Справа №1-49

ВИРОК

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

17 травня 2007 року

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді     Галасюка Р.А.,

при секретарях                        Кузнєцовій А.В.,  Котелянець Т.М. ,  Світко Т.І.,

з участю прокурора Клименко В.М. ,

захисника                                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвину­ваченню

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народжен­ня,  уродженця с Новий Любар,  Любарського району,  Житомирської області,  українця,  громадянина України,  з вищою освітою,  одруженого,  працюючого лікарем - не­вропатологом ОСОБА_8 поліклініки  ст.  Житомир,  прожи­ваючого за адресою: АДРЕСА_1,  раніш не судимого,

в скоєнні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 368 КК України,  -

встановив:

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в одержанні хабара за невиконання належним чином своїх службових обов'язків в інтересах гр. ОСОБА_3,  з використанням свого службового становища за наступних обставин.

Так,  ОСОБА_2,  працюючи на посаді голови лікарсько-експертної комісії та лікаря невропатолога ОСОБА_8 поліклініки  ст.  Житомир,  будучи наділеним правом надавати лікарняні листи хворим,  тобто являючись службовою особою,  з використанням сво­го службового становища та діючи в інтересах того,  хто дає хабара,  03 березня 2006 року в період з 14 до 15 години в своєму службовому кабінеті вказаної поліклініки,  - отримав ха­бара в сумі 500 гривень від ОСОБА_3 за надання останньому лі­карняного листа серії ДАВ № 856049 з 3 березня 2006 року на 10 днів з метою звільнення -ОСОБА_3 від праці за станом його здоров'я,  хоча ОСОБА_3 на той час не хво­рів.

Вказане обвинувачення органи досудового слідства та державного обвинувачення обґрунтовують наступними доказами:

Показаннями ОСОБА_3 на досудовому слідстві (а.с. 27, 28, 34, 35, 57, 58) про те,  що проживає він в м. Житомирі і працює черговим на переїзді 106 км «Крошня». На цій посаді він працює з грудня місяця 2005 року. В селі Нова Вигода,  Житомирського району проживають його батьки,  так як його вітчим захворів,  то він вирішив поїхати в село,  щоб допомогти батькам по господарству. Так як начальство його не відпустило б у короткочасну відпустку,  тому що не вистачає людей,  то він вирішив поступити іншим чином.  А саме,  від людей він чув,  що за гроші,  у ОСОБА_2,  що працює у відділковій поліклініці,   ст.  Жи­томир невропатологом і одночасно являється головою комісії ЛЕК,  можна відкрити лікарня­ний лист,  а за час перебування на лікарняному,  поїхати в село і допомогти батькам.  03 бере­зня 2006 року він взяв у себе вдома 500 гривень купюрами по 10 грн.,  дві купюри по 50 грн. і дві купюри по 100 грн.. Купюри у нього були переписані,  так як у нього є звичка,  перепи­сувати номера купюр на всякий випадок,  особливо після випадку з його судимістю. Список номерів купюр у нього зберігається вдома. Дома у себе він порахував гроші і сказав для сво­єї дружини,  що ці гроші йому необхідні для особистих витрат. Гроші в сумі 500 грн. він за­вернув у чистий аркуш паперу білого кольору у вигляді конверту. Після цього він пішов десь

біля 14 години 03 березня 2006 року до ОСОБА_2,  якого він раніше знав і у якого він лікувався протягом тривалого часу,  по поводу різних захворювань. До ОСОБА_2 він прийшов без^ будь яких скарг на стан свого здоров'я і по поводу остеохондрозу він йому не скаржився. Йому просто з будь - яких причин необхідно було відкрити лікарняний лист,  щоб поїхати в село до батьків. Коли він зайшов в кабінет до ОСОБА_2,  то в кабінеті він був один. Він йому запропонував,  щоб ОСОБА_2 відкрив йому лікарняний лист,  за що він його віддячить. На його пропозицію ОСОБА_2 погодився,  тобто нічого не заперечу­вав. Він дав йому в руки гроші завернуті в білий чистий аркуш паперу. ОСОБА_2 їх не перераховував,  а просто розвернув при ньому згорток і впевнився,  то там гроші,  після чого поклав згорток в перекидний календар на столі і сказав йому прийти 13.03.2006 року. Після цього він вийшов із кабінету і пішов на вулицю. В коридорі поліклініки на першому поверсі він побачив працівників міліції  ст.  Житомир. Він злякався,  що працівники міліції можуть до­відатись,  що він дав хабара і вирішив піти в ЛВ на  ст.  Житомир до ОСОБА_4,  якого знав раніше і написав йому заяву про те,  що він дав хабара ОСОБА_2.. Після цього,  він зрозумів,  що цим фактом будуть займатись працівники міліції і він вирішив піти на робо­ту,  щоб не було у нього прогулів. 07 березня 2006 року його працівники міліції викликали до ЛВ на  ст.  Житомир,  щоб переписати заяву,  так як він щось неправильно написав у попере­дній заяві від 03.03.2006 року. 07.03.2006 року він власноручно написав заяву на ім'я Корос-тенського транспортного прокурора про наведені події.

