Справа № 0907/1-379/2011 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2011 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :
головуючої- судді: Коновалової Н.І.
секретаря : Борсук З.В.
з участю прокурора : Чугунової В.М.
захисника: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого начальником кредитного відділу “Індекс-Банк”, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 1 КК України, суд,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Злочин вчинено при наступних обставинах.
30 липня 2010 року о 13.00 годин ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки “Форд мондео” реєстраційний НОМЕР_1 , рухався по другорядній дорозі вулиці Короля Данила в напрямку перехрестя вулиць Короля Данила-Гетьмана Мазепи з середньою швидкістю руху 15-20 км/год. В той час по головній дорозі вулиці Гетьмана Мазепи в напрямку центру міста рухався велосипедист ОСОБА_7 , з середньою швидкістю руху 5 км/год. ОСОБА_3, маючи на меті провести маневр-поворот ліворуч на вулицю Г. Мазепи, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, не надавши переваги в русі велосипедисту ОСОБА_7, який рухався по головній дорозі, розпочав виконувати маневр-поворот ліворуч на вулицю Гетьмана Мазепи, внаслідок чого зіткнувся з велосипедом під керуванням ОСОБА_7, який проїжджав вказане перехрестя. При цьому, водій ОСОБА_3 грубо порушив Правила дорожнього руху України, а саме: п. 1.3. Правил , згідно якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги Правли дорожнього руху, а також бути взаємо ввічливими. Пункт 1.5. Правил, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху , загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Пункт 2.3., який зобов'язує водія для забезпечення безпеки дорожнього руху : б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керуванням транспортним засобом у дорозі. Пункт 10.1 згідно якого, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створювати перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Пункт 10.4 згідно якого, перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїздній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі виїзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїздної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Пункт 16.11, який зобов'язує водія, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя проїздних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. В результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України склалася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді забою м'яких тканин лівого плечевого суглобу з травматичним набряком, повний розрив акроміально-ключичного з'єднання зліва.
Допитаний в судовому засіданні підсудний вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав . Пояснив суду, що 30.07.2010 року близько 13.00 годин своїм автомобілем марки “Форд Мондео” він рухався по вулиці Короля Данила в напрямку перехрестя вулиць Короля Данила-Гетьмана Мазепи з середньою швидкістю руху 15-20 км/год. Перед поворотом на вул. Гетьмана Мазепи він переконався, що не має жодних перешкод і виконував поворот , потерпілий порушив порушив правила дорожнього руху, раптово виїхав на дорогу і сам спровокував дорожньо-транспортну пригоду. Категорично заперечує, що ним порушувалися правила дорожнього руху, звертає увагу суду на те, що потерпілий подає суду фальсифіковані докази, щодо своєї непрацездатності та докази, які підтверджують його цивільний позов також звертає увагу на те що жодного свідка, який би був очевидцем ДТП слідством не встановлено,
не визнає цивільний позов, вважає його необгрунтованим, безпідставним, просить відмовити в його задоволенні. Просить врахувати суд, що він працює, позитивно характеризується, вперше притягається до кримінальної відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_7 пояснив суду, що 30.07.2010 року близько 13.00 години він рухався на велосипеді з сторони кільцевої розв'язки Довженка-Крихівці-Г.Мазепи в напрямку центру міста по крайній правій стороні проїздної частини дороги вулиці Г.Мазепи, рухався ближче до тротуару, його швидкість руху була не більше 5 км/год. Він рухався по вул. Г.Мазепи, що була головною дорогою. під'їхавши до перехрестя вулиць Г.Мазепи-К.Данила, він переконався, що не має жодної перешкоди і проїжджав вказане перехрестя. На той момент перед ним не було транспортних засобів, відчув удар, на якийсь період часу втратив свідомість. Жодних правил дорожнього руху він не порушував, а провила дорожнього руху порушив підсудний ОСОБА_3, який виконуючи поворот на головну дорогу зобов'язаний був пересвідчитися у відсутності перешкод. Вина підсудного повністю доведена письмовими матеріалами кримінальної справи, також зауважує, що вина підсудного у порушенні правил дорожнього руху встановлена постановою суду в адміністративній справі. Просить задоволити цивільний позов з викладених в ньому підстав в повному обсязі. Щодо покарання покладається на розгляд суду.
Вина підсудного у вчиненому злочині повністю знайшла своє підтвердження письмовими матеріалами кримінальної справи.
Відповідно до картки обліку первинної інформації від 30.07.2010 року (а.с.6) -30.07.2010 року о 15.30 годин в Івано-Франківський МВМ поступило повідомлення про те, що на перехресті вулиці Г.Мазепи-Короля Данила ДТП. Виїздом СОГ встановлено, що ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом “Форд-Мондео” по вулиці Короля Данила , повертаючи ліворуч на вулицю Г.Мазепи не надав перевагу в русі велосипедисту ОСОБА_7, який рухався по головній дорозі вул. Г.Мазепи. В результаті цього ОСОБА_7 був доставлений в МКЛ-1 з діагнозом- повний розрив ключового з”єднання.
Протоколом огляду місця події від 30.07.2010 року було встановлено місце вчинення злочину, розташування транспортного засобу , наявні на ньому пошкодження , місце знаходження велосипеда , план-схемою дорожньо-транспортної пригоди, фототаблицями до протоколу огляду місця події по факту ДТП, що мало місце 30.07.2010 року.
Відповідно до акту судово-медичного обстеження № 968 ( а.с. 35-36), на підставі даних судово-медичного обстеження у ОСОБА_7 малися тілесні ушкодження : забій м'яких тканин лівого плечевого суглобу з травматичним набряком, повний розрив акроміально-ключичного з”єднання зліва, які спричинені дією тупого твердого предмету, можуть відповідати терміну, вказаному обстежуваним і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості , як таких, що викликали тривалий розлад здоров”я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Згідно висновку експерта № 1341/968- Е від 29.10.2010 року (а.с.44-45) у ОСОБА_7 малися тілесні ушкодження у вигляді: забій м'яких тканин лівого плечевого суглобу з травматичним набряком, повний розрив акромально-ключичного з”єднання зліва, які спричинені дією тупого твердого предмету і могли утворитися під час ДТП, можуть відповідати терміну, вказаному в постанові і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров”я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Згідно висновку експерта № 09/17-233 від 23.11.2010 року в дорожньо-транспортній пригодній ситуації, водій автомобіля “Форд мондео” реєстраційний НОМЕР_1, ОСОБА_3, маючи намір здійснити поворот ліворуч повинен був керуватися вимогами пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. У відповідності до вказаних вимог пунктів ПДР України, ОСОБА_3 перед виконанням маневру поворот ліворуч, повинен був з технічної точки зору переконатися, що даний моневр буде безпечним і не буде створювати перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і продовжити рух тільки після надання переваги в русі велосипедисту ОСОБА_7, який рухався головною дорогою про вул. Г.Мазепи. В діях водія автомобіля “Форд мондео” реєстраційний НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачається невідповідність з вимогами п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України.
Тверждення підсудного в тій частині, що потерпілий подав суду фальсифіковані довідки щодо своєї непрацездатності, спростовується довідкою лікаря-травматолога МП №3 ОСОБА_8 в якій вказано, що його письмові пояснення на ім”я головного лікаря МП № 3 ОСОБА_9 від 22.02.2011 року про допущення помилки в записі від 01.12.2010 року в амбулаторній картці ОСОБА_7 1954 року народження стосуються виключно в написанні діагнозу, а саме: в амбулаторній картці вказано діагноз “консолідований перелом акроміального кінця лівої ключиці”, а фактично слід було вказати “консолідований розрив акроміального кінця лівої ключиці”. Дана описка в діагнозі не впливає на визначення стану тимчасової непрацездатності ОСОБА_7 та на правомірність виданих на його підставі довідки ЛКК від 06.12.2010 року та від 21.02.2011 року. Висновком судово-медичної експертизи від 29.10.2010 року були втановлені тілесні ушкодження, які потерпілий ОСОБА_7 отримав внаслідок ДТП та ступінь їх тяжкості.
Дослідивши докази, оцінивши їх у своїй сукупності суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує те, що підсудний вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується.
Суд вважає, що покарання підсудному слід призначити в межах санкції ст. 286 ч. 1 КК України у вигляді виправних робіт.
Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного , буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину,особі винного.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 слід задоволити частково, виходячи з наступного. Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_7 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, такі , що викликали тривалий розлад здоров”я і не є небезпечними для життя в момент спричинення. Внаслідок чого потерпілий проходив курс лікування, поніс матеріальні витрати в зв'язку з цим. Однак, до часткового задоволення підлягає сума матеріальної шкоди затрачена на лікування потерпілим, а саме 90 гривень, що підтверджено квитанцією, в задоволенні решти частини позовних вимог щодо витрат на лікування слід відмовити, оскільки вони не підтверджені.
До задоволення підлягає позовна вимога потерпілого про стягнення втраченого доходу від підприємницької діяльності в сумі 52 500 гривень
Відповідно до ст. 1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров”я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців.
Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров”я, визначається на підставі даних органу державної податкової служби.
Розмір доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров”я обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров”я, у сумах, нарахованих до вирахування.
Відповідно до Довідки про доходи за 2009 господарський рік, ОСОБА_7 надано Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську, обсяг виручки за 2009 господарський рік становить 105000 гривень. Відповідно обсяг середньомісячної виручки становив 8750 гривень.
За період з 30.07.2010 року по 20.01.2011 року втрачений дохід від підприємницької діяльності потерпілого ОСОБА_7 становить 52500 гривень.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бедіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
До часткового задоволення підлягає вимога позивача про стягнення на його користь моральної шкоди, оскільки потерпілий в наслідок ДТП отримав фізичну травму, тілесні ушкодження, переніс фізичний біль, змушений був лікуватися, переніс стрес, змушений звертатися за захистом свого порушеного права. Однак розмір моральної шкоди, про який просить потерпілий є надто завищений, не відповідає спричиненій шкоді та наслідкам, що настали. Тому в цій частині позовну вимогу слід задоволити частково на суму 6000 гривень.
В задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, понесених внаслідок розірвання договорів на виконання робіт, не отриманого доходу слід відмовити за їх недоведеності.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого
ст. 286 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді двох років виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % заробітку щомісячно з позбавленням права керування транспортними засобами на строк- два роки.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 90 гривень витрат на лікування, 52 500 гривень втраченого доходу від підприємницької діяльності, 6 000 гривень моральної шкоди, а всього разом - 58 590 гривень ( п'ятдесять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто гривень). В решті частині позову відмовити.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення.
Суддя: Коновалова Н.І.