У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.12.07 Справа №16/265-07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Кагітіна Л.П. , Хуторной В.М.
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
відповідача: Дроздік С.М., наказ №1-К від 19.02.2004, директор
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Каховка Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 28.08.2007 року у справі №16/265-07
за позовом: Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Каховка Херсонської області
до: Приватного сільськогосподарського підприємства «Діамант», м. Каховка, Херсонська область
про повернення зі зберігання сільськогосподарської продукції
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №3257 від 12.12.2007 справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючий - Коробка Н.Д., судді: Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.
За клопотанням представника відповідача судовий процес здійснювався без застосування технічних засобів фіксації, за його згодою в судовому засіданні 13.12.2007 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Діамант» про повернення зі зберігання сільськогосподарської продукції, а саме, гірчиці білої у кількості 70325 кг фізичної ваги та насіння соняшнику у кількості 73262 кг фізичної ваги.
Позовні вимоги обґрунтовані ст. 949 ЦК України, умовами договору зберігання від 28.07.2004 року, укладеного між ПП «Діамант» ( відповідач у справі) та приватним підприємством «САЗ», договором про відступлення права вимоги від 03.12.2004 року, укладеного між приватним підприємством «САЗ» та приватним підприємцем ОСОБА_1( позивачем у справі).
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що ним умови договору зберігання в частині позовних вимог виконанні на користь первісного кредитора, в іншій частині позову вимоги вважає необґрунтованими, стверджуючи, що сільськогосподарську продукцію, вказану в позовній заяві, підприємство на зберігання не приймало.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.08.2007 року (суддя Немченко Л.М.) в позові відмовлено. Господарський суд мотивуючи недоведеністю обставин справи, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, зокрема, відсутністю доказів щодо передачі приватним підприємством «САЗ» відповідачу на зберігання зазначеної у позові сільськогосподарської продукції прийшов до висновку, що у ПП «Діамант» не виникло відповідного обов'язку повернути зі зберігання продукцію, яку він не отримував, в тому числі по відношення до нового кредитора за договором відступлення права вимоги - ПП ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі позивач ( ПП ОСОБА_1) посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить рішення господарського суду Херсонської області від 28.08.2007 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити ( а.с. 76).
Заявник вказує, що господарський суд безпідставно, всупереч приписам ст. 32 ГПК України, не прийняв до уваги як належні докази, накладну №3 від 03.09.2004 року про прийняття на зберігання від ПП «САЗ» 70325 кг фізичної ваги та повернення зі зберігання 59073 кг гірчиці білої залікової ваги, а також накладні про прийняття на зберігання та повернення зі зберігання насіння соняшнику, листи за підписом директора підприємства С.М.Дроздіка, рахунок - фактуру від 16.08.2007 року та Акт прийняття робіт. Просить оскаржуване рішення господарського суду скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у справі - приватне підприємство «Діамант» письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні директор підприємства заявив про непогодження із доводами, викладеними в апеляційній скарзі, стверджує, що у приватного підприємства «Діамант» зобов'язання щодо повернення зі зберігання насіння соняшнику та гірчиці білої відсутнє, так як ця продукція підприємством на зберігання не приймалась. Просить залишити рішення господарського суду без змін.
В судове засідання заявник апеляційної скарги не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать додані до справи документи - повідомлення про вручення поштової кореспонденції ( а.с.86).
Розгляд справи колегією суддів Запорізького апеляційного господарського суду здійснено відповідно до приписів ст.ст. 75, 96 ГПК України.
Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, апеляційної скарги та доданих до неї документів, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши фактичні обставини справи, проаналізувавши на їх підставі застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як встановлено господарським судом і підтверджено матеріалами справи, правовідносини між позивачем і відповідачем є наслідком укладених договорів, а саме,
- договору відповідального зберігання від 28 липня 2004 року, укладеного між приватним підприємством «САЗ» і приватним підприємством «Діамант» (далі - Договір зберігання, а.с.13);
- договору про відступлення права вимоги від 03 грудня 2004 року, укладеного між ПП «САЗ» та приватним підприємцем ОСОБА_1( далі - Договір відступлення, а.с.10).
Відповідно до умов Договору зберігання, предметом договору є передача приватним
підприємством «САЗ» на відповідальне зберігання і підробку приватному підприємству «Діамант» насіння соняшника та гірчиці у кількості, згідно накладних, а також зазначено, що договір діє протягом 1 року. Зберігач ( ПП «Діамант») зобов'язався зберігати майно в період дії договору та повернути майно ПП «САЗ» за першою вимогою.
У ст. 936 ЦК України закріплено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем), і повернути її поклажедавцеві у схоронності.
Отже, Договір зберігання є двостороннім, за умовами якого одна сторона (поклажедавець) бере на себе обов'язок передати майно на зберігання, а інша сторона ( зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка їй передана поклажедавцем та повернути її у схоронності.
Згідно з Договором про відступлення права вимоги, приватне підприємство «САЗ» (Первісний кредитор) передає належне йому право вимоги за Договором відповідального зберігання Новому кредитору - приватному підприємству ОСОБА_1, а новий кредитор приймає всі права та обов'язки Первісного кредитора за Договором відповідального зберігання.
Виходячи зі змісту розділу 2 Договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор повинен передати Новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються , та відповідає перед Новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.
Колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту ст. ст. 509, 510, 512, 514 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) повинна вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що зобов'язання щодо повернення зі зберігання насіння соняшнику та гірчиці у відповідача існує перед приватним підприємцем ОСОБА_1 , як таке, що випливає з умов договору зберігання та умов договору відступлення права вимоги.
Наполягаючи на існуванні у відповідача зобов'язання повернути зі зберігання насіння гірчиці та соняшнику, ПП ОСОБА_1 стверджує, що відповідач прийняв на зберігання в період з 29.07.2004 року по 03.08.2004 року вказану у позові кількість гірчиці білої, про що свідчать накладні №1 від 29.07.2004, №2 від 29.07.2004, №4 від 30.07.2004, №5 від 31.07.2004, та №№ 6-11, у загальній кількості 70325 кг фізичної ваги, а також насіння соняшнику в кількості 73265 кг фізичної ваги в період з 09.09.2004 по 28.09.2004 за накладними №№ 20 - 30, №33, №35-37.
Слід зауважити, що саме за накладними ( як визначили сторони у розділі 1 Договору зберігання) повинно бути передане майно на зберігання відповідачу - приватному підприємству «Діамант».
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу заявлених вимог на заперечень.
Як свідчать матеріали справи, позивач ПП ОСОБА_1, посилаючись на перелічені вище накладні, як на доказ передачі відповідачу насіння гірчиці та соняшнику на зберігання, разом з тим не надав їх господарському суду.
Не представив ці докази позивач і суду апеляційної інстанції.
З матеріалів справи вбачається , що за наведеними вище накладними ( копії у справі на а.с.58-70 надані відповідачем) гірчиця та насіння соняшнику передавались на зберігання на підробку ПП Дроздік ( згідно одних накладних) або ПП «САЗ» ( а.с. 64,65), але ніяк не відповідачу у справі - приватному підприємству «Діамант».
Отже, в матеріалах справи відсутні докази передачі відповідачу - приватному підприємству «Діамант» та отримання ним на зберігання насіння гірчиці та соняшнику, що виключає наявність у відповідача обов'язку повернення зі зберігання зазначеної вище сільськогосподарської продукції.
З врахуванням викладеного, господарський суд дійшов правильного висновку щодо недоведеності обставин, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог та правомірно відмовив у задоволенні позову.
Доводи заявника апеляційної скарги не приймаються з огляду на наступне.
За умовами Договору відповідального зберігання передача насіння гірчиці та соняшнику відповідачу повинна була відбуватися за накладними. Тобто, обставини справи щодо передачі майна на зберігання повинні бути підтверджені такими засобами доказування, як накладні. Ці докази відсутні. Відповідач заперечує факт отримання ним на зберігання спірної кількості насіння соняшнику та гірчиці. Виходячи з тексту накладних, що додані позивачем до позовної заяви ( а.с.14-17), ПП «Діамант» передає насіння соняшнику та гірчиці, а не навпаки. Отже, ці документи також не підтверджують отримання приватним підприємством від ПП «САЗ» спірної сільськогосподарської продукції.
Лист директора ПП «Діамант» та рахунок-фактура №17 від 16.08.2007 року також правомірно не прийняті господарським судом до уваги та, за переконанням колегії суддів, згідно зі ст. 34 ГПК України не є належним доказом, в підтвердження факту передачі продукції на зберігання відповідачу приватним підприємством «САЗ».
Таким чином, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам справи, правових підстав для скасування або зміни рішення господарського суду немає.
Апеляційна скарга за наведених обставин задоволенню не підлягає.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на позивача у справі ( заявника апеляційної скарги), відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України Запорізький апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Каховка Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 28.08.2007 року у справі № 16/265-07 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 28.08.2007року по справі №16/265-07 - залишити без змін.
Постанова оформлена відповідно до ст. 84 ГПК України 18.12.2007р.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Кагітіна Л.П. Хуторной В.М.