Показаннями свідка Богачова Володимира Володимировича на досудовому слідстві (а.с. 46, 47, 53, 54) про те,  що 07.03.2006 року він був запрошений працівниками міліції ЛВ на  ст.  Житомир ЛУ на ПЗЗ для проведення слідчої дії у вузловій поліклініці  ст.  Житомир. Бли­зько 15 години він спільно з працівниками міліції прослідував до ОСОБА_8 поліклініки  ст.  Житомир та піднявшись на третій поверх вищевказаного приміщення,  зайшов до службового кабінету лікаря невропатолога,  також при цьому була присутня ще одна особа,  яку праців­ники міліції запросили в якості понятого. Після того,  як вони всі зайшли до службового ка­бінету,  один із працівників міліції одразу ж включив відеокамеру та розпочав зйомку,  а пра­цівник міліції,  котрий представився  ст.  оперуповноваженим ДСБЕЗ ЛВ на  ст.  Житомир під­полковником міліції ОСОБА_4,  повідомив лікарю невропатологу ОСОБА_3,  що їм,  а саме працівникам міліції,  стало відомо,  що ним було отримано хабар за надання фіктивного лікарняного листа по тимчасовій втраті працездатності на ОСОБА_3,  та запитав у ОСОБА_2,  чи відповідає даний факт дійсності. На це запитання ОСОБА_2 повідомив,  що дійсно 03.03.2006 року до нього звернувся ОСОБА_3 із про­ханням надати йому фіктивного лікарняного листа та звільнити його від роботи в зв'язку з тим,  що у останнього виникли певні сімейні обставини,  на що останній погодився та відкрив лікарняний .При цьому ОСОБА_4було передано йому конверт з грошима за надання йому лікарняного листа. Після чого останній пішов,  а він розвернувши даний конверт котрий спочатку був покладений до перекидного календаря,  виявив там наявність коштів в загальній сумі 500 гривен. За цим ОСОБА_3.3апитав у останнього,  де в даний час знаходяться вищевказані гроші та ОСОБА_3 відповів,  що дані гроші знаходяться в гаманці і предста­вив їх. Працівник міліції оглянув дані кошти та повідомив,  що на момент огляду на столі знаходяться кошти в сумі 350 гривен купюрами номіналом по 10 гривен кожна в кількості 20 штук,  дві купюри номіналом по 50 гривен та одна купюра номіналом 100 гривен,  при цьому ОСОБА_3. відразу ж запитав,  де решта коштів,  яка була передана ОСОБА_4.,  на що ОСОБА_2 відповів,  що решту коштів в сумі 150 гривен він витратив на власні по­треби,  а саме,  при покупці продуктів харчування. За цим працівником міліції ОСОБА_5 було складено протокол огляду місця пригоди,  під час якого гроші в сумі 350 гривен,  котрі добровільно видані було вилучено.

Аналогічними показами свідка ОСОБА_6 - огли на стадії досудового слідства (а.с. 51, 52, 55, 56).

Показаннями свідка ОСОБА_5 (а.с. 38, 39, 60, 61) про те,  що 07.03.2006 року йому стало відомо від  ст.  о/у ДСВЕЗ ЛВ на  ст.  Житомир ОСОБА_4 про те,  що до ЛВ на  ст.  Житомир звернувся працівник ПЧ-15  ст.  Житомир ОСОБА_3 із заявою про те,  що їм 03.03.2006 року було передано лікарю невропатологу ОСОБА_8 поліклініки  ст.  Жи­томир хабар в гумі 500 гривен за оформлення йому фіктивного лікарняного листа по тимча­совій втраті працездатності терміном на 10 діб. Цього ж дня о 15 годині спільно з Музичу­ком В.П.,  о/у БЗПВ Семеоновим В.В. та двома понятими вони прослідували до поліклініки ,

а саме до службового кабінету ОСОБА_2. В коридорі вказаної поліклініки вони зустрі­ли останнього та попросили його зайти до службового кабінету №14. Зайшовши до кабінету,  він в свою чергу включив відеокамеру та розпочав відео-зйомку. При цьому ОСОБА_3. в присутності понятих представився ОСОБА_2. працівником міліції та повідомив остан­ньому,  що нам стало відомо,  що 03.03.2006 року останній отримав хабара за надання фікти­вного лікарняного листа від ОСОБА_3 та запитав у останнього,  чи дійсно даний факт мав місце. На запитання ОСОБА_2 відповів,  що дійсно 03.03.2006 року до нього звер­нувся ОСОБА_3 з проханням надати йому лікарняний в зв'язку з раптово виниклими сімейними обставинами,  на що останній погодився та повідомив,  що він йому випише лікар­няного листа терміном на 10 діб при цьому ОСОБА_3 поклав згорток та повідомив,  що це винагорода за взаєморозуміння. Після чого ОСОБА_3 пішов,  а він оглянувши взяв гроші та перерахував. Сума коштів становила 500 гривен і ОСОБА_2 поклав дані кошти до гаманця. На запитання працівника міліції,  де в теперішній час знаходяться вищевказані кошти,  останній повідомив,  що зараз при ньому є неповна сума коштів,  а лише 350 гривен,  які знаходяться в гаманці та одразу ж в присутності понятих добровільно вийняв гроші з га­манця та поклав їх на стіл.

Показаннями свідка ОСОБА_4 на досудовому слідстві (а.с. 36, 37, 83) про те,  що 07.03.2006 року до ЛВ на  ст.  Житомир із заявою звернувся ОСОБА_3 - працівник Житомирської дистанції колії (ПЧ-15)  ст.  Житомир про те,  що 03 бере­зня 2006 року він вручив хабара ОСОБА_3 в сумі 500 гривен за надання йому фіктивного лікарняного листа. ОСОБА_3 власноручно написав заяву на ім'я про­курора. Для перевірки вказаної заяви,  вказана інформація була зареєстровано в ЖРЗПЗ ЛВ на  ст.  Житомир,  після чого отримавши відеокамеру,  він спільно з о/у ОСОБА_5 та Семеоновим В.В. прийшли до ОСОБА_8 поліклініки  ст.  Житомир разом із понятими,  для про­ведення огляду місця пригоди. До службового кабінету ОСОБА_2 спочатку зайшов ОСОБА_5 та діставши відеокамеру,  розпочав зйомку в їх присутності та присутності понятих. В цей час він повідомив ОСОБА_2. про ціль їхнього перебування в його слу­жбовому кабінеті та було запропоновано добровільно надати грошові кошти,  які він отримав від ОСОБА_3. Після чого ОСОБА_2 добровільно видав гроші в сумі 350 гривен.

Аналогічними показами свідка ОСОБА_7 на досудовому слідстві (а.с. 84).

Показаннями свідка Пахнюк В.І. на досудовому слідстві (а.с. 86) про те,  що вона працюючи головним лікарем ОСОБА_8 поліклініки  ст.  Житомир може охарактеризувати ліка­ря - невропатолога в поліклініці ОСОБА_2 як людину врівноважену,  спокійну,  знаючо­го спеціаліста. Ніколи ніяких зауважень по роботі до ОСОБА_2 в неї не було. ОСОБА_2 знаходиться на пенсії,  але працює лікарем-невропатологом.  Крім того,  на нього по­кладено обов'язки голови лікарсько-експертної комісії. З 13 лютого по 14 березня 2006 року вона знаходилась на курсах підвищення кваліфікації на виїзних курсах Київського медичного університету,  які проходили в м.  Житомирі. 09 березня 2006 року в 09 годині вона поїхала на курси. Щодо отримання ОСОБА_3 грошей їй не відомо,  його посадовий оклад складає 546 гривень.

Показаннями свідка ОСОБА_1на досудовому слідстві (а.с.  102) про те,  що в даний час він працює начальником Житомирської дистанції колії ПЧ-15. 09 березня 2006 ро­ку,  коли він знаходився на обході та огляді технічного стану залізничних шляхів та стрілок  ст.  Житомир,  то в цей час до нього підійшов чоловік завідуючої ОСОБА_8 поліклініки  ст.  Жи­томир Пахнюк,  з головою лікарсько-експертної комісії лікарем-невропатологом ОСОБА_3,  який також працює в Вузловій поліклініці станції Житомир та ще з одним чоловіком невисокого зросту на вигляд біля 50-ти років та повідомили йому,  що їм необхідно зустріти­ся терміново з одним із працівників залізничного переїзду «Крошня» дистанції колії №15 на ім'я ОСОБА_3. Вони повідомили,  що це дуже важливо для них. Причину зустрічі не повідомили. Він зрозумів,  що це особисте питання і дав вказівку по телефону диспетчеру дистанції колії ОСОБА_15  викликати ОСОБА_3 в приміщення ПЧ. Це було близь­ко 10 години. Йому відомо,  що ці люди зустрічалися з Черняхевичем в приміщенні актового залу.

Показаннями свідка ОСОБА_15  на досудовому слідстві (а.с. 111) про те,  що дій­сно по просьбі начальника ПЧ-15 09.03.2006 року до адміністративного будинку ПЧ зі свого робочого місця,  був викликаний Черняхевич Б.К.,  але по якому поводу,  вона не знає. Вона бачила ОСОБА_3 цього ж дня приблизно з 11 до 12 години в приміщені ПЧ-15,  кот-

рий був на першому поверсі вказаного приміщення. Хто ще був в цей час з Черняхевичем,  вона не звертала уваги.

Показаннями свідка ОСОБА_16 на досудовому слідстві (а.с.  101) про те,  що в Житомирській дистанції колії ПЧ-15 він працює на посаді монтера колії. 09.03.2006 року по вказівці бригадира колії ОСОБА_17 він заступив о 11 годині на переїзд,  котрий розта­шований на 106 кілометрі дільниці Житомир - Новоград-Волинський,  так як в послідуючому стало відомо,  що чергового по переїзду ОСОБА_3 викликають до Житомирської дис­танції колії. Заступив він на чергування вії годині та знаходився на об'єкті до кінця зміни. При цьому ОСОБА_3 весь цей час на об'єкті був відсутній,  та з яких причин його ви­кликали до Житомирської дистанції колії йому не відомо та останній йому нічого про це не розповідав.

Письмовою заявою ОСОБА_3 на ім'я Коростенського транспортного про­курора в якій він розповідає,  про обставини дачі ним хабара в сумі - 500 грн. ОСОБА_2. (а.с. 6).

Письмовою заявою ОСОБА_2 на ім'я Коростенського транспортного проку­рора,  в якій він розповідає про обставини отримання ним хабара в сумі - 500 грн. від ОСОБА_3 за надання останньому фіктивного лікарняного листа,  який дає право на звіль­нення від роботи по непрацездатності (а.с. 7).

Протоколом огляду місця події від 07 березня 2006 року,  під час якого були вилу­чені у ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 350 гривень,  переписані їх номери,  які співпа­дають з номерами купюр,  які ОСОБА_3 дав ОСОБА_2. в якості хабара (а.с. 8, 9).

Копією наказу №4 від 03 січня 2006 року про створення комісії ЛЕК при вузловій поліклініці  ст.  Житомир) на чолі з головою комісії ОСОБА_3 (а.с. 20).

Протоколом огляду місця події від 07 березня 2006 року під час якого ОСОБА_3 видав працівникам ЛВ на  ст.  Житомир аркуш паперу з переписаними номерами купюр,  які він передав ОСОБА_2. в якості хабара (а.с. 41).

Речовими доказами - грошима в сумі 350 грн. виявлених та вилучених у Нечипо­рука П.І.,  які він отримав від ОСОБА_3 в якості хабара (а.с. 78, 79).

Квитанцією №5236 від 27 березня 2006 року про здачу грошей в сумі - 350 грн. в бухгалтерію ЛВ на  ст.  Коростень (а.с. 80).

Речовим доказом-амбулаторною картою на ім'я ОСОБА_3,  в якійОСОБА_3 власноруч записав на 79 аркуші діагноз хвороби ОСОБА_3 та призначено медикаментозне лікування (а.с.  107, 108).

Витягом з наказу №43 від 12 травня 1999 року про призначення ОСОБА_2 на посаду лікаря-невропатолога ОСОБА_8 поліклініки  ст.  Житомир Південно-Західної залізниці з 12.05.1999 року (а.с. 115).

