Справа № 2-а-1386/11

Постанова

Іменем України

  23 травня 2011 р.                                                                                       м.Житомир

23 травня 2011 року суддя Корольовського районного суду м.Житомира Галасюк Р.А., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Корольовському районі м.Житомира про перерахунок та виплату пенсії,-

                                                       В С Т А Н О В И В:    

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління пенсійного фонду України в Корольовському районі м.Житомира про визнання неправомірними дії відповідача у відмові в перерахунку та виплаті йому пенсії, як інваліду 2-групи, в розмірі меншому ніж це встановлено ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім того просить зобов'язати відповідача провести йому перерахунок та виплачувати основну (державну) пенсію у розмірі не менш 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі не менш  - 75% мінімальної пенсії за віком по 2 групі інвалідності з урахуванням фактично здійснених виплат з 01.11.2010 року та в подальшому, відповідно до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Від відповідача заперечень на позов не надійшло.   

Суд визнав наявні докази достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження та ухвалення постанови відповідно до ч.6 ст.183-2 КАС України.

Судом встановлено, що позивач, являючись постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, має 2-гу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідків аварії на ЧАЕС довічно, що підтверджується відповідною довідкою серії МСЕ-№035679 (а.с.9).

Згідно ч.4 ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

У відповідності до ст.50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 1 категорії, зокрема інвалідам 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Однак, позивачу як державна так і додаткова пенсія нараховувалась та виплачувалась без урахування вимог ст.ст.50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач, вважаючи невірно нараховану їй пенсію, 28.04.2011 року звернувся до Управління пенсійного фонду України в Корольовському районі із заявою про її перерахунок, на що отримав відмову.

У відповідності до ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір пенсії повинен збільшуватись у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, отже перерахунок пенсії здійснюється з дня встановленого нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу незаконною, оскільки з ст.ст.18, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС суд вважає, що застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови КМ України, які звужують обсяг встановлених законом прав.

При розгляді даної справи, суд взяв до уваги принцип верховенства права, передбачений ст.8 Конституції України.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Діяння відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з моменту звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії - 28 квітня 2011 року по день звернення до суду - 04 травня 2011 року слід визнати протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю із урахуванням проведених виплат за вказаний період.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії без обмеження певним строком.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим, а тому перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слід провести за період з 01.11.2011 року.

Керуючись ст.ст.8, 22, 46 Конституції України, ст.ст.10, 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ст.ст.49, 50, 67, 71 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.160-163, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                   П О С Т А Н О В И В:

 Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Корольовському районі м.Житомира про визнання неправомірними дії відповідача у відмові в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії, як інваліду 2-групи, в розмірі меншому ніж це встановлено ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Корольовському районі м.Житомира провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної (державної) пенсії у розмірі не менш 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі не менш  - 75% мінімальної пенсії за віком по 2 групі інвалідності з 01.11.2010 року  з урахуванням проведених виплат за вказаний період.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова прийнята в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк, з дня отримання копії постанови.

          Головуючий суддя                                                                                 Р. А. Галасюк