ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "27" вересня 2006 р. по справі № 3/60-38
за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку №6 Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Нововолинськ
до відповідача: прокуратури Волинської області, м. Луцьк
про стягнення 6976 грн. 52 коп. заборгованості, суми інфляційних та процентів річних
Голова господарського суду Волинської області
Кравчук В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Жук В.М. –юрисконсульт ІІ-ї категорії Центру електрозв’язку №6 Волинської філії ВАТ „Укртелеком” (дов. №53 від 20.03.2006р.)
від відповідача: Манзій П.П. –прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Волинської області (дов. №05-124 від 08.06.2006р.)
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз’яснено їх права та обов’язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: Позивач –відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі центру електрозв’язку №6 Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Нововолинськ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача – прокуратури Волинської області, м. Луцьк 6976,52 грн., в тому числі 6551 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між сторонами договору про надання послуг електрозв’язку №10 від 02.01.2003р. послуг (за період з 01.09.2003р. по 31.05.2006р.), 409,24 грн. суми інфляційних (за період з 01.09.2003р. по 31.05.2006р.) та 16,28 грн. процентів річних (за період з 01.09.2003р. по 31.05.2006р.), нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача пред’явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному обсязі.
Відповідач у відзиві від 27.09.2006р. №18 на позовну заяву та представник останнього в судовому засіданні пред’явлений до прокуратури Волинської області позов визнали, зазначивши при цьому, що причиною існування заборгованості виступає відсутність належного бюджетного фінансування прокуратури, відсутність у останньої достатніх коштів для погашення заборгованості перед позивачем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
02 січня 2003 року між Центром електрозв’язку №6 Волинської дирекції (на даний час філії) ВАТ “Укртелеком”, м. Нововолинськ та прокуратурою Волинської області , м. Луцьк було укладено договір про надання послуг електрозв’язку за №10.
У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов’язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг телефонного зв’язку.
На виконання умов вказаного договору Центром електрозв’язку №6 Волинської філії ВАТ “Укртелеком” впродовж періоду з вересня 2003 року по травень місяць 2006 року надавались прокуратурі Волинської області послуги електричного зв’язку.
У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у визначений період було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного зв’язку на суму 7035,35 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонними номерами, вартість здійснених останнім у звітний період міжміських переговорів та вартість наданих останньому у звітний період інших послуг.
Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи особовими рахунками №№10 за послуги електрозв’язку за період з вересня 2003 року по травень місяць 2006 року, розрахунками заборгованості та іншими документами –а.с. 7, 20-39)
Нарахування вартості послуг електрозв’язку, що надавались відповідачу, а саме абонентської плати за основний телефон, плати за інші надані послуги та міжміські переговори здійснювалось ЦЕЗ №6 Волинської філії ВАТ „Укртелеком” у відповідності до Наказу Державного комітету зв’язку та інформатизації України №120 від 07.06.2002р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.07.2002р. за №595/6883) „Про затвердження Граничних тарифів на основні послуги електрозв’язку та тарифів на виплату державних пенсій та грошової допомоги” (з наступними змінами та доповненнями).
Проте, прокуратура Волинської області взяті на себе згідно угоди від 02.01.2003р. №10 зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг електрозв’язку (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконала, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатила. Відповідачем в рахунок наданих у звітний період послуг було перераховано позивачу лише 484,35 грн.
У зв’язку з викладеним у відповідача станом на 01.06.2006р. виникла заборгованість в сумі 6551 грн., що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг електрозв’язку предметом судового розгляду не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг електрозв’язку, отримання останніх прокуратурою Волинської області та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого позивачем до відповідача позову, зокрема, в частині стягнення заборгованості періоду з 01.09.2003р. по 31.05.2006р. в сумі 6551 грн. Існування заборгованості у вказаному розмірі було підтверджено відповідачем у відзиві від 27.09.2006р. на позовну заяву та представником прокуратури Волинської області в судовому засіданні.
Згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до представлених господарському суду розрахунків відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 409,24 грн. суми інфляційних за період прострочки платежів з 01.09.2003р. по 31.05.2006р., а також 16,28 грн. процентів річних за період прострочки платежів з 01.09.2003р. по 31.05.2006р.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми інфляційних та процентів річних суд вважає, що останні нараховані позивачем підставно, у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства і підлягають до задоволення в повному об’ємі.
Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок прокуратури Волинської області.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з прокуратури Волинської області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, р/р 35210001000123 в УДК у Волинській області, МФО 803014, код 02909915) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку №6 Волинської філії ВАТ „Укртелеком” (м. Нововолинськ, вул. Піонерська, 6, р/р 260072445 у ВОД АППБ „Аваль”, МФО 303569, код 23251963) 6551 грн. основної заборгованості, 409,24 грн. суми інфляційних та 16,28 грн. процентів річних, а всього 6976,52 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Голова господарського суду
Волинської області В.О. Кравчук
- Номер:
- Опис: стягнення 276 115,90 грн.
- Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 3/60-38
- Суд: Господарський суд Волинської області
- Суддя: Кравчук В.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.12.2015
- Дата етапу: 28.12.2015