Справа № 2-а-710/11року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

         03 березня 2011 року                       Немирівський районний суд Вінницької області

          в складі: головуючого                       судді Алєксєєнка В.М.

          при секретарі                                                   Оцупок О.О.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Кучерука Олександра Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та визнання неправомірними дій службової особи ДПС, -

В С Т А Н О В И В :

         04.02.2011 року до суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Кучерука О.М. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та визнання неправомірними дій службової особи ДПС, в якому він вказав, що 27 січня 2011 року інспектором Кучеруком О.М. відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ1 № 154132, де вказано, що він 27.01.2010 року о 17.30 год. керуючи автомобілем «Mitsubishi», д/н НОМЕР_1 в м. Вінниця по вул. Київська, проїжджаючи площу Жовтня здійснив рух на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «з»ПДР України, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст.122 ч.2 КУпАП. Того ж дня інспектором на підставі протоколу винесено постанову серії АВ1 № 033883, якою його піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 850 грн. за ст.122 ч.2 КУпАП. Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно та необґрунтовано, а дії Кучерука О.М. такими, що суперечать чинному законодавству України.

           В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити та пояснив, що 27 січня 2011 року він рухався на власному автомобілі у м. Вінниця по вулиці Київській зі сторони мосту через р. П.Буг, маючи за мету проїхати перехрестя та повернути ліворуч і продовжити рух по вулиці Київська, при  наближенні автомобіля до перехресть вулиць став виконувати маневр повороту наліво та помітив, що сигнал світлофора змінився на жовтий, але оскільки на момент ввімкнення жовтого сигналу світлофора він фактично вже знаходився перед світлофором та наблизився до регульованого пішохідного переходу, тому продовжив виконання повороту ліворуч, одночасно пересвідчившись чи не створює будь яких перешкод іншим учасникам дорожнього руху. Виконуючи даний маневр помітив, що на пішохідному переході почали здійснювати рух два пішоходи, які на його думку зрозуміли, що водій надає їм перевагу в русі незалежно від увімкненого сигналу світлофора, оскільки вони вже почали рухатись. Вважає, що його дії відповідали п.п. 8.10, 8.11 ПДР України. Відповідно до п.16.8 ПДР України, водій який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді та закінчити проїзд перехрестя. На відстані 50 м. від перехрестя він був зупинений інспектором ДПС, який повідомив що ним порушено п.8.7.3 ПДР України. Вищевказані заперечення та пояснення інспектор до уваги не взяв, також на прохання залучити до справи свідків відмовив. Просить скасувати постанову як таку, що винесене з порушенням вимог закону, а дії інспектора визнати неправомірними.

        Відповідач не прибув в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності на підставі наявних у справі  доказів.

         Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, оскільки:          

          З копії постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивача 27.01.2011 року притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч .2 КУпАП. Суть правопорушення викладена наступним чином: 17.01.2011 р. о 17.00 год. на площі Жовтня водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Mitsubishi», д/н НОМЕР_1 здійснив рух на заборонений сигнал світлофора (на додаткову секцію світлофора, яка не горіла), чим порушив ПДР України ( а. с. 7 ).

         Однак п. 8.11 ПДР України встановлено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу світлофора не можуть зупинити транспортний засіб, у місці передбаченому п. 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування дозволяється рухатись за умови забезпечення  безпеки дорожнього руху.

         Таким чином, суд вважає, що дії позивача відповідають вимогам зазначеного пункту Правил, оскільки  з його доводів він закінчував проїзд перехрестя на ввімкнений вже жовтий сигнал світлофора, зупинитися без застосування екстреного гальмування не мав можливості, тому в його діях не вбачається порушень правил проїзду перехрестя та виконання сигналів світлофора.

        Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

        Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

        Відповідач доказів порушення позивачем вимог ПДР України суду не надав, заперечень проти його доводів також.

        В силу принципу презумпції невинуватості будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

        Виходячи зі змісту ст. ст. 10, 11 КАС України, принципів рівності та змагальності сторін у судочинстві, обов’язок доказувати законність накладення адміністративного стягнення, в тому числі і дотримання встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, у випадку оскарження громадянином постанови по справі покладається не на громадянина, а на сторону, що винесла оскаржувану постанову.  

        Тому суд приходить до висновку, що позивач  звернувся в суд з обґрунтованим позовом та довів незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності, а відповідач не довів обґрунтованість та законність винесення постанови.  

        На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 122 ч. 2, 247, 256, 268, 280, 293 КУпАП,

ст. ст. 10, 11, 19, 71, 158 –163 КАС України, суд, -   

П О С Т А Н О В И В :

        Позов задовольнити.

Визнати дії інспектора ДПС роти ДПС м. Вінниці прапорщика міліці Кучерука Олександра Миколайовича –неправомірними, а постанову винесену ним Серії АВ № 033883 від 27.01.2011 року стосовно накладення адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 2 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 гривень ОСОБА_1 –скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

        Суддя: