Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/2317/11
Категорія 10.3.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Товянської О.В., Гансецької І.А.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі про стягнення коштів
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
В лютому 2008 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідачів кошти в сумі 742 грн.65 коп. за період з 01 липня по 31 грудня 2001 року, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі на користь позивача щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року в розмірі 742 грн.65 коп. Дії щодо відмови у здійсненні перерахунку визнані неправомірними.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі просить скасувати постанову. Апелянт посилається на те, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, що до Пенсійного фонду не надходили кошти для проведення зазначених виплат у стягнутому судом розмірі, що Законом України „Про соціальний захист дітей війни” не визначений розмір мінімальної пенсії за віком, з якого обчислюється підвищення.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як зазначено у ч.1 ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції до 01.01.2008 року та після 22.05.2008 року) дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закону) мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розміри прожиткового мінімуму на одну особу в 2007 році встановлені ст.62 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Положення ч.3 ст.28 Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановленого іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Частиною 1 ст.8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” передбачено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Позивачка є пенсіонеркою, має статус дитини війни, підвищення пенсії отримала в розмірі меншому, чим передбачено законом, тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача в період з липня по грудень 2007 року.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенцію) та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.1 Протоколу 1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. В рішеннях у справах Кечко проти України, 2005 рік Broniowski v. Poland, 1996 рік Azinas v Cyprus, 2002 Європейський Суд з прав людини прийшов до висновку, що поняття “власності”, яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві. До „майнових прав” і „власності” може бути прирівняно право заявника на матеріальний інтерес, зокрема щодо отримання пенсії чи надбавки до заробітної плати.
В рішенні у справі Кечко проти України, 2005 рік суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Суд не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (рішення у справі Бурдов проти Росії, 2000 рік).
Разом з тим, суд першої інстанції помилився у визначенні способу захисту порушеного права. Оскільки вказані грошові суми не були нараховані позивачу, а суд не наділений компетенцію виконувати функцію органу, який уповноважений нараховувати кошти, позов в цій частині слід задовольнити частково, зобов’язавши відповідача нарахувати кошти та забезпечити їх виплату.
Отже, постанову слід скасувати і ухвалити нову постанову.
Керуючись ст.ст. 195, 197 - 207, 212 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі задовольнити частково.
Скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року і ухвалити нову постанову. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі нарахувати та забезпечити виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуюча:
Судді: