Судове рішення #162825
6/1430

   

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" вересня 2006 р.

Справа № 6/1430

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Климчук А.В. - дов.від 25.04.06

від відповідача Маловічко В.Ю. - дов. від 12.-5.06  

 

Розглянув справу за позовом Підприємства Житомирської обласної ради Українського фонду "Реабілітація інвалідів" "Регіональний центр медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів" (м. Житомир)  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" (м. Андрушівка)

про стягнення 5319,85 грн.


Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача на свою користь збитків в сумі 5319,85грн., спричинених товариству “Соха” внаслідок  неправомірного захопленням відповідачем майна останнього. Факт самовільного захоплення відповідачем майна підтверджує листом Андрушівського РВ УМВС та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб відповідача. Право на стягнення збитків на свою користь позивач обґрунтовує договором цесії про поступку права на вимогу від 03.04.06, який укладено між ТОВ “Соха” та підприємством “Регіональний центр медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів”.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує. Вважає його безпідставним та надуманим. Зазначає, що право позивача на звернення до суду з даним позовом ґрунтується на договорі цесії, який не передбачений чинним законодавством і укладений з метою несплати судових витрат при зверненні до суду, оскільки позивач звільнений від їх сплати. Крім того, згідно ст.515 ЦК України не допускається заміна кредитора у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора. Оскільки між позивачем та відповідачем відсутні будь-які правовідносини, представник відповідача просить припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, господарський суд  

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору цесії про поступку права на вимогу від 03.04.06, укладеного між ТОВ “Соха” та підприємством “Регіональний центр медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів”, останній взяв на себе зобов’язання бути позивачем в суді від свого імені і подавати позови про стягнення з боржників ТОВ “Соха” завданих товариству матеріальних та моральних збитків, які уступлені Цесіонарію. Предметом даного договору є стягнення матеріальних збитків у загальній сумі 5319,85грн., що були завдані Цеденту (ТОВ “Соха”) в результаті неправомірного захоплення майна, яке належить Цеденту, та в результаті цього неможливості сплати останнім обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України в загальній сумі 3121,77грн., сільськогосподарського податку в сумі 900,00грн., послуг електрозв'язку в сумі 1298,08грн.  (а.с.20).         

Як на доказ захоплення майна позивач посилається на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.04.05 (а.с.9), згідно якої в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб СТОВ “Дари ланів” відмовлено за відсутності в їх діях ознак злочину, передбаченого ст.365 КК України (перевищення влади або службових повноважень). Листом від 29.04.05 Андрушівський РВ УМВС роз’яснив ТОВ “Соха” його право звернутися до суду, оскільки в діях службових осіб СТОВ “Дари ланів” вбачається склад злочину, передбаченого ст.356 КК України - самоправство (а.с.7).

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини,  господарський суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст.1166 ЦК України).

Разом з тим закон передбачає, що для настання такої відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а)наявність шкоди; б)протиправна поведінка заподіювача шкоди; в)причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г)вина.   

На підтвердження суми позовних вимог позивач посилається на постанови виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження за вимогою управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі про сплату ТОВ “Соха” страхових внесків (а.с.13-14), довідку ДПІ в Андрушівському районі про наявність у ТОВ “Соха” заборгованості по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку (а.с.15), та на рахунки за послуги електрозв'язку (а.с.18-19).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.  

Представник позивача пояснив, що зазначені платежі ТОВ “Соха” не сплачені, оскільки внаслідок захоплення відповідачем майна товариства, останнє не могло здійснювати господарську діяльність, що призвело до неможливості сплати обов'язкових платежів.

Зазначені обставини не можуть бути доказом спричинення шкоди та підставою для невиконання ТОВ "Соха" зобов'язань по сплаті податків та інших платежів.

Протиправність поведінки відповідача також не знайшла свого підтвердження. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи не містить доказів про неправомірне захоплення відповідачем майна ТОВ „Соха”, з яким позивач пов'язує неможливість сплати товариством зазначених платежів.  

Підприємство “Регіональний центр медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів” при обґрунтуванні належності своєї участі у справі в статусі позивача посилається на вищевказаний договір цесії від 03.04.2006р.

Господарський суд вважає, що даний договір не є достатньою правовою підставою для звернення  підприємства “Регіональний центр медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів” до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих іншій особі.

Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 515 ЦК України передбачено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Отже, всі зобов'язання за новим цивільним кодексом визнаються особистими, тобто такими, що пов'язані із особистістю боржника чи кредитора. За загальним правилом боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання тільки особисто.  

В той самий час при визначенні умов договору сторони повинні враховувати вимоги Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину  не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного  законодавства, а  також  моральним  засадам суспільства.

На переконання суду договір цесії не відповідає вимогам цивільного законодавства, зокрема, з тих підстав, що відшкодування збитків відповідно до ст.16 ЦК України є способом захисту цивільних прав та інтересів, що пов'язується законом з особою, чиї особисті цивільні права були порушені. Право на відшкодування збитків не може бути самостійним предметом правочину (договору) взагалі, оскільки об'єкти цивільних прав прямо визначені в ст.177 ЦК України, до яких належать речі,  у тому  числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Таким чином, право звернення до суду за захистом порушеного права закон пов'язує безпосередньо з особою, чиї права та інтереси були порушені.  Цивільно-правова відповідальність за своєю суттю спрямована на відновлення майнового стану потерпілого, а основною її функцією є компенсація за завдане правопорушення.

Враховуючи те, що цивільні права та інтереси підприємства “Регіональний центр медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів” відповідачем порушені не були, господарський суд вважає позивача неналежним.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.


Рішення господарського судунабирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття.

Суддя

Терлецька-Байдюк Н.Я.

 

Віддрукувати:  

1 - в справу

2,3 - сторонам

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація