Справа № 1-262/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 року                                             Вінницький районний суд Вінницької

області, в складі:

головуючого   судді:                     Гриценко І.Г.

          при секретарі:            Манюк Л.В.

          з участю прокурора:             Ратушняка О.О.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та зареєстрованої АДРЕСА_2, жительки АДРЕСА_1, українки,  громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, заміжньої, раніше не судимої,

у вчиненні злочину передбаченого ст.190 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04.03.2011 року близько 18:00 год. ОСОБА_1, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань знаходячись в квартирі за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 шляхом обману та зловживаючи довірою взяла у ОСОБА_2 його мобільний телефон «Nokia N-73», пообіцявши його повернути, але без реального наміру його повернення в майбутньому, таким чином заволоділа вищевказаним мобільним телефоном, вартість якого згідно висновку спеціаліста №723 від 27.05.2011 року становить 786,40 грн., та не повідомляючи потерпілого продала даний телефон на «Центральному»ринку м.Вінниці невідомій особі за 100 грн., чим спричинила потерпілому матеріальну шкоду.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнала повністю, розкаялася у вчиненому та пояснив, що дійсно вчинила зазначений злочин за умов та при обставинах викладених в обвинувальному висновку, пояснила, що 04.03.2011 року за місцем її проживання в АДРЕСА_1, вона попросила у знайомого ОСОБА_2 мобільний телефон «Nokia»щоб послухати музику і пообіцяла повернути його на наступний день. Наміру повертати мобільний телефон у неї не було. Наступного дня до неї прийшла бабуся ОСОБА_2 –ОСОБА_3 та просила повернути мобільний телефон онуки, однак вона відмовилася повернути телефон, сказала що телефону у неї немає. Приблизно через місяць вона продала мобільний телефон на «Центроальному»ринку м.Вінниці невідомому чоловікові за 100 грн. Кошти виручені від продажу телефону потратила на продукти харчування та цигарки. Пояснила, що зробила належні висновки і просила суворо не карати.

У зв'язку з заявою підсудної про повне визнання вини, на підставі ст.299 КПК України суд вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та не опротестовуються, а саме, в частині допиту свідків.

Крім повного визнання вини самою підсудною, її вина в обвинуваченому злочині підтверджується матеріалами справи:

- заявою потерпілого ОСОБА_2 про вчинення злочину (а.с.3);

- висновком спеціаліста №723 від 27.05.2011 року (а.с.13-14) згідно якого вартість мобільного телефону марки «Нокіа N-73»станом на березень 2011 року могла становити 786,40 грн.;

- явкою з повинною ОСОБА_1 (а.с.16);

Суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 190 ч.1 КК України, як умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

При призначенні виду та міри покарання підсудній, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудної, її сімейний та матеріальний стан, характеристику з місця фактичного проживання, що вона раніше не судима, що не відшкодувала шкоду заподіяну злочином потерпілому.  

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання підсудної, суд встановив щире каяття.  

Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудної судом не встановлені.

З урахуванням всіх обставин справи та даних про особу підсудної, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, тому їй необхідно обрати покарання у вигляді обмеження волі з застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення повністю в сумі 786,40 грн.

Також з підсудної підлягають до стягнення судові витрати по справі.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.190 ч.1 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 років обмеження волі.   

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання обмеження волі з випробовуванням, встановивши іспитовий строк терміном  на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

- не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 786 грн. 40 коп. матеріальної шкоди.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (а.с.15) судові витрати за проведення товарознавчого дослідження в розмірі 351,60 грн.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: