Судове рішення #16258554

                 

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА  

іменем України

"24" червня 2011 р.                                                    Справа № 2а-297/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Поліщука М.Г.         

суддів:                                                                              Капустинського М.М.

                                                                                          Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України  в Зарічненському районі Рівненської області на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "03" березня 2011 р. у справі № 2а-297/11 за позовом ОСОБА_3   до Управління Пенсійного фонду України  в Зарічненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності  протиправною і зобов"язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

 Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 03.03.2011 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду в Зарічненському районі Рівненської області провести у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 07.08.2010 року і на майбутнє.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в  задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те,  що остання підлягає частковому задоволенню  виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як було встановлено судом, позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної  пенсії за віком.  

З матеріалів справи вбачається нарахування та виплата  коштів проводилася у розмірах, встановлених п.8 постанови КМ України від 28.05.08р. №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” та не можуть бути обмежені іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.8 КАС України - суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності  держави.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що права позивача порушені та підлягають відновленню.

Доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд не може проводити виплату спірних сум, оскільки такі кошти є бюджетними, та їх не вистачає на фінансування видатків, передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, є не обгрунтованими.

Відповідно до  Положення „Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 року саме на територіальні управління Пенсійного фонду України покладені такі функції і питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм обрахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. А відтак, положення ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування доплат, передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", а тому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування вище вказаних норм, є безпідставними.

Таким чином колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі, визначеному ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Проте, судом першої інстанції вказано про перерахунок доплати до пенсії з 07.08.2010 року, не зазначаючи кінцевого періоду здійснення такого перерахунку.

На думку колегії суддів, вимоги про зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати пенсію у вказаних розмірах не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам законодавства.

Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє. Крім того, можливе внесення зміні до нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини. Тому період, по який необхідно зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, повинен обмежитись моментом винесення рішення судом першої інстанції.

Відповідно, постанова суду першої інстанції підлягає відповідній зміні з врахуванням періоду, за який має бути здійснено перерахунок та виплата доплати до пенсії, та відмові у задоволенні позовних вимог на майбутнє.

 

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України  в Зарічненському районі Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Зарічненського районного суду рівненської області від 03.03.2011р. змінити, виклавши третій абзац її резолютивної частини в наступній редакції:

"Зобов"язати управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 доплату до пенсії відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни"виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного згідно ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період часу з 07.08.2010р. по 03.03.2011р. з урахуванням вже проведених виплат."

Доповнити резолютивну частину даної постанови суду абзацом четвертим наступного змісту:

"В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо зобов"язання управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області проводити  перерахунок та виплачувати йому доплату до пенсії відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного згідно ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 04.03.2011р. і в подальшому - відмовити".

В решті постанову суду залишити без змін.

 

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий   суддя                                                              М.Г. Поліщук

судді:                                                                                      М.М. Капустинський   

                                                                                                С.М.Хаюк   

               





















Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1,34009

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України  в Зарічненському районі Рівненської області  вул. Л.Українки, 3,смт. Зарічне,Рівненська область,34000

  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація