Справа № 22 -ц- 739 Головуючий у 1-й інстанції: Шаповал М. М
Категорія -12 Суддя-доповідач: Криворотенко В.І.
УХВАЛА
іменем України
12 червня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Криворотенка В.І., Батюка А.В.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
та осіб, які приймають участь у справі - апелянтаОСОБА_1., його адвокатаОСОБА_3., представника позивача ОСОБА_4.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про розірвання угоди і стягнення суми, -
встановила:
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто зОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 15 150 грн., а також 201 грн. в рахунок повернення понесених судових витрат, а всього 15 351 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду встановленим в справі обставинам, просить скасувати вказане рішення суду і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
При цьому зазначає, що укладений сторонами правочин завдатку відповідає вимогам ст. 547 ЦК України, а тому є чинним. Вказує, щоОСОБА_5. при передачі грошей розумів, що передає саме суму завдатку, яка у випадку невиконання зобов'язання не повертається, а не аванс. Крім того, вважає, що спірні правовідносини, що склалися між сторонами, не можуть регулюватися ст. 11 ЦК України, оскільки є спеціальна норма - ст. 570 ЦК України, а також, що судом необгрунтовано не враховано факт того, що саме позивач відмовився укласти договір купівлі-продажу частини житлового будинку.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1належить на праві власності житловий будинокАДРЕСА_1, якій він мав намір продати і з цією метою звернувся до ПП «Імперіал», уклавши з даною фірмою договір про надання послуг щодо купівлі-продажу частини житлового будинку. Згода на укладення договору купівлі-продажу будинку була досягнута з ОСОБА_2 Оскільки на укладення договору купівлі-продажу претендували й інші особи, крім ОСОБА_2, ОСОБА_1., бажаючи забезпечити виконання зобов'язання щодо купівлі-продажу частини будинку та забезпечити себе від відмови на нотаріальне оформлення, отримав від ОСОБА_2 3000 доларів СІЛА під зобов'язання наступного продажу частини будинку з послідуючою сплатою 82 500 доларів США, про що написав розписку. Угоду купівлі-продажу сторони мали намір укласти в березні 2007 року, однак, як з'ясувалося 16 березня 2007 року під час телефонної розмови, уОСОБА_1. не були готові документи і виїхати з помешкання він не зможе, оскільки в нього немає іншого житла. При особистій зустрічі він відмовився повертати гроші.
Зазначені обставини, на думку колегії суддів, повно і всебічно встановлені судом першої інстанції, який вірно з'ясував правовідносини, що виникли між сторонами, дослідив
всі наявні докази в справі і дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні на підставі ст. 212 ч. 1 ЦПК України.
Доводи апелянта про те, що між ним та позивачем було укладено правочин завдатку, а тому спірна сума повинна бути залишена у нього, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки таке твердження суперечить чинному цивільному законодавству України.
Так, правило щодо залишення завдатку особі, що його одержала, яке передбачене ч. 1 ст. 571 ЦК України застосовується лише в тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь зі сторін. Якщо ж сторони домовилися укласти договір, але відповідним чином його не оформили, що мало місце в даному випадку відносно договору купівлі-продажу частини будинку і що сторонами не оспорюється, то сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Таким чином, передані ОСОБА_2 кошти в сумі 3000 доларів США в підтвердження укладення договору купівлі-продажу частини будинку уОСОБА_1. є авансом, так як згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
В даному випадку договір купівлі-продажу не укладався. Сторони лише домовлялись укласти такий договір, але відповідним чином його не оформили.
За таких обставин колегія судців вважає, що суд дійшов вірного висновку, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення зОСОБА_1. переданий йому аванс в сумі 15 150 грн., що еквівалентно 3 000 доларів США за курсом НБУ на день винесення рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування або зміни колегією суддів не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.