Справа № 1-66

2007 р.

В  И  Р  О  К

Ім'ям України

14 листопада 2007 року                                                                  смт Віньківці

                       Місцевий Віньковецький районний суд, Хмельницької області у складі головуючого судді Потапова О.О.

При секретарі Заєць М.З.

З участю прокурора Бідонька А.В.

Адвоката ОСОБА_3

Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу  про обвинувачення

      ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Осламів, Віньковецького району, Хмельницької області, українця, гр-на України , з середньою освітою,  одружений, не працює, судимий 21.07.2006 року  за вироком Віньковецького районного суду за ст. 296 ч.1 та 384 ч.1, 75 ,76 КК України до 2 років обмеження волі з  іспитовим строком на 2 роки,  проживає в с. Осламів, Віньковецького району, АДРЕСА_1

та

            ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Осламів, Віньковецького району, Хмельницької області, українця, гр-на України з середньою - спеціальною освітою, одружений,  не працює, не судимий, проживає в с. Осламів Віньковецького району.

обох за ст. 185 ч.3 КК України

                                               В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили таємне викрадення чужого майна / крадіжку/ за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище за наступних обставин.

 21 лютого 2007 року біля 01 год. 30 хвилин з метою таємного викрадення чужого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на автомобілі ЗАЗ -110307 , НОМЕР_1 який перебуває у користувані ОСОБА_2 приїхали в с. Говори, ВІньковецького району. Зайшли на  територію Говорівського ПАЛ, що охороняється сторожовою охороною. Звідти таємно викрали 3 чавунні урни вартістю 300, 1 грн.,305,4грн, 304,6 грн.. чим спричинили шкоду на суму 910,1 грн..

В судовому засіданні підсудні визнали себе винними повністю. Погодились дати покази та показали, що за пропозицією ОСОБА_1 вони на автомобілі ЗАЗ -110307 НОМЕР_1  поїхали  в с. Говори. Автомобіль належить ОСОБА_2 на підставі договору оренди з викупом. Там,   21 лютого 2007 року біля 01.30 год., залишивши автомобіль біля автобусної зупинки,  пройшли на територію Говорівського ліцею . В ньому раніше навчався ОСОБА_1. Звідти викрали три чавунних урни.  ОСОБА_1 повідомив, що знав про те, що територія училища охороняється  сторожем.  Після цього вони   поїхали в с. Осламів і там  біля будинку культури та магазину - бару „Лілія” ще викрали по одній  урні. Урни відвезли в с. Ялтушків та здали  на металобрухт. Отримали кошти які розділили між собою.

            Крім визнання своєї вини вина підсудних доведена показами потерпілої, свідків, протоколами слідчих та судових дій іншими документами.

            Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що вона купила урну давно в місті Хмельницькому. Вартість її не пам'ятає. Урна являється малоцінним предметом. Претензій до підсудних не заявляє.

            Допитаний в якості свідка  ОСОБА_5 показав, що взнав про крадіжку з території училища від  працівників училища. Вартість   кожної з 3 викрадених урн 17грн. 50 коп., але якщо зробити перерахунок вартості то урна буде коштувати 200 грн.   Урни знаходяться на балансі Говорівського  аграрного ліцею. Територія ліцею вночі охороняється сторожем. Шкода відшкодована.

            Допитаний в якості свідка ОСОБА_6  показав, що працює сторожем в Говорівському ПАЛ. Виявив пропажу урн під час сторожування 21 лютого 2007 року. Повідомив керівництво. Урни знайшли в м. Ялтушків.

            Допитана в якості свідка ОСОБА_7 показала, що дату не пам'ятає, але о 7.30 год. до неї приїхали підсудні та привезли урни. Сказали, що купили їх в кафе с. Зіньків. Здали 5 чавунних урн. Отримали від неї 240 грн. Кошти їй потім повернули.

            Свідок ОСОБА_8 неявка якої в судове засідання визнана поважною на а.с.30  показала, що 21.02.2007 року до неї підійшов охоронник та повідомив, що вночі з території ліцею хтось вкрав  три урни. Вона сама побачила, що їх немає на території.

 Відповідно до протоколів огляду місця події / а.с.15, 23/ на території Говорівського ПАЛ на землі виявлені три  вмятини. З пояснень ОСОБА_6 ці вм'ятини від урн. Також відсутні урни біля приміщення клубу в с. Осламів та біля приміщення бару „Лілія”. Згідно довідки Говорівського ПАЛ  вартість однієї урни 201 грн.50 коп.  /а.с.4/  Урна Осламівської ради  коштує 200 грн. /а.с.41/.  Урни добровільно видані ОСОБА_7 /а.с.13/, оглянуті /а.с.43-44/ та приєднані до справи  в якості речових доказів /а.с.45/ і передані у Віньковецький РВ на зберігання /а.с.46/

            Відповідно до висновку  експерта - товарознавця  вартість   однієї чавунної урни становить 303, 50  грн.  Допитаний в якості експерта в судовому засіданні  ОСОБА_9 показав, що перед проведенням експертизи він отримав постанову суду . Був попереджений про кримінальну відповідальність  за  ст. 384, 385 КК України.  Фактично урни не підлягають зносу, оскільки вони не несуть будь-яку нагрузку,  чавун підлягає лише старінню..

            Відповідно до  п. 27 Постанови  Пленуму Верховного суду  від 25.12.1992 року № 12 „Про судову практику  в справах про корисливі злочини проти приватної власності” розмір заподіяних потерпілому збитку визначається виходячи з вартості майна на момент вчинення злочину за роздрібними/ закупівельними/ цінами. За відсутності цін на майно його вартість може бути визначена  шляхом проведення експертизи.

            Оскільки ОСОБА_9 не знає вартості викраденої урни, а представник Говорівського ПАЛ  зазначає різну вартість урн, то  слід виходити з вартості зазначеної у висновку експерта - товарознавця . Вартість іншої  урни зазначена її власником і становить 200 грн..

             За сукупністю досліджених доказів доведена  вина підсудних у вчинені крадіжки. Дії їх вірно кваліфіковані за ст.  185 ч.3 КК України органом досудового слідства. Вони діяли спільно, групою осіб з єдиним наміром  викрасти урни та здати їх на металобрухт. Проте спосіб викрадення урн різний / щляхом проникнення на охоронняєму територію  в с. Говори та шляхом вільного доступу в с. Осламів/,. Різний об'єкт посягання - приватна,  державна та громадська  власність.  Посягання вчинене в різних населених пунктах з розривом у часі. Із письмових пояснень підсудних  на а.с.7-9 слідує, що вже в с.  Осламів ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 вчинити ще крадіжку  урн в цьому селі. Тобто  дії їх не були  об'єднані єдиним умислом перед початком крадіжки щодо  вилучення всіх урн. Урни вилучались з  різних джерел. Дії підсудних  не можна назвати тотожними, оскільки спосіб вилучення різний, різна форма власності , різні потерпілі та різні джерела  і час вилучення майна.

Відповідно до  п. 23 зазначеної постанови Пленому Верховного суду України, продовжуваним злочином слід визнавати неодноразове вилучення  майна в одного і того ж потерпілого, якщо воно складається із ряду тотожних дій, охоплювалося із самого початку єдиним умислом на заволодіння конкретним майном і вчинене одним способом. 

Тобто, вилучення урн в с. Осламів слід розцінювати як  дрібне викрадення  підсудними чужого майна  та кваліфікувати за ст. 51  КУпАП та вилучити цей епізод з обвинувачення. У сукупності вартість урни ОСОБА_4 та сільської ради не перевищує 600 грн./ 308,5 +200/ межу, після якої наступає кримінальна відповідальність.

Підсудні страждають  психічними захворюваннями. Вони визнані осудними згідно висновку судово - психіатричної експертизи  / а.с 62-63;.69-70/.

            Автомобіль  ЗАЗ -110307  НОМЕР_1 який перебуває у користуванні  ОСОБА_2 визнаний постановою слідчого  знаряддям злочину /а.с.57/. Проте,  він не підлягає конфіскації, оскільки  безпосередньо не був задіяний у викрадені майна. Викрадення відбувалось шляхом проникнення на територію Говорівського  ліцею, а автомобілем викрадене  лише перевозилось. Тобто  використання автомобіля  не входить в об'єктивну сторону  інкримінованого підсудним злочину. Крім цього,   відповідно до пунктів  2.6;  4.11; 15.4 угоди № 79608 укладеної між Топоровським та  ЗАТ  АІСЕ Україна” у випадку, якщо ОСОБА_2, який отримав автомобіль не виконає вимог фірми про сплату пайових внесків зазначених у п.15.3 угоди , то він зобов'язаний повернути автомобіль . Виходячи з цієї вимоги він не набув право власності на  автомобіль, оскільки  ще не виконав  повністю умови договору  № 79607 „автоплан”, про виплату коштів  до 2011 року. Він набув  авто у користування під заставу цього автомобіля /а.с.52/.  ЗАТ „АІСЕ Україна”. Тобто, автомобіль не підлягає конфіскації, оскільки не являється знаряддям злочину  та не перебуває у власності підсудного. Накладений арешт на майно ОСОБА_2 слід скасувати.

            Речові докази - 5 чавунних урн належить повернути власникам. Накладений арешт на майно /а.с.51/ скасувати. Автомобіль повернути ОСОБА_2.

            Підходячи до призначення покарання суд враховує тяжкість  вчиненого злочину, який відноситься до категорії  тяжких, те, що ОСОБА_1 засуджувався  та вчинив злочин під час іспитового строку, особу підсудних . ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, розкаявся, являється інвалідом  2 групи, має на утримані малолітню дитину, хворіє на психічну хворобу, ці обставини слід вважати пом'якшуючими . ОСОБА_1 характеризується позитивно,  має постійне місце роботи,  сім'ю. Він  повністю відшкодував шкоду,  розкаявся такі обставини слід вважати обставинами які пом'якшують його покарання. Обставин які обтяжують покарання підсудних не добуто. Також судом враховується, що діями підсудних не заподіяні  тяжкі наслідки . Ці обставини істотно знижують  ступінь тяжкості вчиненого злочину. Тому з урахуванням вимог ст. 69 КК України за наявності у обох підсудних декількох обставин, що пом'якшують покарання слід  перейти до  більш м'якого  виду основного покарання та призначити їм покарання у вигляді штрафу.

            Керуючись ст. 234, 235 КПК  України, суд

З А С У Д И В :

            ОСОБА_2 визнати винним у  скоєні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та  за цією статтею з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді  800 / вісімсот/ грн.. штрафу.

Звільнити майно ОСОБА_2 з під арешту, повернувши йому автомобіль  ЗАЗ -110307 НОМЕР_1.

            До набрання вироком законної сили запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд .

            ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ст.185 ч.3 КК України та за цією статтею  з застосуванням статті 69 КК України  призначити йому покарання у вигляді    1400 / тисячу чотириста / грн.. штрафу.

            Відповідно до ст.71 ч.1  КК України приєднати  до зазначеного покарання   повністю покарання винесене вироком Віньковецького районного суду 21 липня 2006 року у вигляді ДВОХ років обмеження волі з застосуванням іспитового строку терміном 2 роки та  з покладанням обов'язку на ОСОБА_1  не виїзжати за межі України без дозволу органу кримінально- виконавчої системи, періодично з'являтись для реєстрації в цей орган, попросити публічно в кафе „Оксамит” с. Осламів пробачення у ОСОБА_10.

            Відповідно до ст. 72 ч.3 КК України призначені  ОСОБА_1 покарання: штраф та обмеження волі з застосуванням іспитового строку   виконувати  самостійно.

            До набрання вироком законної сили запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд .

             Три чавунних урни повернути Говорівському ПАЛ, одну - Осламівській сільській раді, одну - ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з дня його проголошення, а особою яка перебуває під вартою в той же строк з дня отримання копії вироку.

            Суддя __________