Справа №: 2-а-216/11

                                             П О С Т А Н О В А

                                                Іменем України

24 травня 2011 року                                                                                  м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого-судді Сенечина В.М., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Самборі Львівської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести нарахування та виплатити недоплачену щомісячну надбавку до пенсії як «Дитині війни»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 30 березня 2011 року звернулася в суд із позов до управління Пенсійного фонду України у місті Самборі Львівської області про визнання дій неправомірними з невиплати щомісячної доплати до пенсії, зобов’язання провести нарахування та виплатити у її користь щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як «Дитині війни»у 2008 –2010 роках.

У обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що вона є дитиною війни і згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак  така допомога їй не виплачувалася і управлінням Пенсійного фонду України у місті Самборі їй було відмовлено у цій виплаті.

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», згідно з яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Вказане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникнули унаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції  України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі і в межах повноважень у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій здійснює управління Пенсійного фонду України за місцем проживання фізичної особи.

Таким чином, обов’язок нарахування та виплати їй соціальної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»покладено на управління Пенсійного фонду України у Самбірському районі Львівської області, за місцем його проживання.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2011 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з позовом про зобов’язання Управління пенсійного фонду України у місті Самборі Львівської області провести перерахунок підвищення до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 1 січня 2008 року до 30 вересня 2010 року.

Відповідач подав заперечення, у якому послався на відсутність нормативного акту, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком для обчислення доплати дітям війни, відсутність бюджетного фінансування на вказані цілі, оскільки відповідно до норм чинного законодавства виплата подібної доплати до пенсії здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного фонду України до Державного бюджету України не включені.

Дослідивши обставини справи, оцінивши подані сторонами документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 22 вересня 2010 року по 30 березня 2011 року з урахуванням проведених виплат.

Керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 162, 183-2 КАС України, ст. ст. 8, 22, 46, 55, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року  та  № 10-рп від 22.05.2008 року, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України у місті Самборі Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 30 вересня 2010 року по 30 березня 2011 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у місті Самборі Львівської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що вираховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 30 вересня 2010 року по 30 березня 2011 року з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 4 297 грн. 20 коп. –відмовити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у місті Самборі Львівської області виконати постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через місцевий суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя