Справа №2-263/11

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 18 травня 2011 року Татарбунарський районний суд Одеської об-ласті в складі:

    головуючого – судді                              Тимошенка С.В.    

    при секретарі                                     Коренчук О.Е.

    за участю адвоката                          ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбу-бунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Бори- сівський", товариства з обмеженою відповідальністю "Глибоке" Татар-бунарського району Одеської області, третя особа без самостійних ви-мог щодо предмету спору на стороні відповідачів - комунальне підпри-ємство "Татарбунарське БТІ та РОН",

              про виділ в натурі частки з об'єкта нерухомого майна

та за зустрічним позовом сільськогосподарського виробничого коопера-тиву "Борисівський", товариства з обмеженою відповідальністю "Глибо-ке" Татарбунарського району Одеської області, фермерського господар-ства «Чакір Мирон Іванович» до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відпові-дача - комунальне підприємство "Татарбунарське БТІ та РОН",

              про поділ майна сумісної власності та визнання права  

              власності на частину об'єкта нерухомості,

                 В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:           

    ОСОБА_2 пред'явив цивільний позов до сільськогосподар-ського виробничого кооперативу "Борисівський", товариства з обмеже-ною відповідальністю "Глибоке" Татарбунарського району Одеської області про виділ в натурі частки з об'єкта нерухомого майна, посилаючись на наступні обставини. Рішенням Татарбунарського районного суду від 07 березня 2008 року за ним було визнано право приватної часткової спільної власності відповідно до договору від 25 березня 2004 року на майно бройлерної фабрики у м.Татарбунари Одеської області. На даний час згідно отриманого свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.05.2010 р. та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.07.2010 р. за № 26720428 майно бройлерної фабрики колишнього СВК ім.Татарбунарського повстання належить наступним особам у співвідношенні: СВК «Борисівський», частка якого складає 107/1000; СФГ «ОСОБА_3І.» - 172/1000; ОСОБА_2 – 485/1000; ТОВ «Глибоке» - 235/1000. Але указані долі згідно свідоцтва про право власності не співпадають з фактичним користуванням поділених між собою співвласниками площ приміщень. Після реорганізації СВК ім.Та-тарбунарського повстання та розподілу його майна, незважаючи на його неодноразові прохання про виділення паю в натурі ТОВ «Глибоке» та СТОВ «Борисівка» керівництво співвласників відмовляються співпрацю-вати та перешкоджають у виділенні його майнового паю в натурі, чим порушують його право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Просив: визначити, яке саме майно у спірному майні належить йому; виділити належне йому майно в натурі еквівалентно виділеної частки; припинити своє право спільної часткової власності у спірному майновому комплексі.

    У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні ви-моги у повному обсязі.

    Ухвалою суду від 04 травня поточного року у зв’язку з тим, що у спірному майновому комплексі бройлерної фабрики є частка майна, на-лежна СФГ «ОСОБА_3І.», то дане господарство було залучено до участі у розгляді даної справи у якості співвідповідача за основним позовом.    

    Представники СВК "Борисівський", ТОВ "Глибоке" і СФГ «ОСОБА_3 І.» Татарбунарського району Одеської області позовні вимоги не виз-нали, посилаючись на наявність рішення Татарбунарського районного суду від 07 березня 2008 року, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на конкретне нерухоме майно, просили закрити провадження у справі, а самі звернулись до суду з зустрічними позовами до ОСОБА_4 про визнання за зазначеними підприємствами, які вони пред-ставляли, права власності на частину об'єкта нерухомості, що знахо-диться у майновому комплексі з майном ОСОБА_2 Це майно, яке було виділено згідно розподільчого акта поділу майна СВК ім.Татарбу-нарського повстання, а саме: 4 пташника та будівлі гуртожитку, про-хідної і вагової, становить 51,5% майна бройлерної фабрики, тоді як частка ОСОБА_2 становить 48,5%.

    Представник позивача за основним позовом не визнав зустрічні позовні вимоги, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки вони не взаємопов’язані з основними позовними вимогами і їх спільний розгляд на його погляд недоцільний.

    Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення як основних, так і зустрічних позовних вимог.

    Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 березня 2008 року, яке не відмінялось, не змінювалось та набрало чинності 13 червня 2008 року і копія якого є у справі ( а.с.12-14 ),   

визнано дійсним правочин за договором купівлі-продажу від 25 березня 2004 року, який учинено між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відно- сно приміщень бройлерної фабрики, та за ОСОБА_2 визнано право власності на майно бройлерної фабрики у м.Татарбунари Одеської області, а саме: будівлю котельної, будівлю електроцеху, будівлю ве-теринарної лабораторії, складське приміщення, приміщення кладової, будівлю ремонтного боксу, будівлю автомобільного боксу, приміщення напівпідвального складу, будівлю забійного цеху, приміщення кладової, приміщення складу інвентара, водонапірну башту, підсобне приміщення, чотири цистерни.

