СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
29 січня 2008 року |
Справа № 2-14/11173-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Черткової І.В.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 09.08.07, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;
відповідача: Бєлогуб Галини Борисівни, довіреність № 008-Д від 03.01.08, відкритого акціонерного товариства "Крименерго";
відповідача: Дяченко Тетяни Володимирівни, довіреність № 005-Д від 03.01.08, відкритого акціонерного товариства "Крименерго";
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 08 жовтня 2007 року у справі № 2-14/11173-2007
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, місто Севастополь, 99046)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго"
(вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
про визнання актів відкритого акціонерного товариства "Крименерго" недійсними та звільнення від оплати грошової суми по акту.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 жовтня 2007 року у справі № 2-14/11173-2007 (суддя Курапова В.І.) у частині вимог про списання заборгованості в сумі 33064,23 грн. відмовлено. В іншій частині позову провадження у справі припинено.
Не погодившись з цим судовим актом, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не прийнятий до уваги той факт, що підставою для звернення до суду з позовом є невиконання відкритим акціонерним товариством „Крименерго” договірних зобов'язань.
Заперечення на апеляційну скаргу не надходили.
За клопотанням сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши справу, встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між відкритим акціонерним товариством „Крименерго” в особі Бахчисарайського району електричних мереж та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 01 листопада 2006 року був укладений договір № 1086 на поставку електричної енергії.
За результатами проведеної 01 березня 2007 року перевірки стану облікових засобів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відкритим акціонерним товариством „Крименерго” було встановлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме: „недооблік електроенергії, при фактичному навантаженні недоврахування по фазі „А” 11А, розрахунковий 1,4А; „В” фактичний 10,7А, розрахунковий 1,3А; по фазі „С” фактично 3А, розрахунковий 0,4”, про що складений відповідний акт перевірки № 101972 від 01 березня 2007 року.
Крім того, у акті б/н від 01 березня 2007 року зазначено, що фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за пропоновано в строк до 12 березня 2007 року усунути виявлені порушення Правил користування електричною енергією, отримати нові технічні умови відповідно встановленій потужності, внести зміни у договір по факту зміни потужності.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства „Крименерго” та просив:
визнати недійсним акт № 101972 від 01 березня 2007 року;
визнати недійсним акт б/н від 01 березня 2007 року;
зобов'язати відкрите акціонерне товариство „Крименерго” списати грошові кошти у сумі 33064,23 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких, зокрема, відносяться: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Аналогічні положення містяться у статті 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема, спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звертаючись з позовом про захист порушеного права, обрав спосіб захисту, а саме визнати недійсними акти № 101972 від 01 березня 2007 року та б/н від 01 березня 2007 року.
Однак, оскаржуваними актами лише зафіксоване порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією, та рекомендовано усунути порушення відповідних Правил.
Отже спірні акти не мають обов'язкового характеру та не є актами ненормативного характеру, на підставі чого суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Автономної Республіки Крим про непідвідомчість даних позовних вимог господарському суду.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відкритого акціонерного товариства „Крименерго” списати грошові кошти у сумі 33064,23 грн. суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що як вже зазначалось перелік способів захисту цивільних прав та інтересів закріплено статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України.
Вказаними статтями також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Діючим законодавством, зокрема Правилами користування електричною енергією, не передбачена можливість анулювання постачальником електричної енергії заборгованості споживача електричної енергії шляхом списання заборгованості.
Тобто постачальник електричної енергії не може здійснити таку дію як списання заборгованості, яка може призвести до виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків відповідних осіб.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає правомірною відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відкритого акціонерного товариства „Крименерго” списати грошові кошти у сумі 33064,23 грн.
На підставі вищевикладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підставі для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 жовтня 2007 року у справі № 2-14/11173-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.П. Горошко
Судді І.В. Черткова
О.А. Щепанська