2-а-818/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     14 червня   2011 року                                                                                м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого -                                               судді Гуденко О.А.,

при секретарі -                                              Вайсенштейн А.М.

за участю позивача                                             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 №089634 від 03 березня 2011 року.

Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, надав суду заперечення проти позову.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності представника відповідача, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

          ОСОБА_1 керував належним йому транспортним засобом марки ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1.

          03 березня 2011 року інспектором ДПС  Якимовським В.А. складена постанова серії ВЕ1 №089634 від 03 березня 2011 року,по справі про адміністративне правопорушення, з якої вбачається, що  03 березня 2011 року о 10 год.40 хв. ОСОБА_1 керував належним йому автомобілем, державний номер НОМЕР_1 рухався по пр.Жовтневий-Чигрина не надав дороги пішоходам, які переходили проїздну частину, на яку позивач повертав на вул.Чигрина, чим порушив п.16.2 Правил дорожнього руху України.

Як пояснив позивач, він  їхав по пр.Жовтневому і повертав на вулицю Чигрина в’їджаючи на пішохідний перехід пішоходів не було, пішохід перейшов вулиці вже після того, як його автомобіль пересік перехід. В протоколі свої провину визнав через погрозу працівника ДАІ.

В даному випадку до постанови прикладено протокол про адміністративне правопорушення,  в якому позивач визнав свою вину.

Доказів того, що  факт правопорушення не мав місце з боку позивача, останній суду не надав. За таких обставин суд вважає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності правомірне.

Частиною третьою ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо  (неупереджено); добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

При цьому  позивач не пропустив передбачений законом строк на звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки звернувся до суду з позов про оскарження вказаної постанови у десятиденний термін. За такого, оскільки ОСОБА_1 скористався своїм правом на звернення до суду, для застосування ч. 2 ст. 308 КУпАП  підстав не вбачається.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 141, 23, 24, 27, 33, 247, 258, 287, 288, 289, 293 КУпАП, суд дійшов висновку про наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Тому постанова інспектора ДПС взводу супроводження  ДПС ВДАІ Якимовського В.А. серії ВЕ1 №089634 від 03 березня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення  про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу  у розмірі 425 грн. 00 коп. є правомірною і скасуванню не підлягає.

У відповідності до ст. 94 КАС України, судовий збір слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 11,14, 100, 159,.160-161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови –відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя   Центрального районного суду

м. Миколаєва                                                                                                  Гуденко О.А.