У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
31.01.08 Справа №8/294/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Мойсеєнко Т. В. , Хуторной В.М.
при секретарі Соколова А.А.
за участю представників:
позивача - Соколова В.В., довіреність № 343 від 14.05.2007р.
позивача - Литкіна А.П. , довіреність № 425 від 25.10.2007р.
відповідача - ОСОБА_2, дов.№1682 від 07.08.2007р., ОСОБА_3, дов.№ 1929 від 06.09.2007р.
третьої особи - Барієва Є.С., довіреність № 9571 від 21.10.2007 р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» в особі філії АКБ «Трансбанк» у м.Запоріжжі
на рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2007р.
у справі № 8/294/07
за позовом Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» в особі філії АКБ «Трансбанк» у місті Запоріжжі
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Вільнянськ Запорізької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Пальміра», м. Запоріжжя
про звернення стягнення на заставне майно
Установив:
30.05.2007р. Акціонерний комерційний банк «Трансбанк» в особі філії АКБ «Трансбанк» у м.Запоріжжі (далі-Банк) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до СПД ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно, а саме: насіння соняшнику у кількості 420 тонн з метою задоволення вимог АКБ «Трансбанк» в особі філії АКБ «Трансбанк» в м.Запоріжжі за кредитним договором № 04/2006 від 09.10.2006р. у розмірі 36.505,48 грн.
У ході розгляду спору у суді першої інстанції позивачем 20.09.2007р. збільшені позовні вимоги, просить звернути стягнення на заставне майно, а саме: насіння соняшнику у кількості 420 тонн заставною вартістю 500.000 грн., у сумі 1.507.386,55 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.11.2007р. у цій справі (суддя Попова І.А.) у позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано приписами статті 328 ЦК України та статті 17 Закону України «Про заставу».
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Банк (позивач у справі) звернувся до Запорізького апеляційного суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Запорізької області по справі № 8/294/07 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги АКБ «Трансбанк» задовольнити повністю.
З підстав, викладених в апеляційні скарзі, заявник вважає, що судом невірно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зокрема, зазначає, що оскільки договором не встановлено моменту переходу права власності, то воно перейшло до сторін відповідно до ч. 2 ст. 715 ЦК України, а посилання суду на статтю 328 ЦК України є безпідставним, оскільки жодний нормативний акт прямо не встановлює незаконність набуття права власності у зв'язку з недотриманням вимог статті 17 Закону України «Про заставу». Вважає, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 набув право власності на заставне майно - 420 тонн насіння соняшника. Зазначає, що на його думку висновок суду щодо не доведення факту позивачем тотожності предмету договору застави і предмету товарообмінного договору, суперечить фактичним обставинам справи, а тотожність предмету договору застави та предмету товарообмінного договору підтверджується документами складського обліку, оскільки за ПП «Пальміра» числилось саме 420 тонн насіння соняшника і списано з рахунку ПП «Пальміра» 420 тонн насіння соняшника, після чого залишок склав 0 (нуль) тонн.
Відповідач у справі апеляційну скаргу позивача не визнав, про що зазначив у відзиві на неї, рішення господарського суду вважає обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно з ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.11.2007р. апеляційна скарга Банку прийнята до провадження та призначена до розгляду на 25.12.2007р.
За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3353 від 25.12.2007р. справу №8/294/07 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Мірошниченка М.В. та Хуторного В.М.
У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд апеляційної скарги відкладався до 31.01.2008р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 143 від 30.01.2008 р. справу №8/294/07 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Мойсеєнко Т.В. та Хуторного В.М.
У судовому засіданні, яке відбулося 31.01.2008р., позивачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на два тижні для надання додаткових доказів.
Але колегія суддів, враховуючи обмеженість перегляду справи певними процесуальними строками, достатністю часу, який уже надавався сторонам для надання доказів, не знайшла підстав для його задоволення.
Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
09.10.2006р. між АКБ «Трансбанк» в особі філії АКБ «Трансбанк» у м.Запоріжжі (кредитором) та Приватним підприємством «Пальміра» (позичальником) укладено кредитний договір № 04/2006 (а.с.13 т.1).
Відповідно до пункту 1.1 Договору кредитор надає позичальникові кредит у сумі 1.350.000,00 грн., а позичальник зобов'язується його повернути.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору кредит надається на фінансування поточної діяльності підприємства строком до 09.04.2007р. включно.
23.10.2006р. між Банком (заставодержателем) та ПП «Пальміра» (заставодавцем) укладено договір застави, реєстр. № 2099 (а.с.20 т.1).
Відповідно до п.1 Договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 04/2006 від 09.10.2006р., укладеного між заставодержателем та заставодавцем.
Пунктом 2 Договору визначено предмет застави, а саме, насіння соняшника у кількості 420 тонн, яке знаходиться на зберіганні за адресою: Запорізька область м.Вільнянськ вул.Миру,55, згідно з Договором відповідального зберігання сільгосппродукції (соняшника), укладеним 15.10.2006р. Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 і ПП «Пальміра» (а.с.21 т.1). Балансова вартість предмета застави склала 500.000 грн.
10.03.2007р. між ПП «Пальміра» та СПД ОСОБА_1 укладено товарообмінний договір, відповідно до якого сторони без грошової оплати зобов'язались про наступне: ПП «Пальміра» поставляє СПД ОСОБА_1 420 тонн насіння соняшника, а в свою чергу останній зобов'язується поставити ПП «Пальміра» 151,515 тонн соняшникової олії.
Доводи заявника апеляційної скарги відносно того, що право власності на майно, що перебуває у заставі (420 тонн насіння соняшника), набуто підприємцем ОСОБА_1 спростовується наступним.
Відповідно до ст.328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 586 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про заставу» заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно лише за згодою заставодержателя.
Відповідно до п.6 Договору застави (а.с.20 т.1) наступні застави предмету цього договору, його відчуження, а також розпорядження ним будь-яким чином без згоди заставодержателя не допускаються.
Посилання позивача (заявника апеляційної скарги) на статтю 27 Закону України «Про заставу» є хибним.
Дійсно, відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Але, як вбачається з матеріалів справи та з пояснень представників сторін, майно (420 тонн насіння соняшника) не перейшло у власність іншої особи, а заставодержатель - Банк своєї згоди на розпорядження майном не давав.
Заявник апеляційної скарги не згодний з висновком суду першої інстанції в тому, що позивачем не доведений факт тотожності предмету договору застави та предмету товарообмінного договору, вважає, що тотожність предмету договору застави та предмету товарообмінного договору підтверджується документами складського обліку.
Але колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги, оскільки ідентифікувати насіння соняшника, яке було передано на зберігання відповідачеві у справі за договором зберігання, та те насіння, яке було передано за товарообмінним договором, неможливо.
Пунктом 5 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/602 від 24.12.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу" визначено, що опис заставленого майна повинен містити індивідуальні ознаки останнього, які дозволяють встановити, яке саме майно є предметом застави, і відрізнити його від однорідних предметів.
Пунктом 2 Договору застави визначено лише предмет застави - насіння соняшника - 420 тонн, а індивідуальні ознаки не визначені.
Крім того, листом за вих. №11 від 21.03.2007р. (вже після укладення товарообмінного договору) ПП «Пальміра» звернулось до АКБ «Трансбанк» з проханням дозволити реалізацію насіння соняшника, яке знаходиться на зберіганні (відповідно до договору застави), а Листом за вих. №146 від 02.04.2007р. АКБ «Трансбанк» відповів, що банком буде дозволено реалізацію насіння соняшника, яке знаходиться на зберіганні відповідно до договору застави від 23.10.2006р. лише після виконання ПП «Пальміра» зобов'язань за кредитним договором № 04/2006 від 09.10.2006р.
Тобто, ПП «Пальміра» звернулось до АКБ «Трансбанк» з проханням дозволити реалізацію насіння соняшника вже після укладення товарообмінного договору, що дозволяє зробити висновок, що мова у листах йшла вже про інше насіння соняшника, в матеріалах справи також відсутній акт приймання - передачі майна від ПП «Пальміра» СПД ОСОБА_1 за товарообмінним договором. Отже, доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, а позивач не довів тотожність предмету договору застави та предмету товарообмінного договору.
Згідно зі статтями 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншим засобами доказування.
Позивач всупереч цим нормам закону не надав належних доказів в обґрунтування своїх вимог.
Апеляційна інстанція також погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що у даному судовому засіданні не були предметом розгляду дійсність угоди про відчуження заставного майна, вимоги про витребування майна від набувача, вимоги про стягнення збитків тощо, тобто, позивач обрав невірний шлях для захисту свого порушеного права.
А тому судом першої інстанції правомірно розглянуті лише вимоги, які випливають з правових підстав та предмету, заявлених позивачем.
Згідно зі статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
А тому стягнення з позивача 1000 грн. витрат на оплату послуг адвоката судом першої інстанції відповідно до договору про надання юридичних послуг є правомірним.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» в особі філії АКБ «Трансбанк» у місті Запоріжжі залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2007р. у справі №8/294/07 залишити без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Мойсеєнко Т. В. Хуторной В.М.