Справа № 2-466/11р.                                                                                                       

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 року                                                                       місто Світловодськ

          Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

                    головуючий  суддя                        Макарова Ю.І.

                    при секретарі                                 Горбатюк К.А..,

                    з участю:

                    позивач                                        ОСОБА_1,

                    прокурор                                         Баркар А.А.,

                    відповідач                                         ОСОБА_2,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач в лютому місяці 2011 року звернулась до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за надурочну роботу в сумі 3139,00 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

          Позовні вимоги аргументовані тим, що неповнолітня позивач працювала барменом в кафе «Алеко»в період часу з 13.09.2010 року по 11.11.2010 року, що розташоване в м.Світловодську по вулиці Леніна, 16 та належить відповідачу. Під час прийняття на роботу було обумовлено, що позивач буде отримувати заробітну плату в розмірі 3 % від виручки, працювати тиждень через тиждень, їй було відомо, що трудовий договір з нею не укладається, тобто працювати вона буде не офіційно. Позивач зазначає, що працювала в кафе по 14 годин про тому, що вона, як неповнолітня повинна працювати не більше 6 годин в день. В зв’язку з чим, просить стягнути з відповідача суму заборгованості по заробітній платі за весь час надурочної роботи та моральну шкоду за невиплату заробітної плати.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повність, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позові.

          Прокурор, який залучений судом з метою захисту прав неповнолітнього позивача також позовні вимоги підтримав в повному об’ємі з підстав, викладених у позові.

          Відповідач позов не визнав та суду пояснив, що в вересні місця 2010 року до нього звернулась неповнолітня ОСОБА_1, яка дуже просила взяти її на роботу. Оскільки вона ні чого не вміла, він запропонував їй допомагати в кафе бармену з оплатою її праці. За те, що ОСОБА_1 працювала у нього не офіційно він поніс кримінальну відповідальність та за вироком суду сплатив заборгованість по заробітній платі. Позивач працювала по 4 -5 годин на день, могла взагалі не виходити на роботу, в зв’язку з чим вважає, що підстав для задоволення її позовних вимог не має.

          Свідок ОСОБА_3, яка працює барменом в кафе «Алеко»суду пояснила, що знайома із позивачем, оскільки остання допомагала їй працювати в кафе. Позивач працювала з вересня по листопад 2010 року тиждень працювала –тиждень відпочивала по 4-5 годин на день, могла взагалі не вийти на роботу. Заробітна плата їй виплачувалась, але в якій сумі свідку не відомо.

          Суд, заслухавши позивача, прокурора, відповідача та свідка, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

          Вироком Світловодського міськрайонного суду від 24.12.2010 року відповідач ОСОБА_2 засуджений за ч.2 ст. 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо неповнолітнього)  до штрафу в сумі 850 грн. (а.с. 40)

          Згідно вказаного вироку, ОСОБА_2 прийняв на роботу на посаду бармена неповнолітню ОСОБА_1 11.09.2010 року, яка працювала в кафе до 12.11.2010 року із заробітною платою в розмірі 3% від денної виручки, з графіком роботи: тиждень працювала, тиждень відпочивала. Разом з тим, ОСОБА_2 трудовий договір з ОСОБА_1 не укладав, чим позбавив її можливості реалізації та користування трудовими гарантіями та свободами. При цьому, тривалість робочого дня ОСОБА_1 вироком суду не встановлена.

          Також за вироком суду з відповідача стягнуто заборгованість по заробітній платі перед позивачем в сумі 500 грн., які відповідачем повністю сплачені. (а.с.14-16)

          Згідно ст. 106 КЗпП України, за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі.

          За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години.

          У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті

          Відповідно до ст. 60 ЦПК, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

          При цьому, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

          Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

          Таким чином, вбачається, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження її роботи надурочно, крім вироку суду, який підтверджує лише факт, що позивач працювала у відповідача неофіційно. Встановити чи дійсно позивач працювала у відповідача понад встановлену тривалість робочого дня не можливо, оскільки будь-які бухгалтерські документи щодо роботи позивача у відповідача відсутні.

          Відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з позивача судові витрати на користь відповідних бюджетів.

     Керуючись ст. 106 КЗпП України; ст.ст. 3, 8, 10, 11, 60, 88, 208-209, 212-215, 224-228, 292, 294, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

               В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

               Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь відповідних бюджетів: 51 (п’ятдесят одна) гривня –судового збору, та 120 (сто двадцять) гривень – витрати з інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний  строк  з дня проголошення рішення апеляційної скарги.   

          Повний текст рішення виготовлений 14.06.2011 року.

Суддя Світловодського міськрайонного суду  

Кіровоградської області                                                                                Ю.І. Макарова