Справа № 2-264/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 р. Армянський міський суд АР Крим в складі:

головуючої –судді Ісроілової В.У.,

при секретарі –Недуга Н.В., Клюєвій В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення суми вартості товара, моральної шкоди, третя особа-Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення суми вартості товара, моральної шкоди, третя особа-Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим, мотивуючи тим, що 29.07.2010 р. неповнолітній ОСОБА_2 придбав у відповідача айфон –«іРhоn -3G»за 4000 грн. В жовтні 2010 р. у зв'язку з виявленим дефектом –непідтриманням операційної системи мобільного оператора України та неналежним зарядженням айфону від електромережі айфон здали в магазин. На її прохання повернути гроші як за товар неналежної якості відповідач відповів відмовою, мотивуючи тим, що товар належної якості та його необхідно здавати до сервісного центра та прошивати. У зв'язку з тим, що товар неналежної якості їй спричинено моральну шкоду, яка виявилась в тому, що вона змушена переживати з приводу придбання товару неналежної якості, неможливістю користуватися ним. На підставі викладеного просить розірвати договір купівлі-продажу, стягнути суму вартості товара в розмірі 4000 грн., 1500 грн. за моральну шкоду та судові витрати.

          Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити. Пояснила, що товар придбаний без упаковки, технічного паспорта, гарантійного талону, без будь-яких документів, айфон не сертифікований на теріторії України. Також зауважила, що правочин, який здійснив неповнолітній ОСОБА_2  який вчинив за межами цивільної дієздатності вона схвалила, дізналась про вчинення правочину 01.08.2010 р. та у неї не було претензій щодо вчиненного правочину, проте після того як айфон перестав працювати, вона була вимушена 12.10.2010 р. звернутися до продавця. Також зауважила, що пояснення відповідача про те, що неповнолітній ОСОБА_2 викрав гроші, про що вона «нібито»довела до відома відповідача не відповідають дійсності, тому, що у ОСОБА_2 є гроші і він здатний придбати айфон. Також пояснила, що позов пред'явила до ОСОБА_3 як до фізичної особи –підпримця, тому, що відповідно до позовних вимог просить розірвати договір купівлі-продажу та стягнути вартість товару саме з ФОП.

          Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задовленні позову відмовити, пояснив, що протягом 14 днів позивачка до нього не зверталась, ніяких претензій не пред'являла. Згідно з актом експертизи айфон працює. ОСОБА_2 дійсно звертався до нього, проте з вимогою змінити айфон на айпод. ОСОБА_2 сам змінив програмне забезпечення. ОСОБА_1 звернулась до нього з вимогою про повернення коштів та зауважила, що айфон не ліцензований, а гроші на які ОСОБА_2 придбав мобільний телефон він викрав у неї. Насправді, айфон був проданий ОСОБА_2 за його проханням та по заказу, зараз айфон знаходиться у нього, позивачка не бажає його забирати.

          Судовим розглядом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії 1-АП № 042931 ОСОБА_2 народився 27.04.1996 році, матір'ю є ОСОБА_1

          Згідно з товарним чеком від 29.07.2010 р. в магазині «ЧИП»СПД ОСОБА_3  проданий айфон у кількості 1 штуки за 4000 грн.

          Як вбачається з відповіді ФОП ОСОБА_4 від 23.02.2010 р. ОСОБА_2 звернувся до нього лише через 2 місяці, після того як він (ОСОБА_2) змінив програмне забезпечення (прошив) з версії 4.0 на версію 4.1, а зазначена версія 4.1 на той час була заблокована для усіх операторів мобільного зв'язку та покупцю було роз'яснено, про те, що зі зміненим програмним забезпеченням айфон буде працювати лише з 01.10.2010 р. Через два тижні звернулась ОСОБА_1 з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу та повернення грошей.

          Як вбачається з акту технічної експертизи № 532 від 23.02.2010 р., виконаного СПД ОСОБА_5, апарат «ІРhоn»працездатний.

          Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що в липні 2010 р. ОСОБА_2 придбав в магазині «ЧИП»айфон за 4000 грн., щодо належної якості товара, наявності гарантійного талона, ліцензії пояснити не зміг.

          Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що від дійсно придбав 29.07.2010 р. айфон в магазини «ЧИП»за 4000 грн., ОСОБА_1 знала про те, що він бажає придбати айфон, про придбання айфону мати дізналась 01.08.2010 р., схвалила товар. Проте через тиждень виявив дефект, а саме:  айфон не підтримував операційні системи мобільного оператора України та неналежним чином заряджався від електромережі, після чого айфон здав в магазин. Зауважив, що програмне забезпечення не змінював, тому що для цього потрібні необхідні знання, яких у нього не має. Придбаний ним айфон був у колишньому використанні до його придбання.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне задовльнити позов частково з наступних обставин.

Відповідно до ст. 622 ЦК України ФОП ОСОБА_3 зобов'язаний був передати покупцеві одночасно з товаром документи, що його стосуються, зокрема технічний паспорт, сертифікат якості тощо. Так, відповідно п. 3 глави 4 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року N 104, товари, на які поширюються гарантійні терміни експлуатації повинні мати гарантійні талони встановленого зразка.

Проте як пояснив відповідач у судовому засіданні а ні технічного паспорта, а ні сертифіката якості на «айфон»у нього не було, інструкція на айфон була на англійській мові, ліцензії на айфон також не має.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував та той факт, що при зверненні до нього ОСОБА_7 він дійсно звернув його увагу на необхідність «перепрошиття»айфон із зазначенням суми в розиірі 400 грн., тобто запропонував ОСОБА_2 змінити програмне забезпечення, що свідчить про те, що  проданий айфон був товаром неналежної якості. Таким чином, ФОП ОСОБА_3 продав айфон, що не відповідає вимогам нормативних документів і який мав приховані недоліки, яки проявилися лише в процесі його використання.

Також суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_3 не попередив покупця як про явні недоліки, так і про приховані. Отже, правові наслідки, передбачені ст. 708 ч.1 ЦК, наступають тоді, коли покупець знайшов у придбаному товарі недоліки, про які він не був попереджений продавцем. В разі знаходження в товарі недоліків, не застережених продавцем, покупець має право на власний вибір пред'явити одну з вимог, передбачених ч. 1 ст. 708 ЦК. Скористатися своїм правом покупець може протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами. Правила, встановлені у ч. 1 ст. 708 ЦК, поширюються на випадки придбання покупцем товарів, що вже були в користуванні і стосовно непродовольчих товарів і лише в тих випадках, коли придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем.

Відповідно до ст. 680 ч.2 ЦК України, якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років.

Отже, якість речей, які продаються, повинні відповідати стандарту, технічним умовам або зразкам, установленим для речей такого виду. При цьому, нормативні вимоги відносно якості товарів встановляються у відповідності з Декретом КМ України від 10.05.93 р. N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію". Якість товару також повинна відповідати інформації щодо товару, наданій продавцем.

Посилання відповідача на те, що  позивач протягом майже 2 місяців не повідомляв відповідача про порушення вимог договору щодо якості товару, що дає право останньому відмовитись від задоволення вимог позивача, суд не може прийняти до уваги, тому що відповідачем не враховано, що порушення позивачем (покупцем) обов'язку щодо такого повідомлення дає право відповідачу (продавцеві) відмовитись від задоволення відповідних вимог покупця лише за наявності однієї із наступних умов: 1) порушення покупцем зазначеного обов'язку спричинило неможливість задоволення його вимог; 2) якщо в результаті такого порушення на стороні продавця виникає необхідність при задоволені вимоги покупця здійснити певні витрати, які перевищують його витрати, котрі він здійснив би у разі належного повідомлення покупцем продавця про виявлене порушення умов договору.

Враховуючи, що позивачка як покупець неякісного товару згідно з вимогами ст. 678 ЦК України має право відмовитися від договору та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, у зв'язку з чим суд вважає, що договір купівлі-продажу «айфона»від 29.07.2010 р. укладений між ОСОБА_2У та ФОП ОСОБА_3 підлягає розірванню, а сплачена за товар грошова сума в розмірі 4000грн. поверненню.

Проте не підлягають  задоволенню вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди з наступних підстав.

Стаття 708 ЦК України, яка встановлює права покупця в разі продажу йому товару неналежної якості, не передбачає права на відшкодування моральної шкоди. Разом з тим ст. 711 ЦК України та п. 5 ст. 4 ЗУ "Про захист прав споживачів", які також поширюється на спірні правовідносини, передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така заподіяна небезпечною для життя та здоров'я людей продукцією. Однак судом не встановлено, що придбаний ОСОБА_2 «айфон»є небезпечним для життя й здоров'я позивачки продукцією. Оскільки такого виду відповідальності продавця за проданий неналежної якості товар як відшкодування покупцю моральної шкоди не передбачає й укладений між сторонами договір купівлі-продажу, то підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

На підставі ст. ст. 222, 662, 673-676, 678-680, 687-688, 708 ЦК УКраїни, п. 3 глави 4 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року N 104, Декрету КМ України від 10.05.93 р. N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію", керуючись ст. ст. 10, 60, 72, 81,88, 213-215 ЦПКУкраїни, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу «айфона» від 29.07.2010 р. укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 Валерійовичем.

Стягнути з ФОП ОСОБА_3 суму вартості товара «айфон»в розмірі 4000 грн. 00 коп. на користь ОСОБА_1.

Стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп., що сплачені позивачем при пред'явленні позову.

Стягнути з  ФОП ОСОБА_3 на користь держави суму судового збору в розмірі 51 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення до  Апеляційного суду АР Крим через Армянський міський суд АР Крим.

Суддя: