ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
іменем України
"30" червня 2011 р. Справа № 1718/2-а-451/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Поліщука М.Г.
суддів: Капустинського М.М.
Хаюка С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "18" березня 2011 р. у справі № 1718/2-а-451/11 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов"язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач 11.02.2011 р. звернулась до Сарненського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченого підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що передбачені ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за піврічний період, що передує зверненню до суду із подальшим перерахунком та виплатою вказаних коштів на майбутнє.
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 18 березня 2011 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 у повному розмірі доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбачених статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 визначене статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат та визначеної статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, тобто прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, починаючи з 01.07.2010 р. з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується копією посвідчення (а.с.1), отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області та проживає в с.Кузьмівка Сарненського району Рівненської області, яке за переліком населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991р. відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
За змістом статті 51 зазначеного закону передбачено, що особам, віднесеним до 3-ї категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають саме статті 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи відповідача щодо правомірності його дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Посилання відповідача на те, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є також безпідставними.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм обрахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. А відтак, положення ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування вище вказаних норм, є безпідставними.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позову. Проте у своїй постанові про зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату коштів, починаючи з 01.07.2010 р. суд не зазначив кінцеву дату здійснення такого перерахунку. Тим самим зобов"язав відповідача проводити нарахування та виплату позивачу передбачених Законом коштів на майбутнє без обмеження будь-якими строками.
На думку колегії суддів, постанова суду першої інстанції в цій частині є незаконною виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі і на виконання делегованих повноважень.
Захист прав, свобод і інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушень, тобто необхідною умовою для прийняття рішення по суті є наявність порушення прав, свобод чи інтересів. Захист порушених прав, свобод та інтересів на майбутнє чинним законодавством не передбачено, а тому задоволення позовних вимог судом першої інстанції в частині зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплату позивачу пенсії на майбутнє не ґрунтується на чинному законодавстві.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє. Крім того, можливе внесення зміни до нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини. Тому період, по який необхідно зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, повинен обмежитись моментом винесення рішення судом першої інстанції (або датою звернення позивача до суду).
Окрім того, задовольняючи позов з 01.07.2010 р. суд першої інстанції виходив із вимог ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» відповідно до ч.2 якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, оскільки доплати, передбачені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»є соціальними виплатами, а тому до них не може бути застосована вищезазначена норма Закону.
Отже, зважаючи на ту обставину, що позов було подано 11.02.2011 р., жодних уточнень, доповнень або змін до позову від позивача не надходило, суд першої інстанції, відповідно до вимог ч.2 ст.99 КАС України, повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача перерахувати позивачу доплату до пенсії та додаткову пенсію підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду, починаючи з 11.08.2010 р. по 18.03.2011 р. (дата винесення судового рішення).
А тому постанова суду підлягає скасуванню з одночасною зміною періоду, за який підлягають задоволенню позовні вимоги позивача із залишенням без розгляду решти її позовних вимог, а також відмовою в задоволенні позовних вимог позивача на майбутнє.
Керуючись ст.ст.197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 18.03.2011 р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період з 01.07.2010 р. по 10.08.2010 р. включно та після 18.03.2011 р. - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області провести перерахунок та виплату коштів, передбачених ст.39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.07.2010 р. по 10.08.2010 р. включно - залишити без розгляду.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за період з 19.03.201 р. і на майбутнє - відмовити.
Постанову суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період з 11.08.2010 р. по 18.03.2011 р. включно - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.Г. Поліщук
судді: М.М. Капустинський
С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_2 АДРЕСА_1,34561
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області вул. Суворова, 8,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500