_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№2-4461/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          09.06.2011 рокуКиївський районний суд м. Одеси в складі

Головуючого - судді  Куриленко О.М.,

за участю секретаря  - Фірко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі  цивільну справу за  позовом   ОСОБА_1 доОСОБА_3, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант»про стягнення матеріального збитку й моральної шкоди, заподіяних в результаті  дорожньо-транспортної  пригоди,  

В С Т А Н О В И В :

            13.10.2010 року позивач звернувся до суду з названим позовом та просив постановити рішення, відповідно до якого стягнути з Страхової компанії „Альфа-Гарант” заподіяні матеріальні збитки у розмірі   9616 гривень 40 копійок,  а з відповідача ОСОБА_3 –спричинену моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень, а також  витрати, пов’язані зі зверненням до суду, а саме: вартість юридичних послуг - 1200 гривень, сплачений судовий збір у сумі 96гривень та витрати на ІТЗ у розмірі 120 гривень.

           Свої вимоги мотивував тим, що 16 грудня 2007 року  ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Сузукі» дн НОМЕР_2, рухаючись у м. Одесі, по вул. Ак. Корольова,  не вибравши безпечну швидкість руху, не врахувавши дорожню обстановку,  допустила зіткнення з автобусом «БАЗ», дн НОМЕР_1  та автомобілем «Опель», дн НОМЕР_4. Через зіткнення автомобіль «Опель» відкинуло на автомобіль позивача «Тойота», дн НОМЕР_3, що рухався під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застраховано в ТДВ „СК „Альфа-Гарант”, однак до теперішнього часу  позивачу ні страховою компанією,  ні  відповідачем ОСОБА_3 вартість відновлюваного ремонту автомобіля та витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження, не сплачені, що і стало підставою для звернення до суду.  

 Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.12.2010 року  позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково: стягнуто з  Товариства з додатковою відповідальністю «Стархова компанія «Альфа Гарант»на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, спричинені в результаті дорожньо-транспортної пригоди   в розмірі  9616,40 гривень, з   ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1 стягнута вартість юридичних послуг у розмірі 1200 гривень, сплачений при поданні позову судовий збір у сумі 96гривень та витрати на ІТЗ у розмірі 120 гривень, у задоволенні  вимог в частині моральної шкоди –відмовлено.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13 травня 2011 року вказане  заочне рішення скасоване та призначено до загального порядку.

 Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання повідомлялися  судом належним чином у порядку ст.74,76,77  ЦПК України.

           Представник позивача  до судового засідання з’явився, від позовних вимог в частині стягнення  матеріальних збитків з ТОВ  «Страхова компанія «Альфа Гарант» відмовився та просив лише стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 216 гривень, витрати, пов’язані з наданням юридичних послуг у розмірі 1200 гривень  та моральну шкоду, яку він оцінив у 10 000 гривень.

 Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги щодо стягнення  судових витрат визнав, що стосується  вимог про стягнення витрат за надання юридичної допомоги та стягнення моральної шкоди в цій частині просив відмовити, посилаючись на безпідставність заявленого.

Суд, вислухав осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи та надані  докази, доходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини між сторонами є цивільно-правовоми, які виникають  внаслідок   відшкодовування шкоди,  заподіяної фізичній особі,  та врегульовані  нормами  ЦК України ( ред. 2003 року).

Як встановлено у судовому засіданні, 16 грудня 2007 року ОСОБА_5, керуючи належним їй автомобілем «Сузукі»дн НОМЕР_2, рухаючись у м. Одесі, по вул. Ак. Корольова, не вибрала безпечну швидкість руху, не врахувавши дорожню обстановку, допустила зіткнення з автобусом

«БАЗ, дн НОМЕР_1, та автомобілем «Опель», дн НОМЕР_4.

 Відповідно до пояснень представника позивача вбачається, що автомобіль «Опель»було відкинуто на автомобіль позивача «Тойота», дн НОМЕР_3, що рухався під керуванням ОСОБА_1, та внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно з постановою Київського районного суду м. Одеси від 05.02.2008 року, справа № 3-360\08, вина ОСОБА_3 повністю доведена,  у зв’язку з чим її притягнуто  до адміністративної відповідальності, за порушення п.п. 2.5, 12.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до звіту № 12-040 автотоварознавчого дослідження від 28.12.2007 р., матеріальна шкода, заподіяна позивачеві в результаті ушкодження автомобіля „Тойота”, д/н НОМЕР_3 складає 9159 грн. 20 коп. Також позивачем були понесені  витрати на проведення експертного дослідження, які  склали 457 грн. 20 коп ( а.с. 6-9).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 під час керування автомобілем „Сузукі”, д/н НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована в ТДВ „СК „Альфа-Гарант”.

         Відповідно до розрахунку страхового відшкодування та страхового акту № ЦВ07\0680\1  розмір  страхового відшкодування складає 7122,80 гривень. Відповідно до платіжного доручення № 3762 від 07.02.2011 року СК «Альфа Гарант»сплатило  ОСОБА_1  вартість матеріальних збитків, у зв`язку з чим представник позивача у судовому засіданні відмовився від позову і дана відмова прийнята судом.

           Позивач в своєму позові посилається на те, що   для захисту його інтересів у суді   довелося звернутися в ТОВ «Авто-Юст», юридичні послуги якого були оплачені   в сумі 1200 грн., що підтверджено матеріалами справи - квитанцією до прибуткового касового ордеру № 0923\01 (а.с.10).

Судом прийнятий до уваги наданий представником позивача статут ТОВ «Авто-Юст», зареєстрований Іллічівською районною адміністрацією Одеського міськвиконкому 28.02.2001 року.

Відповідно до п.2.2. вказаного статуту вбачається, що цілями та предметом діяльності ТОВ «Авто-Юст»є, зокрема, здійснення представництва інтересів громадян, установ підприємств і організації за їх дорученням у суді.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності ТОВ «Авто-Юст»зареєстровано як юридична особа 28.02.2001  та  відповідно до свідоцтва НОМЕР_5, виданого державною податковою адміністрацією від 16.12.2010 року, товариство є платником єдиного податку суб’єктом малого підприємництва –юридичною особою.

Суд вважає, що вказана сума грошових коштів  на наслання юридичних послуг дійсно була оплачена позивачем тому її необхідно стягнути  з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 1200 гривень, так як дана сума є розумною та підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_6 25.04.2008 року, після чого прийняла прізвище чоловіка  ( а.с.72).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ч.1.п.1 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується  на загальних підставах, а саме шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Крім того,  представник позивач вказує, що йому була заподіяна і моральна шкода, що виразилася в душевних стражданнях, складнощах побутового характеру, пережитих внаслідок ДТП: зіткнення відбулося для нього зненацька, у ситуації, коли він не міг передбачати настання ДТП і прийняти яких-небудь заходів для його запобігання, адже спершу зіткнення відбулося без участі його автомобіля. Тому в момент зіткнення, як вказує позивач,  він  пережив сильне душевне хвилювання за своє життя й здоров’я. Наслідки стресу, що він пережив, які виражаються в неврівноваженості, підвищеній дратівливості й порушенні сну - позначаються аж до теперішнього часу. Через подію був порушений нормальний спосіб життя всієї родини позивача.  Винуватець події не здійснив ніяких заходів щодо добровільного відшкодування заподіяного  збитку. У зв’язку із цим позивач змушений був приділяти багато часу й сил проблемам, пов’язаним із ДТП. ОСОБА_1 довелося позичати гроші на оплату послуг з надання юридичної допомоги, а також на інші всілякі видатки, пов’язані із тим, що трапилось.    

     Щодо стягнення моральної шкоди у зв’язку з вищенаведеним, суд вважає що  відповідно до  ст. 23 ЦК України й постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. „Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”,  моральна шкода повинна бути  вмотивована, основана на певних доказах, того, що такими діями спричинені душевні страждання.

  Доказів існування такої шкоди та її розміру у судовому засіданні наведено не було, тому суд вважає, що в задоволенні вимог в  частині стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача     у разі ухвалення на користь позивача, судового  рішення.

Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1187, 1188 ЦК України,  ст.ст. 59, 60, 88, 174, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 223,294 ЦПК України , суд

                                                       ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1  - задовольнити частково.

Стягнути з   ОСОБА_3, /АДРЕСА_1/ на користь ОСОБА_1, /АДРЕСА_2/ вартість юридичних послуг у розмірі 1200 гривень ( тисячу двісті гривень).

Стягнути  з   ОСОБА_3, /АДРЕСА_1/ на користь ОСОБА_1, /АДРЕСА_2/ сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 96 гривень та витрати на ІТЗ у розмірі 120 гривень.

У задоволенні  позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди –відмовити.

           Рішення може бути  оскаржено через Київський  районний суд м. Одеси  шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя :                                                        Куриленко О.  М.

 ,