РІШЕННЯ

ІМ*ЯМ   УКРАЇНИ

(заочне)

     18 листопада 2010 року, Приморський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого –судді Терьохіна С.Є.,

при секретарі -          Лапшинської Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі, цивільну справу за позовом громадянки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до громадянина ОСОБА_7 та садівничого об’єднання громадян (СОГ) „Лебідь”, про повернення незаконно отриманих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

   Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, звернулися із позовом до громадянина ОСОБА_7 та садівничого об’єднання громадян (СОГ) „Лебідь” в якому просили зобов’язати відповідачів, солідарно повернути безпідставно набуті  грошові кошти на користь: ОСОБА_1 в розмірі 70000 гривень, ОСОБА_2  в сумі 20000 гривень, ОСОБА_3  в сумі 50000 гривень, ОСОБА_4 в сумі 20000 гривень та ОСОБА_5 в сумі 20000 гривень.

   Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що вони є членами СОГ „Лебідь” з яких відповідач ОСОБА_7 будучи головою правління даного об’єднання в червні 2007 року  незаконно, через касу об’єднання зібрав зазначені грошові кошти нібито то на благодійність,  а фактично пояснивши, що кошти потрібні на оплату послуг по розробці технічної документації для подальшого оформлення та відведення їм (позивачам) земельних ділянок, що перебувають в їх користуванні. Також відповідач ОСОБА_7 пояснив їм (позивачам), що грошові кошти потрібні на подарунки посадовим особам для сприяння в позитивному рішенні їх питання, необхідні для організації благоустрою територій садового об’єднання, подальшу видачу державних актів, тощо. Разом із тим, як їм (позивачам) згодом стало відомо, відповідач ОСОБА_7 для себе та членів своєї родини, оформив земельні ділянки у власність –безкоштовно, жодного звіту про витрату коштів „на благодійність” –не надав, а до того ж, як голова об’єднання -  не провів будь яких обіцяних робіт з благоустрою території СОГ „Лебідь”, додатково провівши збір коштів на дані цілі.

   В суді позивачі, які прибули в судове засідання вимоги свого позову підтримали в повному обсязі.

   Відповідачі будучи неодноразово повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання –не з*явилися, що дозволило суду у відповідності до ч.4, ст. 169 та ч.1, ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу (ЦПК) України розглянути справу в заочному порядку.

   Відповідач ОСОБА_7, подав до суду письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи та в яких йдеться про те, що всі зазначені в позові грошві кошти позивачі в добровільному порядку внесли до каси СОГ „Лебідь”, а не йому (ОСОБА_7) особисто та були витрачені виключно на цілі пов’язані із діяльністю організації.     

   Суд, заслухавши пояснення та оцінивши доводи позивачів, дослідивши наявні в справі докази, дійшов висновку, про можливість часткового задоволення позову, виходячи із нижче наступних обставин.

   Так, оцінивши доводи позову стосовно стягнення коштів із відповідача ОСОБА_7 суд виходив із норми ч 2, ст. 11 та ч. 2, ст. 509 Цивільного кодексу (ЦК) України –підстави виникнення зобов’язання, відповідно до якої позивачі в порядку ч.1, ст. 60 ЦПК України - не надали суду будь-яких доказів того, що між ними та відповідачем ОСОБА_7., як фізичною особою виникли будь які правовідносини пов’язані з отриманням коштів за виконання яких не будь робіт, надання послуг, тощо, що в свою чергу мають ознаки зобов’язання.

   Відповідно до ч.1, ст. 527 ЦК України –боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не впливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

   Як вбачається із наданих позивачами квитанцій до прибуткових касових ордерів, підписаних повноваженою особою - головним бухгалтером, від кожного з них грошові кошти вносились безпосередньо каси до СОГ „Лебідь” із зазначенням платежу –„благодійний внесок”. Відтак, суд вважає, що будь яких законних прав на пред’явлення позивачами вимог до відповідача ОСОБА_7, як фізичної особи –не існує.                

   Разом із тим, суд вважає, що позивачі мають право на вимогу щодо повернення внесених ними коштів до каси СОГ „Лебідь”, факт внесення яких та сума підтверджені матеріалами справи (квитанції про прийняття грошей, письмові пояснення відповідача ОСОБА_7, тощо) виходячи із нижче наступних обставин.

   Так, благодійний внесок, за своєю правовою природою, відповідає всім ознакам пожертви, предмет якої визначений в ч.1, ст. 729 ЦК України. Враховуючи наведені обставини, суд до даних правовідносин вважає за можливе застосування принципу аналогії закону (ч.1, ст. 8 ЦК України).

   За ч.3, ст. 729 ЦК України –до договору про пожертву застосовується положення про договір дарування, якщо інше не встановлене законом. За вимогами ч. ч. 4 та 5, ст. 719 ЦК України (форма договору дарування) договори, щодо дарування особливо цінних речей (до яких відносяться і грошові кошти), а також валютних цінностей на суму, що перевищує п*ятдесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, укладаються в письмовій формі та навіть із нотаріальним посвідченням. За таких обставин, з боку СОГ „Лебідь” були порушені вимоги щодо належного оформлення пожертви (благодійних внесків) зроблених позивачами.

   Крім того, у відповідності до ч.1 та ч.3, ст. 730 ЦК України –пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву, а також має право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

   Позивачі наполягають на тому, що внесені йми кошти „на благодійність” фактично були витрачені на інші цілі, не пов’язані із дійсним їх призначенням, при тому з боку відповідача СОГ „Лебідь” суду у відповідності до ч.1, ст. 60 ЦПК України, не було надано жодного доказу відносно навіть частки із сум пожертв внесених позивачами, що в свою чергу дозволяє суду вважати, що внесені позивачами кошти підлягають поверненню на підставі ч.3, ст. 653 ЦК України.                               

керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 57, 60, 169, 208-213 та 224 Цивільно –процесуального кодексу (ЦПК) України, суд –

РІШИВ:

   Позов громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 –задовольнити частково.

   Стягнути із садівничого об’єднання громадян „Лебідь” на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 70000 гривень, ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 20000 гривень, ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 50000 гривень, ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 20000 гривень, ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 20000 гривень.

   В задоволені позовних вимог відносно громадянина ОСОБА_7 –відмовити.

   Заява про апеляційне оскарження даного рішення та апеляційна скарга на нього, можуть бути подані сторонами в порядку ст. ст. 294-296 ЦПК України.

   Заява про перегляд даного заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського райсуду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після одержання копії рішення.

 Суддя                                                                                                         Терьохін С.Є.  

18.11.2010