Справа № 2 - 517
2007 р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 грудня 2007 року смт Віньківці
Місцевий Віньковецький районний суд, Хмельницької області
у складі головуючого судді Потапова О.О.
при секретарі Паньковій О. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 моральну шкоду 10 000 грн. Зазначив, що за судовим рішенням він являється власником спільно з ОСОБА_2 хліва, розташованого по вул.. Жовтневій в смт Віньківці. Проте, відповідач не допускає його до користування хлівом. У зв'язку з цим він переносить моральні страждання.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги. Просив їх задовольнити. Зазначив, що він з 2004 року позбавлений можливості користуватись своєю власністю. У зв'язку з тим, що вхідні двері до спірного хліва заблоковані відповідачем.
Він інвалід 1 групи тому коли нервується дуже страждає. В нього появляються рвотні рефлекси. За таких обставин він переніс біль, страждання та переживання. В нього підвищена реакція на стресові ситуації, які виникають навіть у зв'язку зі зверненням до суду.
Відповідач вимоги не визнав. Зазначив, що дійсно частина хліва належить позивачеві, але він заложив двері від дороги тому, що ОСОБА_1 їх виламав та в хлів був вільний доступ інших осіб. А позивач тероризує його сім'ю. Він неодноразово викликав міліцію у зв'язку з тим, що той висловлювався нецензурно та бігав з розводним ключем. Вважав, що такими діями ОСОБА_1 йому також спричинена шкода.
Заслухавши позивача, відповідача, свідків, вивчивши письмові докази слід вважати позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Ухвалою Віньковецького районного суду винесеною 24 грудня 2003 року затверджена мирова угода за якою ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 та оформив документи на частину хліва розміром 3,5 Х 3,3 м. розташованого по вул. Котляревського - 25, в смт. Віньківці. Власність ОСОБА_1 зареєстрована в БТІ та виданий на цю частину хліва технічний паспорт. Тобто, позивач та відповідач являються співвласниками зазначеного хліва.
Відповідно до ст. 19 закону України „Про власність” , громадяни вправі використовувати належне їм майно для ведення господарської, або іншої не забороненої законом діяльності.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 показав, що він як державний виконавець примусово виконував судове рішення. Увійшов в спірний хлів та дав можливість ОСОБА_1 користуватись цим приміщенням, але після цього ОСОБА_1 звертався ще до нього і вказував, що його не допускають до хліва і він не може користуватись частиною хліва.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 також пояснив що ОСОБА_1 звертався в селищну раду з заявою та зазначав, що ОСОБА_2 йому чинить перешкоди в користувані хлівом. Представники селищної ради визивали ОСОБА_2 з приводу перешкод. Рекомендували ОСОБА_1 звернутись до суду.
Допитана в якості свідка ОСОБА_5 показала, що вона та чоловік не мають доступу до спірного хліва, оскільки відповідач заблокував вхідні двері в хлів. Чоловік її інвалід 1 групи. Як піде в хлів то нервується з того, що його не допускає туди відповідач. Страждає. Тиждень відходить, не може приймати їжу. Свідок ОСОБА_6 також підтвердила про неможливість ОСОБА_1 вільно входити в приміщення хліва через закриті двері відповідачем.
З аналізу допитаних свідків доведено, що відповідачем заблоковані двері до спірного приміщення, тому позивач позбавлений можливості вільного доступу туди та користування своєю власністю. Його позбавив такого права відповідач. Це є порушенням ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право приватної власності є непорушним і кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Фактично тимчасово ОСОБА_1 позбавлений права вільно використовувати свою власність, що суперечить вимогам ст. 55 закону України „Про власність” де зазначено, що власник не може бути позбавлений права власності на своє майно за виключенням випадків передбачених законом.
За сукупністю досліджених обставин слід прийти до висновку , що у зв'язку з обмеженням права власності ОСОБА_1 спричинена моральна шкода.
Проте, не приймається доводи позивача про те, що погіршився його стан здоров'я у зв'язку з діями відповідача. Згідно довідки Віньковецької ЦРЛ ОСОБА_1 хворіє на наслідки перенесеної черепно - мозкової травми, потребує лікування.
Із показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 слідує, що позивач обзивав нецензурно ОСОБА_2 влітку 2007 року, раніше погрожував ножем. Мета його поскандалити з відповідачем.
Також в судовому засіданні позивач не довів те , що він намагався врегулювати питання спільної часткової власності хліва з відповідачем мирним шляхом. Двічі виносились правоохоронним органом постанова про відмову в порушені відносно ОСОБА_1 кримінальної справи. Ці постанови безпосередньо пов'язані з спірною власністю.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди розмір цієї шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачем моральних і фізичних страждань їх тривалості .
Підходячи до розміру шкоди слід прийняти до уваги те, що порушені права власника майна ОСОБА_1, проте не знайшов підтвердження в суді факт погіршення стану здоров'я інваліда першої групи ОСОБА_1 у зв'язку з обмеженнях його в майнових правах. Із медичної довідки слідує, що таке погіршення пов'язано з травмою. А тому виходячи із засади розумності , оговореної ст. 3 ЦК України моральну шкоду слід зменшити до 130 грн. також приймається судом той факт, що на час розгляду справи позивач не має вільного доступу до спірного приміщення. Акт судово- медичного дослідження 2003 року судом не приймається оскільки таке обслідування не пов'язане з правом власності яке виникло після 2003 року у ОСОБА_1
Керуючись ст. 275, 280, 1167 ЦК України, ст. 8,10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 130 грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з часу його проголошення а апеляційна скарга протягом 20 днів з часу подання заяви.
СУДДЯ---------------