ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" липня 2011 р. Справа № 2a-1881/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Грицюк П.П. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій по постанові № 101965 від 03.12.2010 року в сумі 510,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
06.06.2011 року Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області (далі –позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій по постанові № 101965 від 03.12.2010 року в сумі 510,00 грн.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Відповідно до ч.3 ст183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Згідно із п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Судом 06.06.2011 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову, яку відповідачем отримано 11.06.2011 року (а.с. 15).
Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду, у строки передбачені ст. 183-2 КАС України, не надходили.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі –прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.03.2010 року зареєстрований як фізична особа - підприємець Коломийською районною державною адміністрацією в Івано-Франківській області. Дана обставина справи підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с. 8).
05.10.2010 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернівецькій області складено акт № 200656 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час експлуатації ОСОБА_1 легкового автомобіля, облаштованого як таксі. Під час перевірки встановлено таке порушення вимог законодавства, як відсутність ліцензійної картки (а.с. 9).
03.12.2010 року, враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 винесено постанову № 101965 на суму 510 грн. за порушення, передбачені абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт" від 23 лютого 2006 року (а.с.11).
Крім того та обставина, що на момент перевірки у відповідача була відсутня ліцензійна картка підтверджується довідкою територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області від 22.04.2011 року (а.с.13), де вказано, що згідно даних регіонального реєстру щодо виданих, переоформлених ліцензій, виданих дублікатів ліцензій, анульованих та визнаних недійсними ліцензій приватний підприємець ОСОБА_1 не отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:
для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України;
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:
експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень фінансове стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головне управління на автомобільному транспорті, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м.Севастополі. Відповідно до п. 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.
У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанова в порядку передбаченому п. 32 "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалась.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб’єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в ч.2 ст.124 Конституції України.
Доказів сплати заборгованості на час розгляду справи суду не представлено.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позов підставний та належить до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДР НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету фінансові санкції по постанові № 101965 від 03.12.2010 року в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.