ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2011 р. Справа № 2a-1602/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю:
представника позивача Бандури А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Івано-Франківської міської виконавчої дирекції
до відповідача: філії відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківська меблева фабрика" торгово-виробничого комплексу "Бистриця"
про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1769,10 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
17.05.2011 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Івано-Франківської міської виконавчої дирекції звернулося в суд із адміністративним позовом до філії відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківська меблева фабрика" торгово-виробничого комплексу "Бистриця" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1769,10 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що філія відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківська меблева фабрика" торгово-виробничого комплексу "Бистриця" зареєстрована у Івано-Франківському обласному відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Івано-Франківської міської виконавчої дирекції як платник страхових внесків. В порушення норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням" відповідачем допущена заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1769,10 грн., яка є непогашеною, що підтверджується довідкою Івано-Франківської міської виконавчої дирекції від 12.05.2011 року № 318/03-18.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження від 18.05.2011 року на адресу зазначену в позові та підтвердженій довідкою про включення в Єдиний Державний реєстр підприємств і організацій України (а.с. 11). Дані матеріали 17.06.2011 року повернуто на адресу суду із довідкою підприємства поштового зв`язку, якою зазначено причини повернення: „за закінченням терміну зберігання”. Частина 4 статті 33 КАС України передбачає, що у разі відсутності осіб, які не беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місце проживання) зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідно до вимог частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. (а.с. 11, витяг а.с. 30).
За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до розділу VIII "прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI - стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування нарахованих та не сплачених у періоді до 1 січня 2011 року, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року, в редакції, що діяла до 01.01.2011 року Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпеченя та соціальних послуг, види яких передбачені ст. 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
Згідно статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках: для роботодавців – до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.
Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Судом встановлено, що філії відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківська меблева фабрика" торгово-виробничого комплексу "Бистриця" зареєстрована 13.02.1996 року (а.с. 11). Крім того, відповідач зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як платник страхових внесків.
Судом досліджено, що у зв'язку з виплатою заробітної плати без одночасного перерахування страхових внесків, загальна заборгованість по сплаті страхових внесків за відповідачем складає 1907,77 грн., з них прострочена заборгованість - 1769,10 грн. Сума простроченої заборгованості підтверджується поданим до Івано-Франківської міської виконавчої дирекції Фонду звіту Ф4-ФСС з ТВП за 2006 рік від 15.01.2007 року. (а.с. 9)
Таким чином, станом на 12.05.2011 року прострочена заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1769,10 грн. не погашена, що підтверджується довідкою Івано-Франківської міської виконавчої дирекції від 12.05.2011 року № 318/03-18. (а.с. 12)
У відповідності до статі 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням" не сплачені у встановлений строк платежі стягуються в судовому порядку.
Порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду встановлено Інструкцією “Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування України”затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування за № 16 від 26.06.2001 року.
В силу пункту 5.5 цієї ж Інструкції, перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальник здійснює одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний сплатити страхові внески на соціальне страхування у сумі 1769,10 грн. Наявність такого обов’язку у відповідача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, даний обов’язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
У зв’язку з цим, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з філії відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківська меблева фабрика" торгово-виробничого комплексу "Бистриця" (76000, вул. Левинського, 1, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20564414) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Івано-Франківської міської виконавчої дирекції прострочену заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1769 (одна тисяча сімсот шістдесят дев'ять) гривень 10 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 22.06.2011 року.