Справа № 2а - 3
2007 р.
П ОС Т А Н О В А
Іменем України
15 травня 2007 року смт Віньківці
Місцевий Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Потапова О.О.
При секретарі Павлішен Ю.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду позов ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради, про визнання недійсним рішення Ради,
В С Т А Н О В И В :
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 просив визнати недійсним рішення Віньковецької селищної ради /далі Ради/ винесене 07 лютого 2006 року та надати дозвіл на розробку проектної документації для передачі земельної ділянки в оренду площею 0,0073га., відповідно до рішення селищної ради від 21.05. 2005 року.
Зазначив, що саме останнім рішенням Рада надала йому дозвіл на розробку проектної документації по відведенню земельної площею 0,073 га ділянки з послідуючим викупом по вул.. Заславській в смт Віньківці для комерційних цілей. На цій земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна, а саме водонапірна башта. Він її отримав за договором купівлі - продажу та зареєстрував в державному реєстрі правочинів.
Проте рішенням від 07.02.2006 року Рада скасувала попереднє рішення, мотивуючи зверненням Віньковецької районної ради та ради ветеранів цього району. Останнє рішення не відповідає вимогам ст. 377 ч.1 ЦК України та ст. 120 ч.5 ЗК України, в яких зазначено, що з переходом права власності на споруду, таке право переходить і на земельну ділянку.
В судовому засіданні він та представник підтримали вимоги, просили їх задовольнити. Звернули увагу на невідповідність рішення сесії селищної ради вимогам ст.ст. 11, 118, 120, 123, 152 ЗК України, ст. 13, 14 Конституції України, ст. 59 закону України „Про місцеве самоврядування”.
Представник відповідача не визнав позовні вимоги. Вказав, що ОСОБА_1 купував водонапірну башту без погодження з селищною радою, хоча рішення про відчуження комунального майна приймається на сесії Ради. Бажає змінити цільове призначення цього об'єкту. В декількох метрах від об'єкту проходять комунікаційні споруди, якими користується значна частина жителів селища Віньківці. Сам об'єкт знаходиться в охоронній зоні - зоні пам'яток архітектури. Вважав за доцільне розібрати об'єкт на будівельні матеріали.
Представники третіх осіб: ВІньковецької райдержадміністрації, Віньковецької районної ради, громадської організації - районної ради ветеранів підтримали позицію відповідача, посилаючись на охоронну 50 метрову зону пам'яток архітектури в якій знаходиться водонапірна башта.
Заслухавши позивача, представників, вивчивши письмові докази, дослідивши місце розташування об'єкта шляхом його огляду слід вважати позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 24 липня 2005 року ОСОБА_1 прийняв участь в аукціонній купівлі - продажі майна збанкрутілого Віньковецького підприємства житлово -комунального господарства. У ліквідатора цього майна який діяв на підставі постанови господарського суду Хмельницької області купив нерухоме майно нежитлову будівлю - водонапірну башту розташовану в смт Віньківцях, по вул.. Заславській -8. Сплатив кошти. Зареєстрував 06.09.2005 року право власності на нерухоме майно у підприємстві „Інвентарбюро”. Тому на час розгляду справи, відповідно до зазначеної угоди та ст. 331 ч.2 п.3 ЦК України він являється власним нерухомого майна.
Питання про позбавлення його такого права відповідач не ставив з 06.09. 2005 року .
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод / право на повагу до приватного і сімейного життя/ ратифікованої 17.07. та набувшої чинності 11.09.1997 року, органи державної влади не можуть втручатись у здійснення приватного права. Тому судом не приймається позиція представника відповідача про можливість демонтажу водонапірної башти, оскільки відповідно до ст. 41 ч.4 Конституції України право приватної власності є непорушним.
Судом враховується суспільно значуще місце розташування водонапірної башти яка перебуває на відстані менше 50 м. до трьох пам'ятників історії та культури. Але приймаючи рішення 07 грудня 2006 року Віньковецька селищна рада не конкретизувала норму права на підставі якої вона скасовує попереднє рішення від 21.12. 2005 року про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку документів для укладення договору оренди земельно ділянки.
Скасовуючи частину свого рішення, вона фактично залишила в силі іншу частину його в якій зазначено : „ Згідно статті 19 ЗК України земельна ділянка належить до категорії земель житлової та громадської забудови”.
Якщо земля під водонапірною баштою належить саме до такої категорії земель, то на підставі якої норми права ОСОБА_1 відмовлено у виділенні земельної ділянки для обслуговування нерухомого об''єкта.
Не можна прийняти позицію представника відповідача про те, що користуватись нерухомим об'єктом ОСОБА_1 може тільки без зміни цільового призначення. Адже відповідно до ст. 124 ч.3 ЗК України передача земельних ділянок громадянам із зміною їх цільового призначення навідь із земель запасу під забудову здійснюється в порядку встановленому ст. 123 ЗК України. А ч.9 ст. 123 ЗК України зазначає, що рішення місцевого самоврядування про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Виходячи з того, що земельна ділянка під спірним об'єктом віднесена рішенням Ради до категорії житлової та громадської забудови, а рішення Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області прийняте на 07 лютого 2006 року на26 сесії 1У скликання не обґрунтоване діючим законодавством, слід вважати його таким , що порушує права позивача і підлягає скасуванню.
Проте надання дозволу на розробку проектної документації для передачі земельної ділянки площею 0,073 га в оренду не відноситься до компетенції суду, оскільки відповідно до вимог ст.124 ч.3 та ст. 123 ч.5 ЗК України це прерогатива селищної ради, яка у місячний строк розглядає клопотання та дає згоду на розроблення проекту земельної ділянки. У випадку відмови - таке рішення слід мотивувати відповідно до вимог ст. 15 закону України „Про звернення громадян”.
Керуючись ст.41 Конституції України, ст. 377 ЦК України, ст. 116, 120,123, 124 ЗК України, ст.59 закону України „Про місцеве самоврядування, ст.ст.5, 11, 71, 86, 158, 159, 161 КАС України суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області прийняте на 07 лютого 2006 року на 26 сесії 1У як таке, що не відповідає вимогам ст. 123 ч.9 Земельного кодексу України.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів з часу подання заяви, або безпосередньо після рішення протягом 10 днів.
Суддя ______________