Справа № 1-188-07                             

В И Р О К                               

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

               11 грудня 2007 року                                                                  м.Шостка

              Шостинський міськрайсуд Сумської області у складі:

              Головуючого - судді    Сінгур В.О.,

              При секретарі  Чайка О.А.,  

              З участю прокурора  Тимченко А.А.,

              Потерпілого  ОСОБА_1

розглянувши  в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Шостка  справу по обвинуваченню

               ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у м.Шостка Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, не військовозобов”язаного, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 27.12.2004 року Шосткинським міськрайсудом Сумської області за ст.190 ч.1 КК України  до штрафу в розмірі 600 грн., 2) 13.10.2005 року Шостинським міськрайсудом Сумської області за ст.ст.309 ч.2, 307 ч.2, 69, 75 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

- за ст.185 ч.2 КК України,

                                                      В С Т А Н О В И В :

            Підсудний  ОСОБА_2,  9 лютого 2007 року, близько 21 години, знаходячись в приміщенні танцювальної зали Центру культури та дозвілля “Родина”,  по вулиці Леніна м.Шостка Сумської області, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисного мотиву, шляхом вільного доступу з лавочки, для відпочиваючих таємно викрав із куртки неповнолітнього ОСОБА_3  цифровий фотоапарат «UFO-DC 5349» вартістю 591 гривня та картку пам'яті фотоапарату, вартістю 109 гривень, які належали неповнолітньому ОСОБА_4, завдавши потерпілому майнову шкоду на суму 700 гривень.

           Крім цього ОСОБА_2, 09 лютого 2007 року, через деякий час після викрадення фотоапарату, знаходячись у приміщенні танцювальної зали Центру культури та дозвілля ”Родина”, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, із корисного мотиву, шляхом вільного доступу, із вікна залу таємно викрав шкіряну куртку вартістю 600 гривень та в'язану шапку вартістю 19 гривень які належали неповнолітньому ОСОБА_1, завдавши потерпілому майнову шкоду на суму 619 гривень.

В подальшому ОСОБА_2 розпорядився викраденим за власним розсудом.

            Підсудний  ОСОБА_2  вину визнав повністю та показав, що  у лютому 2007 року, перебуваючи у танцювальній залі центру дозвілля „Родина” він викрав цифровий фотоапарат із куртки невідомого який зберігав при собі. Через деякий час побоючись того що його можуть затримати при виході та вилучити фотоапарат, відкрив вікно та хотів викинути його на вулицю, пізніше залишити приміщення центру та забрати фотоапарат. На вікні побачив чиюсь куртку та шапку які також викрав, після  чого все викрадене викинув у вікно та залишив приміщення центру. В подальшому куртку та шапку викинув за непотрібністю, фотоапарат продав на ринку незнайомому чоловіку. У вчиненому щиро кається прохав не призначати суворого покарання. Цивільні позови по справі в частині відшкодування майнової шкоди потерпілим визнав у повному обсязі, в частині відшкодування моральної шкоди позов визнав, в кінцевому визначенні розміру цієї шкоди покладається на рішення суду.

Відповідно ч.3 ст.299 КПК України суд вважав за недоцільне досліджувати докази по справі у повному обсязі, поскільки про це прохали учасники судового засідання та сам підсудний, які показали, що фактичних обставин справи вони не оспарюють, таке їх волевиявлення є добровільним, вони розуміють що будуть позбавлені права оспарювати обставини справи які не досліджувались у судовому засіданні в апеляційному порядку.

Допитавши підсудного, співвіднісши його покази із фактичними обставинами справи та пред'явленим обвинуваченням, суд вважав вину підсудного повністю доведеною, його вина, вірність кваліфікації його дій сумніву у суду не викликає.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ст.185 ч.2 КК України, поскільки він повторно таємно викрав чуже майно, тобто він вчинив крадіжку.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винного, який вчинив злочин в період відбування покарання за попереднім вироком суду, посередньо характеризується за місцем проживання та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання підсудному.

Обставин які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2 суд не знаходить, обставиною яка пом'якшує йому покарання суд визнає щире каяття.

При призначенні покарання підсудному суд враховує також думку потерпілих від злочину, які у вирішенні питання повністю покладаються на рішення суду.

За таких обставин вчинення підсудним злочину, із урахуванням його особи, суспільної небезпеки вчиненого злочину суд вважає що підсудному ОСОБА_2 повинно бути призначене покарання яке буде пов'язане тільки з його ізоляцією від суспільсьва, поскільки тільки такого покарання буде необхідно та достатньо для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі та стягненню з підсудного, поскільки вони підтверджені матеріалами справи, досліджені у судовому засіданні, повністю визнаються та не оспорюються підсудним.               

            Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 500 гривень, виходячи із засад розумності, справедливості та виваженості, співвідношення розміру моральної шкоди із розміром вимог майнового характеру та того що потерпілий не довів напряму зміну звичайного способу та ритму життя, моральних та душевних страждань через цю подію.

           Судові витрати по справі підлягають стягненню із підсудного відповідно до норм КПК України. 

           Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :                                                              

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання - 1 рік 6 місяців позбавлення волі. 

          Відповідно ст.71 ч.1 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком приєднати частково ОСОБА_2 невідбуту ним частину покарання за попереднім вироком Шосткинського міськрайсуду від 13.10.2005 року, строком в 1 рік 6 місяців позбавлення волі, призначивши остаточне покарання - 3 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - підписку про невиїзд змінити на взяття під варту, взявши його під варту у залі суду.

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 700 гривень майнової шкоди, на користь ОСОБА_5 619 гривень майнової, 500 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 117 гривень 70 копійок судових витрат по справі за проведення товарознавчої експертизи, із їх перерахуванням на р/р НДЕКЦ УМВС України у Сумській області із поміткою «за експертне дослідження».

На вирок суду може бути подана апеляція в Сумський апеляційний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

          Суддя                                                                   В.О. Сінгур.