Справа № 1-56/2011

ВИРОК  

іменем України

"18" лютого 2011 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючий суддя   Ліщишина М.  Ю.

при секретарі                           Віценко К.А.

з участю прокурора                 Вальчишина В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Велика Вулига, Тиврівського району, громадянки України, жительки АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, непрацюючої, неодруженої, раніше несудимої ,

          у вчиненні злочину  за ч.1 ст.383 КК України ,-

встановив:

26.11.2010 року, близько 17-00 год., ОСОБА_1, будучи попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, з метою незаконного притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, в с. Велика Вулига, Тиврівського району, спочатку по спеціальному телефону «102», а потім у письмовій формі, повідомила працівникам міліції, про те, що ОСОБА_2 26.11.2010 року, близько 16-30 год., шляхом витягування шибки скла та прориву поліетиленової плівки у вікні, проник до її житлового будинку, де із застосуванням фізичної сили відносно неї та її матері - ОСОБА_3, відкрито заволодів мобільним телефоном та грішми.

01.12.2010 року ОСОБА_1 надала працівникам міліції заяву та вказала, що повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_2 було неправдиве, оскільки вона хотіла налякати ОСОБА_2, таким чином умисно, незаконно надала завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину .

Підсудна ОСОБА_1 винність у вчиненні злочину за ч.1 ст. 383 КК України визнала повністю і показала,  що проживала із ОСОБА_2. Після чергової сварки хотіла налякати його і повідомила працівників міліції про незаконне заволодіння ОСОБА_2 її мобільним телефоном . У вчиненому кається .

          Винність ОСОБА_1  у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 383 КК України стверджується матеріалами справи зібраними в ході досудового та дослідженими в ході судового слідства зокрема : рапортом оперативного чергового О.В. Мальованого про повідомлення ОСОБА_1 щодо заволодіння ОСОБА_2 її мобільним телефоном ( а.с. 3)  ; заявою ОСОБА_1 про заволодіння ОСОБА_2 мобільним телефоном ( а.с. 4); протоколом огляду місця події –господарства ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 ( а.с. 6), а також показаннями потерпілого .

          Згідно показань потерпілого ОСОБА_2  пояснив, що перебуває в цивільному шлюбі із ОСОБА_1 Вона хотіла його наказати, коли вони посварились, так як вона була п’яна .  Вони із підсудною помирилися на даний час, просить її не карати  .

          Сукупність наведених доказів свідчить про винність ОСОБА_1  у вчиненні злочину за ч.1 ст.383  КК України – завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину .

Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують покарання, а саме, що вона  вперше вчинила злочин, щиро кається у вчиненому, винність визнала, має на утриманні матір похилого віку,  думку потерпілого щодо покарання .

           Обставин, що обтяжують покарання підсудної не встановлено.

          Суд, враховуючи зазначені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, вважає за доцільне застосувати ст.69 КК України і перейти до іншого, більш м’якого виду покарання, не зазначеного в санкції частини 1 статті 383 КК України –громадських робіт  .

                  Керуючись ст.ст.323-324  КПК України ,-

засудив:

          ОСОБА_1 визнати винною за ч. 1 ст.383 КК України,  застосувати ст. 69 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин .

          Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної чинності залишити   ОСОБА_1  підписку про невиїзд.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом 15-ти діб  з моменту його проголошення.

Суддя:М. Ю. Ліщишина