ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2011 року № 2а-4844/11/2670
О 9 годині 32 хвилини в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А.
при секретарі судового засідання Шевчук Л.Д
за участю:
представника позивача: Ярмолицької О.А.
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Київського міського центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення незаконно отриманих коштів,
ВСТАНОВИВ:
Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 незаконно отриманих коштів в розмірі 3 114,49 грн.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на закони України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219, Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 13 лютого 2009 року № 60/62 та зазначає, що ОСОБА_2 незаконно отримала матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 3 114,49 грн., оскільки під час перебування на обліку у Дніпровському районному центрі зайнятості як безробітна працювала у суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 та отримувала заробітну плату, про що свідчить довідка з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва.
ОСОБА_2 заперечила по суті позовних вимог та зазначила, що між нею та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 була усна домовленість про працевлаштування. Відповідач вказала на те, що передала ОСОБА_3 копію паспорта та ідентифікаційного коду для укладання договору, проте договір між ними укладений не був і вона фактично не працювала у ОСОБА_3 та не отримувала заробітну плату в період перебування на обліку в Дніпровському районному центрі зайнятості.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
17 вересня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до Дніпровського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». При цьому, ОСОБА_2 в заяві зазначила, що не є найманим працівником, не укладала договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Наказом № 9424 від 17 вересня 2008 року Дніпровського районного центру зайнятості ОСОБА_2 надано статус безробітної у зв’язку з відсутністю підходящої роботи та призначено допомогу по безробіттю застрахованим особам відповідно до статей 22 та 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 22 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі –Закон № 1533-ІІІ) застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Згідно ст. 23 Закону № 1533-ІІІ застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Згідно довідки-розрахунку № 551-07/23/2 від 10 лютого 2011 року ОСОБА_2 за період з 1 липня 2009 року по 6 вересня 2009 року отримала допомогу по безробіттю та індексацію в розмірі 3 114,49 грн.
Наказом № 13540 від 14 вересня 2009 року Дніпровського районного центру зайнятості ОСОБА_2 знята з обліку відповідно до п.п. 1 та 2 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних на підставі абзацу 2 п.п. 1 п. 20 Порядку: в зв’язку з самостійним працевлаштуванням.
Згідно Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62, Дніпровський районний центр зайнятості звернувся до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва для проведення перевірки про отримані доходи особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до наданих Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва відомостей від 28 січня 2011 року № 6/29-223/1 з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової адміністрації України про суми виплачених доходів ОСОБА_2 в період з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року, відповідач отримала доходи з таких джерел: в період з січня 2009 року по квітень 2009 року – соціальні виплати з Київського міського центру зайнятості, в березні 2009 року отримала заробітну плату. При цьому, з довідки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва вбачається, що датою прийому на роботу відповідача є 1 липня 2009 року.
11 лютого 2011 року Дніпровський районний центр зайнятості направив ОСОБА_2 лист № 581-07/23 з вимогою про перерахування на розрахунковий рахунок Київського міського центру зайнятості коштів в розмірі 3 114,49 грн., які були отримані відповідачем під час перебування на обліку в Дніпровському районному центрі зайнятості як безробітна.
Відповідно до ст. 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно ст. 30 Закону України від 01.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення»(із змінами та доповненнями, далі –Закон № 803-XII) виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється у разі одержання допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю обманним шляхом.
Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку (ст. 39 Закону № 1533-ІІІ).
Відповідно до ст. 23 Закону № 803-XII контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.
Згідно Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого Директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України 05 травня 1997 року, Київський міський центр зайнятості є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості, на який, зокрема, покладено обов’язок обліку та звітності про витрати коштів з державного фонду сприяння зайнятості населення.
Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду із позовом, проте доводи, викладені у позовній заяві, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Так, згідно трудової книжки ОСОБА_2 відповідач в період з 17 вересня 2008 року по 6 вересня 2009 року отримувала допомогу по безробіттю та не перебувала в трудових відносинах.
Крім того, суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 надав суду пояснення про те, що у 2009 році він запропонував ОСОБА_2 влаштуватися до нього на роботу, для чого отримав копію її паспорту та ідентифікаційного коду, та подав заяву до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про отримання довідки про трудові відносини з ОСОБА_2 Проте, в трудових відносинах вони так і не перебували, а заяву до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про розірвання трудових відносин він подав лише 26 вересня 2009 року. В зв’язку з тим, що довідка про трудові відносини знаходилась у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва, йому необхідно було сплатити податок з доходів фізичних осіб.
Згідно уточнюючого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ, наданого суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 за ІІІ квартал 2009 року, сума нарахованого доходу складає 2 100 грн., сума утриманого податку з доходів фізичних осіб –315 грн.
Відповідно до наданих Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва відомостей від 12 травня 2011 року № 158/29-223 з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової адміністрації України про суми виплачених доходів ОСОБА_2 в період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року отримувала доходи з таких джерел: в період з січня 2009 року по квітень 2009 року отримувала соціальні виплати з Київського міського центру зайнятості, в березні 2009 року отримала заробітну плату у суб’єкта підприємницької діяльності.
Зазначені відомості також відображені й у звітності Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, про що суду надано відповідь на судовий запит від 22 червня 2011 року № 2454/9/17-248.
З наданих Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва відомостей вбачається, що ОСОБА_2 працювала у суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 з 1 липня 2009 року по 30 вересня 2009 року. Проте, згідно тих же відомостей як Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва, так і Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва зазначено про отримання відповідачем заробітної плати у березні 2009 року.
З огляду на податкову звітність ОСОБА_3 та його уточнюючий розрахунок за формою 1-ДФ, суд приймає доводи відповідача щодо відсутності фактичних трудових відносин із суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 під час перебування ОСОБА_2 на обліку як безробітної як такі, що відповідають дійсним обставинам спірних правовідносин сторін.
Крім того, у трудовій книжці відповідача відсутній запис про укладення трудового договору за період з 17 вересня 2008 року по 6 вересня 2009 року.
Отже, суду не надані докази отримання ОСОБА_2 заробітної плати в період з 1 липня 2009 року по 30 вересня 2009 року та її фактичного працевлаштування.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, позивач не довів обставини отримання ОСОБА_2 доходу під час перебування на обліку в Дніпровському районному центрі зайнятості під час одержання нею допомоги по безробіттю в розмірі 3 114,49 грн.
За таких обставин, позов визнається судом необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева
Постанова складена у повному обсязі 8 липня 2011 року.