Справа № 1-252/11 р.

ВИРОК

І м е н е м  У к р а ї н и

16 травня 2011 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді . . . . . . . . ОСОБА_1

при секретарі . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_2  

з участю прокурора . . . . . . .  ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, розлученого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до ст. 55 КК України (в ред.. 1960 р.) раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 164 КК України, –

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області № 2-1253 від 06 червня 2001 року ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь своєї колишньої дружини ОСОБА_5 для утримання доньки ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше половини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 30.03.01 і до досягнення дитиною повноліття. Однак, ОСОБА_7 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), ніякої матеріальної допомоги колишній сім'ї не надає, не працює та на обліку в центрі зайнятості населення м. Бердичева та району не перебуває, на попередження державного виконавця не реагує, починаючи з липня 2010 року та до 01 лютого 2011 року протягом семи місяців поспіль на сплачує аліменти, в результаті чого виник борг, що в грошовому еквіваленті становить 2527 грн. 87 коп.  

Заборгованість, що виникла внаслідок ухилення ОСОБА_4 від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, нарахована на підставі ст. 182 Сімейного кодексу України та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», а саме ВДВС Бердичівського МРУЮ ГУЮ в Житомирській області нарахована заборгованість за липень 2010 р. - 351,82 грн., серпень 2010 р. - 351,52 грн., вересень 2010 р. - 351,52 грн., жовтень 2010 р. - 351,52 грн., листопад 2010 р. - 351,52 грн., грудень 2010 р. - 351,52 грн., січень 2011 р. - 418,75 грн.

В судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочину визнав повністю. Погоджується із сумою боргу, що вказана в обвинувальному висновку. Вказує, що аліменти не платив, оскільки не мав постійного місця роботи та не мав коштів на сплату аліментів. Матеріально колишній дружині і доньці не допомагає, участі у вихованні доньки не приймає. Про необхідність щомісячної сплати аліментів знав, про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів попереджувався державним виконавцем. Зобов'язується погашати заборгованість.

Крім показань самого ОСОБА_4, його вина в скоєнні описаного злочину підтверджується сукупністю інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, відповідно до запису в копії свідоцтва про народження серії 1-ТП № 070609, виданого 21.03.08, ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_6, яка народилася 31 жовтня 1997 року в м. Бердичеві Житомирської області, про що в книзі реєстрації народження 04.12.97 зроблено запис № 829 (матір’ю є ОСОБА_5) (а.с. 15).

З копій виконавчого листа від 06 червня 2001 року (а.с. 6) та рішення Бердичівського міського суду від цієї ж дати (а.с. 19) вбачається, що за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, з ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/4 всіх видів заробітку, але не менше половини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 30.03.01 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно подання начальника відділу ДВС Бердичівського МРУЮ Житомирської області на виконанні у ВДВС Бердичівського МРУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-1253 від 06.06.01, згідно якого ОСОБА_4 зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання дочки ОСОБА_8 31.10.97, в розмірі ? частини всіх видів заробітку, починаючи з 30.03.01 та до повноліття доньки. Але боржник ухиляється від сплати аліментів, на вимоги та попередження державного виконавця не реагує, попереджався про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України та з сумою боргу ознайомлювався, однак висновків не зробив (а.с. 3).

Про злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів свідчить наявність у підсудного заборгованості протягом тривалого часу, що стверджується довідками відділу державної виконавчої служби Бердичівського МРУЮ Житомирської області, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_4 по аліментах станом на 01.02.11 становить 7 місяців, що в грошовому еквіваленті складає 2527 грн. 87 коп. (а.с. 4-5).

ОСОБА_4 був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України про що свідчать копії попереджень державного виконавця Рудич М.О. та розписки ОСОБА_4, власноручно ним написаної та підписаної (а.с. 7-9, 41).

Відповідно до довідки Бердичівського центру зайнятості населення № 343 від 07.02.11 ОСОБА_4 на обліку в центрі зайнятості в період з 25.05.07 до 07.02.11 не перебував (а.с. 32).

За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_4 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_4, суд керується загальними засадами призначення покарання –ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Підсудний раніше до кримінальної відповідальності притягувався, однак у відповідності до ст. 55 КК України (в ред. 1960 р.) є не судимим, за місцем проживання характеризується посередньо, скарг на нього не надходило, не працює.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудному, суд не встановив.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про призначення підсудному ОСОБА_4 міри покарання у виді громадських робіт. На думку суду саме призначене покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено, судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому не обирати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Головуючий –суддя                                                                                   О.С.Яковлєв