Висновком №21 від 28 березня 2006 року комісійної судове-медичної експертизи за матеріалами кримінальної справи,  з якого вбачається,  що з врахуванням даних рентгено­логічного дослідження (висота тіл хребців і дисків поперекового відділу хребта збережена) та результати огляду консультантом-спеціалістом (нейрохірургічної патології не виявлено) встановлено,  що станом на 07.03.2006 року у ОСОБА_3 немає захворювань хребта в тому числі і остеохондрозу (а.с.  125-127).

Речовим доказом - аркушем паперу з переписаними номерами купюр,  які ОСОБА_3 дав ОСОБА_2. в якості хабара,  та який ОСОБА_3 видав працівникам міліції ЛВ на  ст.  Житомир під час огляду місця події від 07 березня 2006 року (а.с.  133-135).

Речовим доказом - листком непрацездатності серії ААБ №856049 на ім'я ОСОБА_3відкритого лікарем-невропатологом відділкової поліклініки  ст.  Житомир ОСОБА_3  з 03.03.2006 року на 10 днів (а.с.  136-138).

Речовим доказом - двома рентгенівськими знімками в двох проекціях на ім'я ОСОБА_3(а.с.  152).

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину не визнав повністю та показав,  що 03 березня 2006 року до нього на прийом звернувся ОСОБА_3 зі скаргами на болі в попереку. Він оглянув ОСОБА_3 і прийшов до висновку,  що в останнього загострення остеохондрозу. Після цього він призначив ОСОБА_3 лікування та зробив запис в його амбулаторну картку про оформлення лікарняного листа з 03 по 07 березня 2006 року. Раніше ОСОБА_3 звертався за наданням медичної допо­моги і у нього підтверджено діагноз хронічний остеохондроз. Сам ОСОБА_3 не просив

надати йому лікарняного листа. ОСОБА_3 став йому дякувати і в знак подяки за на­дання медичної допомоги запропонував йому 100 гривень. Він відмовився брати гроші,  але сказав,  що якщо ОСОБА_3 бажає надати поліклініці благодійну допомогу,  та може внести гроші в касу,  або дати талони на бензин для службового автомобіля поліклініки. Осо­бисто в ОСОБА_2 та членів його сім'ї автомобілів немає. Через деякий час ОСОБА_3 В.К. приніс йому 4 талони на бензин. Він віддав їх водієві службового автомобіля полі­клініки ОСОБА_10 07 березня 2006 року він разом з іншими співробітниками відмі­чав Міжнародний жіночий день. Біля 15 годин його викликали в коридор і 3 працівники мі­ліції запропонували йому зайти в його робочий кабінет. В кабінеті старший з міліціонерів у званні підполковника сказав,  що в них є незаперечні відомості,  що він ОСОБА_2 отри­мує хабарі за надання лікарняних листів в тому числі він отримав 4 талони на бензин. Під­полковник сказав,  щоб не викликати всіх хто давав хабарі краще буде щоб він написав по­яснення,  що отримав 500 гривень в якості хабара від ОСОБА_3. При цьому підпол­ковник сказав,  що йому за це нічого не буде. Так як він був в хворобливому стані він пого­дився написати заяву на ім'я Коростенського транспортного прокурора,  яку йому продикту­вав підполковник. Після цього в нього було вилучено 350 гривень. Коли прийшов додому,  зрозумів,  що наробив помилок. Порадившись з дітьми та знайомими уклав угоду з адвока­том.  Було вирішено зустрітися з ОСОБА_4. та відновити істину. 09 березня 2006 року він,  його знайомий ОСОБА_11,  адвокат зустрілися з начальником дистанції колії ОСОБА_2 і попросили викликати ОСОБА_3 щоб з'ясувати чому останній писав заяву про вручення хабара. ОСОБА_2 викликав ОСОБА_3 до себе в кабінет. В цей час в кабінет до ОСОБА_1по службових справах зайшов начальник станції Жито­мир Сорока Є.М. . Коли ОСОБА_3 прийшов,  ОСОБА_2 спитав,  що за непорозу­міння в нього виникло з ОСОБА_3 і що ОСОБА_2 та його адвокат бажають з ним поговорити. ОСОБА_3 відповів,  що грошей ОСОБА_2. не передавав,  а пере­дав тільки талони на бензин. На лікарняний не ходив. Після цього на пропозицію ОСОБА_1всі спустилися на перший поверх в клас навчання. Тут ОСОБА_3 розповів ад­вокату та іншим присутнім,  що на пропозицію працівника лінійного відділу міліції на станції Житомир - ОСОБА_4 03 березня намагався вручити йому 100 гривень начебто за отри­мання лікарняного. Так як ОСОБА_2 взяти гроші відмовився він передав 4 талони на бензин. 500 гривен ОСОБА_2. не передавав. Заяву про передачу 500 гривен ОСОБА_12 він написав після того як в лінійному відділі міліції сам ОСОБА_2 сказав,  що так для нього ОСОБА_2 буде краще. Далі по просьбі адвоката ОСОБА_3 напи­сав заяву на ім'я. Коростенського транспортного прокурора,  в якій вказав,  що хабара в сумі 500 гривень ОСОБА_2. не передавав. Аналогічну скаргу прокурору написав також він сам.  Після цього він разом з адвокатом поїхав на прийом до Коростенського транспортного прокурора де вручили скарги та він дав пояснення слідчому прокуратури про вищевказані обставини.

Заслухавши покази підсудного ОСОБА_2,  допитавши свідків та дослідивши письмові докази,  які були зібрані в ході досудового слідства,  суд приходить до висновку про те,  що підсудний ОСОБА_2 за даним обвинуваченням підлягає виправданню за відсут­ністю в його діях складу вказаного злочину з наступних підстав.

У відповідності з вимогами  ст. 62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачи­тись на її користь.

Згідно вимог  ст.  323 КПК України в основу вироку може бути покладена лише су­купність достовірних доказів,  досліджених під час судового слідства,  яким суд повинен дати оцінку з точки зору їх стосовності,  допустимості,  достовірності і достатності для постанов­ления відповідного вироку.

З приводу дачі хабара ОСОБА_3 давав в суді суперечливі покази. На почат­ку судового слідства він показав,  що в с.  Нова Вигода Житомирського району проживають його батьки. Так як в його вітчима був інсульт він вирішив поїхати в село і допомогти по го­сподарству - заготувати дрова,  вивезти гній та зробити іншу роботу по господарству. Так як керівництво не відпустило б його з роботи він вирішив взяти лікарняний листок. Від якихось людей він чув,  що за хабар ОСОБА_2 може дати лікарняний. Він ОСОБА_2 знав так як неодноразово в нього лікувався. 03 березня 2006 року біля 14 годин він прийшов на

прийом до ОСОБА_2 і попросив дати йому лікарняний листок пообіцявши віддячити. На стан здоров'я він не скаржився. Після цього він передав ОСОБА_2. 500 гривень,  які були завернуті в білий аркуш паперу. ОСОБА_2 поклав гроші в перекидний календар і сказав прийти за лікарняним 13 березня. Коли він спустився на перший поверх поліклініки,  то побачив 2 працівників лінійного відділу міліції  ст.  Житомир. Одного з них знає в обличчя. Він злякався,  що працівники міліції можуть довідатися,  що він дав хабара і тому вирішив звернутися на підполковника ОСОБА_2,  який раніше вів його криміналь­ну справу по крадіжці грошей. Він написав заяву про дачу хабара і пішов на роботу. 07 бе­резня 2006 року він був в селі в батьків. По телефону його викликали в лінійний відділ мі­ліції. Там ОСОБА_3.3апропонував йому переписати заяву так як там було щось невірно записано. Коли судом допитувався в якості свідка ОСОБА_3.,  ОСОБА_3 змінив покази і показав,  що хабара в сумі 500 гривен ОСОБА_2. не передавав. На пропозицію ОСОБА_43 метою викриття ОСОБА_2,  який начебто брав хабарі за видачу ліка­рняних листів,  він передавав ОСОБА_2. 100 гривень,  але той їх не взяв і запропонував надати благодійну допомогу в вигляді бензину для службового автомобіля. Після передачі талонів він пішов на роботу. Також ОСОБА_3 підтвердив що 09 березня 2006 року зустрічався з ОСОБА_3 його адвокатом начальником станції Житомир Сорокою Є.М.  та невідомим чоловіком,  яким розповів,  що передав ОСОБА_2. талони на бензин,  а 500 гривень не передавав. Після цього на пропозицію адвоката написав заяву в прокуратуру. 18 вересня 2006 року старший ОУ ВДСБЕЗ лінійного відділу міліції на  ст.  Житомир ОСОБА_3. приніс в Корольовський районний суд м. Житомира заяву від імені ОСОБА_3,  в якій було вказано,  що він відмовляється від останніх показів в суді. Ці покази він дав після того як невідома особа погрожувала йому по телефону. Заява була датована 04 вересня 2006 року,  а доставлена в суд 18 вересня 2006 року. Між тим покази від яких ОСОБА_3 відмовився він давав в суді 18 серпня 2006 року.

При цьому на при кінці судового розгляду справи у своєму останньому слові до суду ОСОБА_3 знову змінив покази на користь підсудного і заперечував факт надання хабара.

При таких обставинах суд не може прийняти до уваги покази ОСОБА_3 про те,  що він передав ОСОБА_2. хабар в сумі 500 гривень за звільнення від роботи на 10 днів і відповідно оцінює їх критично. Як видно з медичної картки ОСОБА_3 ОСОБА_2 звільнив його від роботи на 3 дні до 07 березня 2006 року.

Крім викладеного суд приймає до уваги,  що по показах ОСОБА_3 хабар він вручив 03 березня і цього ж дня написав заяву про дачу хабара. Цю заяву йому диктував особисто ОСОБА_3.. Між тим-ОСОБА_3. наполягав в суді,  що заяву ОСОБА_3 писав 07 березня 2006 року. Саме в цей день заява зареєстровано в книзі реєстрацій заяв про злочини. Згідно показів ОСОБА_43разу після отримання заяви ОСОБА_3 він з працівниками міліції пішов на робоче місце ОСОБА_2 вилучати гроші. ОСОБА_3 В.К. ж пояснював,  що писав заяву 03 березня 2006 року бо злякався працівників міліції,  які могли його викрити в дачі хабара і після написання заяви пішов на роботу. 07 березня 2006 року він був викликаний в лінійний відділ коли там вже був ОСОБА_2 Тобто вже після того як в ОСОБА_2 на роботі були вилучені гроші та був складений відповідний протокол.

З викладеного видно,  що покази ОСОБА_3 про вручення хабара та напи­сання заяви в міліцію істотно суперечать показам ОСОБА_4 та діям працівників міліції стосовно обставин викривання хабарника. Отримавши повідомлення про вручення хабара 03 березня,  вони стали займатися викриттям цього злочину тільки 07 березня. Якщо ОСОБА_3 В.К. вперше писав заяву 07 березня,  то працівники міліції стали викривати ОСОБА_2 в отриманні хабара,  ще до написання заяви ОСОБА_4..

Оцінюючи покази ОСОБА_3,  суд також враховує,  що він постійно посила­вся на невідомих осіб,  які слідством встановлені не були. Так він вказував,  що від невідомих осіб йому стало відомо про те,  що ОСОБА_2 бере хабарі. Що в міліцію про дачу хабара він звернувся так як злякався невідомих міліціонерів. Що покази в суді змінив бо злякався погроз по телефону від невідомого.

Разом з тим свідка ОСОБА_4 він знає так як той займався його криміналь­ною справою. Всі питання пов'язані з даною кримінальною справою,  ОСОБА_3 вирі­шував саме з ОСОБА_4.

Обвинувачення ОСОБА_2 в отриманні хабара в сумі 500 гривень спростову­ється також показами свідка ОСОБА_10,  який показав в суді,  що в березні 2006 ро­ку ОСОБА_2 передав йому 4 талони на бензин по 5 літрів кожен. Аналогічні покази ОСОБА_10давав і в ході досудового слідства (а.с. 45).

Покази ОСОБА_10 співпадають з показами ОСОБА_2 про те,  що 03 березня 2007 року ОСОБА_3 передав йому не 500 гривень,  а талони на бензин в якос­ті благодійної допомоги. ОСОБА_3 в заяві на ім'я Коростенського транспортного про­курора та в судовому засіданні стверджував аналогічне.

Суд приймає до уваги,  що досудовим слідством також не спростовані покази ОСОБА_2,  що ОСОБА_3 передав йому талони на бензин. Слідчий виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по цьому факту не в зв'язку з відсутністю події - отримання від ОСОБА_3 талонів на бензин - а в зв'язку з тим,  що талони були ви­користані для потреб поліклініки (а.с. 81, 82).

Свідок Сорока Є.М.  показав в суді,  що в березні 2006 року по службових справах був в кабінеті начальника дистанції колії ОСОБА_2. Там довідався,  що ОСОБА_3 написав заяву,  що дав хабара в сумі 500 гривень за отримання лікарняного листа. ОСОБА_3 розповів присутнім,  що фактично грошей ОСОБА_2. не передавав,  а пе­редав 4 талони на бензин. На лікарняний він не пішов,  а ходив на роботу. Після цього ОСОБА_2,  його адвокат,  ОСОБА_11 та ОСОБА_3 пішли в кабінет де проводилися заняття з працівникам дистанції колії.

Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_11.

Свідок ОСОБА_13 показала в суді,  що пам'ятає факт коли начальник дистанції колії ОСОБА_2 завів в її кабінет начальника станції Сороку Є.М. ,  ОСОБА_3,  ОСОБА_2 та двох невідомих осіб і попросив дати можливість цим особам поговорити. Вона чула як ОСОБА_3 сказав,  що нічого не давав. Що він мав на увазі їй невідомо. Після цього вона залишила кабінет і повернулася десь через годину.

З показів даних свідків вбачається і підтверджують той факт,  що ще до порушення даної кримінальної справи ОСОБА_3 писав заяву на ім'я Коростенського транспортно­го прокурора,  в якій вказував,  що хабара в сумі 500 гривень ОСОБА_2. не передавав.

Із заяви ОСОБА_2 Коростенському транспортному прокурору від 09 березня 2006 року також видно,  що ще до порушення кримінальної справи він вказував,  що хабара в сумі 500 гривень не отримував,  а отримував талони на бензин.

Аналізуючи та оцінюючи покази свідків ОСОБА_7,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_14,  які дали покази що були присутніми при огляді місця пригоди та вилучення грошей в службовому кабінеті ОСОБА_2,  суд враховує,  що ці особи не бу­ли очевидцями вручення хабара. Про те,  що ОСОБА_3 начебто вручив хабар в сумі 500 гривень їм відомо зі слів свідка ОСОБА_4. Факт вилучення коштів ОСОБА_2 не заперечує.

В ході судового розгляду справи з врахуванням вищенаведеного,  суд дійшов ви­сновку,  що покази свідка ОСОБА_4,  з приводу того,  що заяву про вручення хабара ОСОБА_3 написав 07 березня 2006 року,  та що саме після цього він разом з іншими працівниками міліції займався перевіркою заяви,  - не відповідають дійсності.

ОСОБА_3 як в ході досудового так і в ході судового слідства давав покази,  що заяву писав 03 березня 2006 року особисто ОСОБА_2. Однак цієї заяви в матеріа­лах справи немає,  вона належним чином в лінійному відділі міліції зареєстрована не була.

Тому суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_43 приводу обставин вру­чення хабара ОСОБА_2.,  а також не приймає як доказ винності ОСОБА_2 про­токол огляду місця події.

Не підтверджується вина ОСОБА_2 і висновком судово-медичної експертизи згідно якої згідно рентгенологічних досліджень станом на 07 березня 2006 року у ОСОБА_3а немає захворювань хребта,  оскільки ОСОБА_2 оглядав ОСОБА_3 03 бере­зня. При цьому рентгенологічних та інших досліджень не проводив.

Викладені судом останніми покази свідків по справі є послідовними,  такими,  що не суперечать між собою,  їх не змінювали,  дані покази перебувають у логічному взаємозв'язку між собою,  узгоджуються з іншими доказами по справі та їх достовірність не викликає сум­нівів.

ч

Таким чином,  з врахуванням викладених вище доказів,  суд приходить до висновку,  що органами досудового слідства та державного обвинувачення в суді не було подано досто­вірних доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні саме цього Інкриміновано­го йому злочину,  передбаченого ч.1  ст. 368 КК України.

Докази,  які були представлені до суду органами досудового слідства та державного обвинувачення нічим не спростовують викладені вище докази невинуватості підсудного у вчинені даного злочину.

Аналізуючи наведене,  суд приходить до висновку,  що пред'явлене підсудному ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 368 КК України,  не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства та він підлягає виправданню за цим злочином,  оскільки в суді було достовірно встановлено,  що він не вчиняв даного злочину.

Керуючись  ст.  ст. 323, 324, 327 КПК України,  суд,  -

засудив:

ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину,  передбачено­го ч.1  ст. 368 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу вказаного злочину.

Міру запобіжного заходу відносно виправданого у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили залишити попередню.

Речові докази по справі: гроші в сумі 350 грн. (а.с. 78, 79) - повернути ОСОБА_2.,  амбулаторну картку на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 107, 108),  аркуш паперу з переписа­ними номерами купюр (а.с.  133-135),  листок непрацездатності серії ААБ №856049 на ім'я ОСОБА_3 (а.с.  136-138),  рентгенологічні знімки (а.с. 152) - залишити при матеріалах даної справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п'ятнадцяти діб з моменту його прого­лошення.