    Даним рішенням суду в задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 51,5% майна бройлерної фабрики, а саме: 4 пташника, будівлю гуртожитку, будівлю прохідної та приміщення вагової – відмовлено, оскільки зазначене майно є спільною власністю СВК Борисівський», ТОВ «Глибоке» та СФГ «ОСОБА_3І.».

    У відповідності до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 26720428 від 15.07.2010 р. ( а.с.9,61 ), майновий комплекс бройлерної фабрики ( колишнього СВК ім.Татарбунарського повстання ), що розташований за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, м.Татарбунари, майновий комплекс № 1, дорога Одеса-Рені 135 км, на-лежить його власникам у співвідношенні: СВК «Борисівський» -  107/ 1000; СФГ «ОСОБА_3І.» - 172/1000; ОСОБА_2 – 485/1000; ТОВ «Глибоке» - 235/1000.

    Згідно опису об’єкта – майнового комплекса № 1 – він складаєть-ся з наступних будівель та споруд: будівлі прохідної літ.А площею 213,6 кв.м; нежитлової будівлі літ.Б площею 1859,9 кв.м; нежитлової будівлі літ.В площею 1860,2 кв.м; нежитлової будівлі літ.Г площею 1860,6 кв.м; нежитлової будівлі літ.Д площею 1838,4 кв.м; нежитлової будівлі ( електроцех ) літ.Е площею 75,5 кв.м; нежитлової будівлі ( кладова ) літ.Ж площею 32,6 кв.м; нежитлової будівлі ( котельна ) літ.З площею 274,2 кв.м; складу літ.И площею 98,9 кв.м; нежитлової будівлі ( ремонтний бокс ) літ.М площею 234,0 кв.м; навісу літ.м; нежитлової будівлі ( автомобільний бокс ) літ.Н площею 191,3 кв.м; складу літ.О площею 199,7 кв.м; нежитлової будівлі ( ветеринарна лабораторія ) літ.П площею 243,1 кв.м; навісу літ.Р; навісу літ.Є; будівлі вагової літ.С площею 18,5 кв.м; нежитлової будівлі ( гуртожиток ) літ.Т площею 188,2 кв.м; огородження № 1 ( а.с.10 ).

    Копіями свідоцтв на нерухоме майно ( а.с.11,58,60 ) підтверджу-ється право власності ОСОБА_2, СВК «Борисівський» та ТОВ «Глибоке» на частину майна майнового комплексу № 1.

    Як зазначив представник СФГ «ОСОБА_3І.», за виданням господар-ству свідоцтва на нерухоме майно він не звертався.

    Таким чином, за ОСОБА_2 рішенням суду від 07 березня 2008 року визнано право власності на наступне майно майнового комплексу ( бройлерної фабрики ) з урахуванням опису будівель та споруд: нежитлову будівлю ( електроцех ) літ.Е площею 75,5 кв.м; нежитлову будівлю ( кладова ) літ.Ж площею 32,6 кв.м; нежитлову будівлю ( котельна ) літ.З площею 274,2 кв.м; склад літ.И площею 98,9 кв. м; нежитлову будівлю ( ремонтний бокс ) літ.М площею 234,0 кв.м; нежитлову будівлю ( автомобільний бокс ) літ.Н площею 191,3 кв.м; склад літ.О площею 199,7 кв.м; нежитлову будівлю ( ветеринарна лабораторія ) літ.П площею 243,1 кв.м; навіс літ.м; навіс літ.Р; навіс літ.Є; водонапірну башту; цистерни у кількості 4-х.

    Згідно ч.1 ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною част-ковою власністю.

    Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

    Тому зазначені нежитлові будівлі, як об’єкти нерухомого майна, підлягають виділенню ОСОБА_2, оскільки є його власністю.

    Огородження майнового комплексу підлягає залишенню у спільному користуванні.

    Що стосується решти нерухомого майна згаданого майнового ком-плексу - 4 пташників ( нежитлових будівель літ.Б,В,Г,Д ), будівель вагової, гуртожитку, прохідної, то воно перебуває у спільній част-ковій власності СВК «Борисівський», ТОВ «Глибоке» та СФГ «ОСОБА_3 І.» і підлягає виділенню їм у відповідності до пропорційності часток кожного із них та за їх домовленістю.

    Як передбачено ст.367 ЦК України, майно, що є у спільній част-ковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвлас-никами право спільної часткової власності на нього припиняється.

    Виділення зазначеним підприємствам належного їм нерухомого майна та визнання за ними права власності на нього ні в якій мірі не порушує прав та законних інтересів ОСОБА_2

    До компетенції суду не входить визначення часток сторін у спір-ному майновому комплексі, тому належне їм нерухоме майно підлягає виділенню в натурі.

    Як вбачається із квитанції № 181 ( а.с.65 ), за надання їм правової допомоги позивачі за зустрічними позовами заплатили 1500 грн.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.319,321,355,356,364, 367 ЦК України, ст.ст.58-60,208,209,213-215 ЦПК України, суд

               В  И  Р  І  Ш  И  В:

    Позов ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Борисівський", товариства з обмеженою від-повідальністю "Глибоке" Татарбунарського району Одеської області про              виділ в натурі частки з об'єкта нерухомого майна задовольнити.

    Виділити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_2,  нежитлові будівлі, як об’єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, 135 км автодороги Одеса-Рені, а саме: нежитлову будівлю ( електроцех ) літ.Е площею 75,5 кв.м; нежитлову будівлю ( кладова ) літ.Ж площею 32,6 кв.м;  нежитлову будівлю ( котельна ) літ.З площею 274,2 кв.м; склад літ.И площею 98,9 кв.м; нежитлову будівлю ( ремонтний бокс ) літ.М площею 234,0 кв.м; нежитлову будівлю ( автомобільний бокс ) літ.Н площею 191,3 кв.м; склад літ.О площею 199,7 кв.м; нежитлову будівлю ( ветеринарна лабораторія ) літ.П площею 243,1 кв.м; навіс літ.м; навіс літ.Р; навіс літ.Є; водонапірну башту; цистерни у кількості 4-х.

    Огородження 1 залишити у спільному користуванні.

    Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 у майновому комплексі № 1, що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, 135 км автодороги Одеса-Рені.

    Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Бо-рисівський", товариства з обмеженою відповідальністю "Глибоке" Тата-рбунарського району Одеської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1700 грн. та витрати на інформацій-но-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

    Зустрічні позовні вимоги сільськогосподарського виробничого ко-оперативу "Борисівський", товариства з обмеженою відповідальністю "Глибоке" Татарбунарського району Одеської області, фермерського го-сподарства «Чакір Мирон Іванович» до ОСОБА_2

про поділ майна сумісної власності та визнання права власності на частину об'єкта нерухомості задовольнити.

    Провести поділ майна сумісної власності між сільськогосподарсь-ким виробничим кооперативом "Борисівський", товариством з обмеженою відповідальністю "Глибоке" та фермерським господарством «Чакір Мирон Іванович» Татарбунарського району Одеської області, виділивши:

---- сільськогосподарському виробничому кооперативу "Борисівський" Татарбунарського району Одеської області – нежитлову будівлю літ.В площею 1860,2 кв.м; будівлю вагової літ.С площею 18,5 кв.м;

---- товариству з обмеженою відповідальністю "Глибоке" Татарбунарсь-кого району Одеської області - нежитлову будівлю літ.Г площею 1860,6 кв.м; нежитлову будівлю літ.Д площею 1838,4 кв.м; нежитлову будівлю ( гуртожиток ) літ.Т площею 188,2 кв.м;

---- фермерському господарству «Чакір Мирон Іванович» Татарбунарсь-кого району Одеської області – будівлю прохідної літ.А площею 213,6 кв.м; нежитлову будівлю літ.Б площею 1859,9 кв.м.

    Огородження 1 залишити у спільному користуванні.

    Визнати право власності:

---- за сільськогосподарським виробничим кооперативом "Борисівський" Татарбунарського району Одеської області - на нежитлову будівлю літ. В площею 1860,2 кв.м; будівлю вагової літ.С площею 18,5 кв.м;

---- за товариством з обмеженою відповідальністю "Глибоке" Татарбу-нарського району Одеської області - на нежитлову будівлю літ.Г площею 1860,6 кв.м; нежитлову будівлю літ.Д площею 1838,4 кв.м; нежитлову будівлю ( гуртожиток ) літ.Т площею 188,2 кв.м;

---- за фермерським господарством «Чакір Мирон Іванович» Татарбунар-ського району Одеської області - на будівлю прохідної літ.А площею 213,6 кв.м; нежитлову будівлю літ.Б площею 1859,9 кв.м.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь сільського-сподарського виробничого кооперативу "Борисівський", товариства з обмеженою відповідальністю "Глибоке" Татарбунарського району Одеської області судовий збір у сумі 1700 грн. та витрати на інформацій-но-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь сільського-сподарського виробничого кооперативу "Борисівський", товариства з обмеженою відповідальністю "Глибоке", фермерського господарства «Ча-кір Мирон Іванович» Татарбунарського району Одеської області витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн.

    Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголо-шення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

   Суддя                                         Тимошенко