Миколаївський районний суд Одеської області

67000, Одеська область, Миколаївський район, с.м.т. Миколаївка вул. Центральна,3                      

Справа  № 2-а-265/2011

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 червня 2011 р.           

Миколаївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді: Безусова В.І.,

За участю  секретаря: Мазарак Н.А.,

за участю: позивача – Директора Приватного підприємства  «ТІС – АГРО»ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства  «ТІС –АГРО» до  Начальника територіального  управління

Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області

ОСОБА_2 (далі –начальника ТУ ГДІ у Одеській області) про визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій

в с т а н о в и в :

У серпні 2010 року  приватне підприємство  «ТІС –АГРО»звернулося в суд з позовом до начальника ТУ ГДІ у Одеській області  ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій.

Позивач зазначав, що 18 серпня 2010 року на підставі акту від 13.07.2010 року, начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області винесена постанова про застосування до ПП «ТІС –АГРО»фінансових санкцій в сумі 1700 гривень, в зв’язку з порушенням останнім законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Позивач, не погоджуючись із застосованими до нього фінансовими санкціями, змушений звернутися  в суд з позовом про захист своїх прав та інтересів.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини  викладені у позовній заяві, просили задовольнити позов. Суду пояснив, що застосування до позивача штрафних санкцій є безпідставним, оскільки Відповідно до пункту 26 "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Пунктом 29 цього порядку визначено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

В  постанові від 18.08.2010 року вказано місце знаходження ПП «ТІС –АГРО», вул. Маліновського, №1, в с.Скосарівка, Миколаївського району Одеської області, хоча дійсна адреса знаходження підприємства вул. Молодіжна, №13, в с.Скосарівка, Миколаївського району Одеської області.

Постанова була принесена до ПП «ТІС –АГРО»і підкинута невідомою особою.

Про день і час розгляду справи повідомлення до ПП «ТІС –АГРО»не надходило і хто його отримував невідомо. Сам акт від 13.07.2010 року складений  представниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Одеській області до  ПП «ТІС –АРГО»не надходив. Також невідомо, хто із уповноважених осіб ПП «ТІС –АГРО»зазначений акт підписав, так як водій таких повноважень не мав, а викликів до територіального управління, для підписання акту уповноваженими особами ПП «ТІС –АГРО»не було. Тому відповідач не виконав вимог  п.26,29 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567.

Зважаючи на те, що позивач не був повідомлений про розгляд справи щодо порушення ним законодавства про автомобільний транспорт та дізнався про застосування до нього штрафних санкцій випадково,  а тому був позбавлений права на захист своїх інтересів, що  є поважною причиною пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду позивачем.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, хоча і був належним чином повідомлений.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно із завданням у державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Одеській області здійснено перевірку транспортного засобу, що належить ПП «ТІС-АГРО».

За наслідками перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.07.2010 року, у якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажу, без ліцензійної картки, що є порушенням вимог ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” частина 1 абзац 3 –надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, а саме –не оформлена ліцензійна картка.

18.08.2010 року на підставі акту від 13.07.2010 року, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Одеській області винесена постанова про застосування до ПП «ТІС-АГРО»фінансових санкцій в сумі 1700 гривень, в зв’язку з порушенням останнім законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідно до пункту 26 "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Пунктом 29 цього порядку визначено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідач в постанові вказує місце знаходження ПП «ТІС –АГРО», вул. Маліновського, №1, в с.Скосарівка, Миколаївського району Одеської області, хоча дійсна адреса знаходження підприємства вул. Молодіжна, №13, в с.Скосарівка, Миколаївського району Одеської області.

Постанова була направлена  до ПП «ТІС –АГРО»з порушенням п.29 "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті".

Про день і час розгляду справи повідомлення до ПП «ТІС –АГРО»не надходило. Акт від 13.07.2010 року складений  представниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Одеській області до керівництва ПП «ТІС –АРГО»не надходив. Викликів до територіального управління, для підписання акту уповноваженими особами ПП «ТІС –АГРО»не надходило, що є порушенням  вимог  п.26,29 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 5.05.2001 року  №2344-ІІІ, ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів на такі види робіт:

Надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Відповідно до ч.1 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 5.05.2001 року  №2344-ІІІ послуга  з перевезення пасажирів чи вантажів –перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником  послуг за плату.

ПП «ТІС –АГРО»перевезення здійснював не за плату, а як допомогу в зв’язку з поломкою іншого транспортного засобу. Зазначені обставини представниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Одеській області взагалі не перевірялися.

Тому застосування  штрафних санкцій є безпідставним, оскільки правопорушення –перевезення вантажів без ліцензії не вчинялось. Тому постанова про застосування фінансових санкцій до позивача за порушення законодавства про автомобільний транспорт від 18.08.2010 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Задовольняючи позов суд виходить з того, що до позивача безпідставно застосовано відповідальність за перевезення вантажів на договірних умовах без ліцензійної картки, оскільки ПП «ТІС –АГРО»надання послуг не здійснював.

Посилання лише на те обставину, що автомобілем, який належить позивачу здійснювали перевезення вантажу, не є підставою для застосування . фінансових санкцій. Договорів про надання послуг з перевезення вантажу саме надано не було, а тому, оскільки надання послуг позивачем з перевезення вантажу не встановлено, обов’язку мати ліцензійну картку також не було.

З приводу пропуску позивачем строку звернення до суду слідує зазначити наступне.

Відповідно до пункту 26 "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Пунктом 29 цього порядку визначено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідачем не надано суду доказів про повідомлення належним чином позивача про розгляд справи щодо порушення ним законодавства про автомобільний транспорт 18.08.2008 року, а також доказів отримання позивачем копії постанови від 18.08.2010 року про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт, що на думку суду, є поважною причиною пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду позивачем, а тому суд поновлює пропущений з поважних причин процесуальний строк звернення до адміністративного суду.

В силу частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до  статей 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова відповідача щодо застосування фінансової санкції у розмірі 1700 гривень, в зв’язку з порушенням позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосована неправомірно. А тому позовні вимоги щодо визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 18.08.2010 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови по справі про  застосування фінансових санкцій.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Одеській області ОСОБА_2 про застосування фінансових санкцій від 18.08.2010 року.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: