Справа № 2-а-6366/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 24 червня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Гончарука О.Н. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації (далі – Управління) про зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі, передбаченому ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

                                                  встановив :

          У поданій до суду через поштове відділення зв’язку 21 лютого 2011 року позовній заяві позивачка зазначає, що вона проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.

У зв’язку з цим, відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закону), відповідачем їй повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

          Останнім їй на порушення вимог зазначеної статті Закону згадана допомога виплачуються в розмірі 02 грн. 10 коп.

          Її письмове звернення з приводу проведення перерахунку та виплати цієї допомоги відповідач залишив без задоволення з надуманих мотивів.

          Просить суд постановити рішення, яким зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів  від мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.37 Закону за період в межах строку звернення до суду.

          Відповідачем 21 червня 2011 року подано до суду письмове заперечення в якому зазначено, що громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства виплачується у розмірі 02 грн. 10 коп., як це передбачено діючою постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Просить у задоволенні позову відмовити

Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Судом встановлено, що позивачка постійно проживає в с.Добре Камінь-Каширського району, що стверджено відміткою в її паспорті.

          Вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, віднесено до зон гарантованого добровільного відселення.

          Згідно аб.2 ч.1 ст.37 Закону, громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Вказаний розмір допомоги зазнав змін, що відбулись відповідно до п.п.8 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому вказана стаття залишились чинною в первинній редакції.

Відповідач відповідно до поданого письмового заперечення виплачував позивачці щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 02 грн. 10 коп., передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  що є значно меншим.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачці розміру вказаної грошової допомоги застосуванню підлягає ст.37 Закону, а не згадана постанова, оскільки остання істотно звужує обсяг раніше встановлених законом прав.  

          Виходячи з наведеного суд доходить висновку, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок позивачці щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до вимог ст. 37 Закону в розмірі 40 процентів мінімальної заробітної плати із врахуванням ст.53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст.22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» за період в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 21 серпня 2010 року по 21 лютого 2011 року  (день звернення до суду) з врахуванням виплачених сум.

          Дії відповідача щодо невиплати позивачу вказаної допомоги в зазначеному розмірі є протиправними.

          Керуючись ст.11, 17, 158, 160, 162, 183-2 КАС України, ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік»,  Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

          Визнати дії управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1, як особі, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, як це передбачено ч.1 ст.37 Закону України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з  21 серпня 2010 року по 21 лютого 2011 року, протиправними.

Зобов`язати управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_1, як особі, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, як це передбачено ч.1 ст.37 Закону України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 21 серпня 2010 року по 21 лютого 2011 року включно з урахуванням виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційних скарг, копії яких одночасно надсилаються особами, які їх подають, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий :                                                                             О.  Н.  Гончарук