ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2011 р. Справа № 2a-1835/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю представника позивача Крук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 35349,10 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в Галицькому районі Івано-Франківської області звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 35349,10 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою штрафних санкцій, застосованих за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується законодавчими актами та інших підзаконними нормативно-правовими актами в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
20.01.2006 року Галицькою районною державною адміністрацією зареєстровано відповідача як фізичну особу - підприємця (а.с. 11).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
На виконання покладених на державну податкову службу повноважень посадовими особами Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області проведено позапланову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання останнім вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій в сфері ЗЕД за період з 01.10.2008 року до 31.12.2010 року. Результати перевірки оформлені актом № 219/220/НОМЕР_1 (а.с. 13 - 21).
В ході перевірки встановлено порушення відповідачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та вимог статті 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що знаходяться за її межами", статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України за №15-93 від 19.02.1993 року "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а саме неповернення валютних коштів за експортовані товари.
Згідно з вимогами статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми недоодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до абзацу сьомого п. 2 ст. 16 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року за № 15-93 (з наступними змінами та доповненнями), за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України. Згідно Постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про валютний контроль" від 08.02.2000 року за № 49 (з наступними змінами та доповненнями), порушення строків декларування тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період. Наказом ДПА України від 04.10.1999 року за № 542 передбачено право органів державної податкової служби застосовувати штрафи за порушення резидентами норм Декрету КМ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
18.04.2011 року за результатами розгляду вказаного акту № №19/220/НОМЕР_1 позивачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0000122200 та за №00002220, якими нараховано відповідачу пеню за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 35349,10 гривень. Вказані рішення отримані відповідачем 18.04.2011 року, є узгодженими (а.с. 12).
Нарахування пені проведено у відповідності до вимог законодавства на підставі виявлених порушень та відображено у розрахунках, які досліджено в судовому засіданні (а.с. 22-23).
Відповідачем сума нарахованої пені не сплачена.
Як наслідок суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з відповідача податкового боргу по сплаті пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 35349,10 гривень є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
При цьому, відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід бюджету податковий борг в сумі 35349 (тридцять п’ять тисяч триста сорок дев’ять) гривень 10 копійок з рахунків у банках обслуговуючих платника та за рахунок готівки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 06.07.2011 року.