КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-474/10 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальська І.А.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"22" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді: Дурицької О.М.,
суддів: Бистрик Г.М., Борисюк Л.П.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Замостянського районного суду міста Вінниці від 24 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти ДПС УДАІ міста Вінниці Грибина Миколи Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ :
У травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Замостянського районного суду міста Вінниці із адміністративним позовом до інспектора роти ДПС УДАІ міста Вінниці Грибина Миколи Івановича, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 089760 від 27.01.10 р., за якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн..
Постановою Замостянського районного суду міста Вінниці від 24 червня 2010 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Замостянського районного суду міста Вінниці від 24 червня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Серії АВ № 089760 у справі про адміністративне правопорушення, винесеною 27.01.2010 року інспектором роти ДПС УДАІ у місті Вінниці Грибиним М.І., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення ним адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн..
Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 27 січня 2010 року о 22 год. 00 хв. в місті Вінниці по вул. Хмельницьке шосе позивач керував автобусом марки «Богдан», який рухався по маршруту № 48, без відповідного договору про наявність трудових відносин між роботодавцем та працівником.
Відмовляючи в задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача за ст. 126 ч. 1 КУпАП інспектором ДПС кваліфіковані вірно, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 грн. накладене на нього в межах санкції вказаної статті.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу від 5 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів зазначає, що норма ч.1 ст.126 КУпАП є бланкетною, її зміст говорить про те, що відповідальність за не пред’явлення реєстраційних документів передбачена тільки у випадках, передбачених законом.
При цьому, ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачені вимоги щодо наявності дозвільних документів для здійснення перевезення фізичними особами –підприємцями, а саме: посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Даний перелік є вичерпним, а тому інших документів діючим законодавством України не вимагається.
За твердженням позивача, ним були надані усі необхідні документи, що підтверджують його право на управління автомобілем, а відтак посилання відповідача на відсутність у нього відповідного договору про наявність трудових відносин між ним та роботодавцем спростовуються положеннями ч.1 ст. 126 КУпАП.
Згідно зі ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Однак, колегія суддів зважає на ту обставину, що позивачем було пропущено процесуальний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, з даним позовом позивач звернувся 06 травня 2010 року, тобто за межами визначеного законом строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, при цьому клопотання про його поновлення ним не подавалося.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Замостянського районного суду міста Вінниці від 24 червня 2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Замостянського районного суду міста Вінниці від 24 червня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя
О.М. Дурицька
Г.М. Бистрик
Л.П. Борисюк
Повний текст ухвали складено та підписано –29.06.11 р.