КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-57/11                                                                                                                    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  7 квітня  2011 року                                                                                                                               м. Макіївка

                                 Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

                                                            головуючий  суддя                        СмєлікС.Г.                     

                                                            при секретарі                                         ЧеркашинійО.Є.

                                                            за участю позивача                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка скаргу ОСОБА_1  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

          29 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії службової особи Державтоінспекції у зв’язку з притягненням його до адміністративної відповідальності та скасування постанови від 1 листопада 2009 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього стягнення у виді штрафу за перевищення швидкості, мотивуючи свої вимоги порушенням такими протиправними діями суб’єкта владних повноважень його прав та законних інтересів.          

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послалася на обставини, викладені у скарзі, та зазначив, що 1 листопада 2009 року    він на автомобілі «Рено»АН 0816 ВХ їхав по автошляху Знаменка-Луганськ-Ізварино був зупинений  співробітником ДАЇ,який  навіть не пред»явивши йому вимірювальний пристрій повідомив,  що він  на небезпечній ділянці,  де швидкість обмежена до 50 км/год, їхав в порушення правил дорожнього руху, а саме п.12.4, зі швидкістю, яка на 20 км/год перевищує встановлену у населеному пункті - 76 км/год.Незважаючи на його заперечення щодо швидкості. ку він не перевищував, Інспектор ДПС  ОСОБА_2 склав протокол, копію якого він отримав на місці, а постанову  про притягнення до адміністративної відповідальності , він  згодом отримав у ДАЇ за місцем  своєї реєстрації, у м. Горлівка.З постанови він дізнався. Що притягнутий до адміністративної відповідальності  по ч.1 ст.122 КпАП України і на нього накладено стягнення у розмірі 260 грн.

Посилаючись на роз»їздний характер роботи, отримання постанови  після спливу тривалого часу,просив поновити строк для звернення до суду із адміністративним позовом та скасувати як безпідставну постанову від 1 литопада 2009 року № АЕ119386 про накладення на нього адміністративного стягнення.

Відповідач –віділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території м.Павлограда  управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровькій  області, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні його представника, не повідомив суду про причини неявки, у зв»язку з чим суд розглядає справу за відсутності відповідача на підставі наявих у ній доказів.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

Постановою від 1 листопада 2009 року № № АЕ119386, винесеною інспектором роти ДПС ДАЇ Павлорадського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2П, водія транспортного засобу  ОСОБА_1 визнано винним у порушенні пункту 12.4 Правил дорожнього руху, у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн.

У змісті постанови зазначено, що 1 листопада 2010 року на автошляхуЗнамянка –Луганськ –Ізварино  Донецьк - Мілерово, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 87 км/год.

Приписами статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 293 КпАП України і роз’яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення»орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом’якшуючі  обставини, майновий стан винного.

Вивченням судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення та наданих сторонами доказів встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення за ознаками частини першої статті 122 КпАП України стосовно ОСОБА_3 винесена правомочною на те посадовою особою органу внутрішніх справ, в межах її компетенції та строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно до положень частини шостої статті 258 КпАП України у редакції Закону від 24 вересня 2008 року № 586-V1 у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

До матеріалів справи не долучено фотографій щодо швидкості транспортного засобу під керуванням водія  ОСОБА_1

Разом з тим зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення від 1 липня 2010 року не відповідає вимогам статті 283 КпАП України:

Пункт 12.6 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306) містить декілька підпунктів, які визначають  різні режими  швидкості відповідно до виду транспортного засобу, населеного пункту з дорожніми знаками,наявністю позначок на автошляху.

Через відсутність фотографій з постанови  АЕ № 119386 выд 1 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1  неможливо ідентифікувати місце знаходження транспортного засобу під час його зйомки та  встановлених  Правилами обмежень щодо швидкості у цій місцевості.

Виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов’язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до вимог статті 10 КпАП України вина є обов’язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що всупереч вимогам статей 251, 255 КпАП України у справі не зібрано достатніх, беззаперечних доказів, на підставі яких можна було б зробити достовірний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України, тому скарга підлягає задоволенню, а постанова від 1 листопада 2009 року скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного, справа не може бути надіслана на новий розгляд і підлягає відповідно до положень  статті 38 та частини 1 статті 247 КпАП України закриттю.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 9, 10, 38, 247, 251, 255, 258, 283, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії службової особи відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території м. Павлограду управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській  області задовольнити.

          Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 1 листопада 2010 року № АЕ № 101632 про накладення на  ОСОБА_1  за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. скасувати.

          Справу про адміністративне правопорушення за ознаками частини 1 статті 122 КпАП України стосовно ОСОБА_1 провадженням закрити.

          Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Суддя: