнім вечором 20 серпня 2006р., відправивши свою дівчину додому, він повернувся до бару і разом зі своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вирішив поїхати на таксі на залізничний вокзал, щоб дізнатися про розклад руху потягів, а по дорозі завезти ОСОБА_2 до товариша. Коли водій на вимогу пасажирів зупинився біля будинку № 35 та ввімкнув світло в салоні автомобіля, він, ОСОБА_1, в особі водія впізнав кривдника своєї дівчини та розпочав з ним розмову, нагадавши йому про

інцидент, що стався на весіллі між ним та ОСОБА_5. ОСОБА_4 почав висловлюватися на її адресу нецензурно. Між ними виникла сутичка. ОСОБА_4 нахилявся, щоб дістати якийсь предмет, а він, в свою чергу, почав витягувати ОСОБА_4з салону автомобіля, щоб останній їх не збив автомобілем. До нього приєднався ОСОБА_3, допомагаючи витягувати ОСОБА_4з салону автомобіля. їм вдалося витягнути його. Під час цих дій ОСОБА_4 вдарився головою об дверцята автомобіля та впав на коліна, вдарившись об асфальт. Після того як таксист опинився на вулиці, він хотів вдарити його, ОСОБА_1а, і він вимушений був ухилятися. ОСОБА_2відтягував їх один від одного. Хто пошкодив автомобіль, йому не відомо.

Зміну показань в судовому засіданні він пояснює тим, що слідчий власноручно викладав протокол його допиту, виходячи з первинних пояснень, а він їх підписав не прочитавши. Працівники міліції, прізвищ та імен яких він не знає і зовнішність описати не може, застосували до нього фізичне насильство з метою отримання зізнання з його боку.

Підсудний ОСОБА_2дав аналогічні показання та зазначив, що домовленості між ним, ОСОБА_3 та ОСОБА_1ом про побиття потерпілого не було, особисто він його не бив, а лише розбороняв ОСОБА_1а і ОСОБА_4. До пошкодження автомобіля відношення не має.

Під час досудового слідства вимушений був зізнатися у вчиненні злочину під впливом фізичного насильства з боку працівників карного розшуку, дані про особи яких йому не відомі.

Не дивлячись на заперечення вини з боку підсудних, їх винність підтверджується дослідженими доказами.

Так, свідок ОСОБА_5 показала, що з ОСОБА_1 вона підтримує дружні стосунки. В серпні 2006р. під час весілля її подруги до неї чіплявся хлопець по імені ОСОБА_6, пропонуючи інтимні стосунки. Згодом про цей випадок вона розповіла ОСОБА_1. Про з'ясування стосунків з цим хлопцем мова не йшла. 20 серпня 2006р. вона разом з ОСОБА_1ом відпочивала в барі «Козак Вус». Там же вона бачила ОСОБА_3, ОСОБА_2. Близько 2 год. ОСОБА_1 відправив її додому, посилаючись на те, що в нього є ще свої справи. Що згодом відбувалося, їй не відомо.

Як свідчить висновок судово-медичної експертизи № 204 від 19.09.2006р., у потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження в області обличчя, шиї, ліктьового суглобу, колінних суглобів, лівої стопи, які в своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та могли виникнути в результаті дій тупих твердих предметів( а.с. 24-26).

Із даних протоколу огляду місця події від 20 серпня 2006р. - майданчика з бетонним покриттям, що розташований поблизу п'ятого під'їздуАДРЕСА_3 вбачається, що на ньому знаходиться автомобіль жовтого кольору марки «Славута», державний номер НОМЕР_1, в якому відсутній магнітофон, відірваний провід рації, шини автомобіля мають порізи, передні ліві дверцята погнуті (а.с.7).

Відповідно до заяви ОСОБА_7 шкода, пов'язана з пошкодженням автомобіля, йому відшкодована в повному обсязі ОСОБА_1 (а.с.52).

Із оголошених показань потерпілого ОСОБА_4 вбачається, хто, за яких обставин спричинив йому тілесні ушкодження та які пошкодження мав автомобіль після події 20 серпня 2006р. (а.с. 15-16).

Як свідчать оголошені показання ОСОБА_3, ОСОБА_1 запропонував йому та Садовніку провчити водія таксі, який скривдив дівчину ОСОБА_1. Вони погодилися, після чого на таксі під'їхали доАДРЕСА_3 почали витягувати з автомобіля та бити водія (а.с.56-57; справа №1-109/2007р.-а.с.255).

Оцінку діям ОСОБА_3, який був співучасником даного злочину, дав суд, постановивши вирок 21  лютого 2007р., який набрав законної сили.

Заперечення своєї вини з боку підсудних суд розцінює як спробу ухилитися від кримінальної відповідальності. їх показання на досудовому слідстві узгоджуються з показаннями потерпілого. Будь-який тиск з боку працівників міліції, які відбирали у них пояснення та показання, підсудні виключають. В той же час осіб, які чинили фізичний тиск на них, не називають.

Суд вважає, що винність підсудних повністю доведена, а їх дії кваліфікує за ч.2 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до  суспільства,  що  супроводжувалось

особливою зухвалістю, пов'язаною зі спричиненням легких тілесних ушкоджень та пошкодженням службового автомобіля, вчинене групою осіб.

Підсудні діяли під впливом хуліганських спонукань, оскільки раніше з потерпілим не були знайомі, бажаючи помститися потерпілому, грубо порушуючи громадський порядок, зневажаючи оточуючих та існуючі загальновизнані правила поведінки та моральності. При цьому їх дії носили публічний характер, так як були вчинені в групі в громадському місці відносно потерпілого під час виконання ним службових обов»язків.

Призначаючи підсудним покарання, суд враховує, що вони вчинили умисний злочин середньої тяжкості та роль кожного у його вчиненні.

Підсудні вперше притягуються до кримінальної відповідальності, за місцем проживання скарг на них не надходило.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1., суд враховує добровільне відшкодування майнової шкоди власнику автомобіля. Обставин, які обтяжують його покарання, з матеріалів справи не вбачається.

Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання ОСОБА_2не встановлено.

З огляду на викладене суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудних та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 необхідно залишити без розгляду, оскільки останній в судове засідання не з'явився і позов не підтримав.

Судових витрат та речових доказів по справі немає.

Керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд -

ЗАСУД ИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України засуджених від відбування покарання звільнити за умови, що вони протягом іспитового строку - 1(один) рік не вчинять нового злочину та виконають покладені на них обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання

Цивільний позов ОСОБА_4залишити без розгляду.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно засуджених залишити без змін - підписку про невиїзд.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.