ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "29" січня 2008 р.                                                                  Справа №  5/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді  Войтюка В.Р. при секретарі судового засідання  Бренчук  Г.В.   розглянув справу

за позовом      Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті

до відповідача  підприємець ОСОБА_1

про                       стягнення в сумі 1700 грн. 00 коп.

Представники: від позивача    - не з'явився ;

від відповідача - не з'явився;

від органу прокуратури -  прокурор Гринява О.Л.

Статті 30, 49, 51  Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:   Заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті звернувся до господарського суду з позовом про стягнення із суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1 700 грн. 00 коп.

Відповідач відзив на позов не подав,  в судове засідання  не з'явився, поштовий конверт з судовою повісткою  про час і місце розгляду справи неодноразово повертався до господарського суду з відміткою "по закінченню терміну зберігання". Відповідно  до довідки  з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 " зареєстрована та проживає за адресою:АДРЕСА_1. За вказаною адресою, зазначеною   у адміністративному позові, суд надсилав відповідачу судові повістки.

Частиною 1 ст.40 КАС України передбачено: "особи, які беруть участь у справі, зобов"язані  під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання, перебування, роботи, служби, місцезнаходження. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою."

Таким чином,  суд вважає можливим  розглянути справу без участі відповідача за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Представник прокуратури позов підтримав у повному обсязі.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Суд виходив з такого.

      Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 08.04.1999 №3-рп\99 прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку  самостійно визначає в чому є порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві підстави захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 N789, Мінтрансзв'язку України є центральним органом виконавчої влади, головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі автомобільного транспорту.

Статтею 6 Закону України „Про автомобільний транспорт" (№ 3492-ГУ від 23.02.2006) передбачено, що в складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонує урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, який здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вказаний урядовий орган здійснює державний контроль за додержанням  суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту,  вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів та іноземними автомобільними перевезеннями норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення.

Пунктом 4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 N1190, передбачено, що Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного управління, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів. Пунктом 20 Положення передбачено, що Головавтотрансінспекція є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Згідно вимог пункту 8 цього ж Положення Міністерство транспорту та зв'язку України наказом від 14.12.2005 N 888 затвердило Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 за N 1573/11853. Пунктом 1 цього Положення територіальний орган Головавтотрансінспекції в місті Києві (далі - територіальне управління) є територіальним структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи.

Пунктом 4 цього ж Положення основними завданнями територіальних управлінь Головавтотрансінспекції у відповідному регіоні визначено здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування, а пунктом 5 - що територіальні правління Головавтотрансінспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Статтею 60 Закону України „Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові  особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному  транспорті. Цією ж статтею передбачено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за  порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 N 143 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, згідно пункту 2 якого органами державного контролю є Мінтрансзв'язку, Головавтотрансінспекція, територіальні органи Головавтотрансінспекції.

Згідно вимог статті 6 Закону України „Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі -посадові особи) шляхом проведення рейдових перевірок.

За результатами здійснення 19.06.06р. посадовими особами територіального управління Головавтотрансінспекції в м. Києві перевірки транспортного засобу, що використовувався ОСОБА_1 для автомобільних перевезень, було виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено Акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 005590. Згідно акту складено Протокол № 005590 про виявлене під час перевірки автотранспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке полягало у неоформлені договору із замовником транспортних послуг  документом, що посвідчує сплату транспортних послуг.

19.10.06р. керівник територіального управління Головавтотрансінспекції, як керівник органу державного контролю, розглянувши справу і згідно наявних підстав ухвалив постанову № 034870 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій, яка не оскаржувалась відповідачем і є чинною.

Копія Постанови 28.10.2006р. за вихідним № 6230 надіслана суб'єкту господарювання. 

Накладена фінансова санкція суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок протягом п'ятнадцяти днів після отримання копії постанови про застосування фінансових санкцій до Державного бюджету не перерахована.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями  160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Присудити до стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до державного бюджету України фінансову санкцію у сумі 1 700 грн. 00 коп., яку перерахувати на р/р 31117106700011 в УДК у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код платежу 21081100 адміністративні штрафи.

3.          Видати  виконавчий лист за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.

4. Сторона, яка не погоджується з постановою, має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                           Войтюк В.Р.

Постанова складена в повному обсязі і  підписана суддею  "30" січня 2008 р.