Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/2299/11
Категорія 98
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Товянської О.В., Гансецької І.А.
при секретарі Сапінській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов’язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу
за апеляційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 31 березня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
В лютому 2009 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги в розмірі 54 місячних грошових забезпечень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 499. Просив зобов’язати відповідача призначити і виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 84199 грн.50 коп. В обґрунтування позову зазначив, що у вересні 2005 року звільнився з лав Збройних Сил України, а у вересні 2009 року йому була встановлена друга група інвалідності внаслідок травми, яка пов’язана з виконанням обов’язків військової служби.
Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 31 березня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 84199 грн. 50 коп. одноразової грошової допомоги по інвалідності та судові витрати на користь держави.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову і ухвалити нову постанову про відмову в позові. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що наказом Житомирського обласного військового комісара від 30.09.2005 року №161 майор ОСОБА_1 звільнений з військової служби у відставку за станом здоров’я. Рішенням МСЕК від 16.09.2008 року йому довічно встановлена друга група інвалідності внаслідок травми, яка пов’язана з виконанням обов’язків військової служби.
Статтею 41 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу в редакції від 03.11.2006 року, яка набула чинності з 01.01.2007 року, передбачено що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовця, здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно ст.16 вказаного закону в редакції від 03.11.2006 року, яка набула чинності з 01.01.2007 року одноразової грошової допомоги виплачується військовослужбовцям у разі настання інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 „Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми, або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб” призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовця, звільненого з військової служби, що сталась після 01 січня 2007 року здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
У разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби одноразова грошова допомога інвалідам II групи виплачується у розмірі 54-місячного грошового забезпечення (пп.2 п.2 Порядку).
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії відповідача неправомірними. Проте, стягнувши кошти, вийшов за межі позовної вимог і допустив помилку у визначенні способу захисту порушеного права. Оскільки вказані грошові суми не були нараховані позивачу, а суд не наділений компетенцію виконувати функцію органу, який уповноважений призначати і нараховувати одноразову допомогу, позов в цій частині слід задовольнити частково, зобов’язавши відповідача призначити допомогу та забезпечити її виплату.
Стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду адміністративних справ чинним законодавством не передбачено. Судовий збір підлягає стягненню за ставкою, визначеною у пп. б п.1 ст.3 Декрету України „Про державне мито”.
Отже, постанову належить частково скасувати і прийняти нову постанову.
Керуючись ст.ст. 160, 198-207, 212 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Скасувати постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 31березня 2009 року в частині стягнення коштів та судових витрат і ухвалити в цій частині нову постанову.
Зобов’язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу згідно пп.2 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми, або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, як інваліду другої групи у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов’язків військової служби – в розмірі 54 місячних грошових забезпечень, та забезпечити її виплату.
Стягнути з Міністерства оборони України на користь держави судовий збір в розмірі 3грн.40 коп.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуюча: Судді: