Справа №  1-44/11

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ                                                       

В И Р О К

                                               І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06.06.2011року                                                                                               смт Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

 головуючої  -      судді Присяжнюк Л.М.

за участю секретаря –  Островерхої Т.С.,                            

              прокурора –Баса В.В.,  

              захисника –адвоката –ОСОБА_1,

              законного представника –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, в силу ст.89 КК України судимості немає,

           - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

                                                         ВСТАНОВИВ:

           Підсудний ОСОБА_3, 15 жовтня 2010 року близько 15 год., проходячи по вул. Заболотівській в с. Смідин Старовижівського району, на узбіччі дороги, незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого, речовину рослинного походження, яка була поміщена в поліетиленовий пакет, зберігаючи при собі для власного вживання, без мети збуту, незаконно переніс при собі в магазин с. Смідин Старовижівського району, де придбав пляшку пива та почав розпивати  на автобусній зупинці, внаслідок чого був затриманий працівниками міліції, які при поверхневому огляді виявили та вилучили у нього поліетиленовий пакет, в якому знаходилась речовина рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 0218/0599 від 6 травня 2011 року  являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено –канабіс (висушену марихуану), масою, в перерахунку на суху речовину - 0,75 г.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому  визнав повністю та показав, що за вказаних обставин, місця і часу, дійсно знайшов та зберігав без мети збуту наркотичний засіб. Однак був затриманий працівниками міліції при розпиванні спиртного у громадському місці, які при поверхневому огляді виявили та вилучили наркотичні засоби. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

У відповідності  до висновків експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів (а.с. 38-39,104-106) речовина рослинного походження, яка вилучалася у ОСОБА_3 15 жовтня 2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину, відповідно 0,75 г.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи (а.с. 98-99) у ОСОБА_3 виявлялися в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому злочину і виявляються в даний час ознаки інфантильного розладу особистості. Однак ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляла чи позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування заходів медичного характеру не потребує.

Таким чином, наведене свідчить про осудність ОСОБА_3

Суд, у відповідності до ст.299 КПК України, з’ясувавши правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду фактичних обставин справи, не маючи сумніву в істинності їх позицій, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини, визнав недоцільним досліджувати інші докази щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, тому приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту і кваліфікує дії підсудного за ст. 309 ч.1 КК України.

У відповідності до ст.ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про його особу та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного суд відносить, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Разом з тим, суд враховує дані про особу винного, який не судимий, однак притягувався до кримінальної відповідальності, вину у вчиненому визнав повністю, має постійне місце проживання, де  характеризується посередньо, є особою молодого віку, лікування від наркоманії не потребує, а відтак не є наркозалежною особою, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст. 309 ч.1 К України у виді штрафу.

Враховуючи майновий стан особи підсудного, в силу ч.4 ст.53 КК України розстрочити виплату штрафу ОСОБА_3 певними частинами строком до двох місяців.

На думку суду, обране покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

У відповідності до вимог ст.93 КПК України суд у справі вирішує питання судових витрат (а.с. 107) та згідно ст. 81 КПК України долю речових доказів (а.с. 90,110).

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –

                                                            З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. з розстрочкою його виплати до двох місяців.

Запобіжний захід –підписку про невиїзд –скасувати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області (р/р 31256272210012) - 351 (триста п’ятдесят одну) грн. судових витрат по справі за проведення фізико-хімічної експертизи.   

Речові докази –два поліетиленові пакети з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору висушений канабіс (марихуана) вагою 13,50 грамів та 0,75 грамів, що знаходяться у камері схову Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області –знищити.

              Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

 Суддя :                                                                                            Л.М.Присяжнюк