ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-а-4552/11

25.06.2011                       року                                                                                          м. Сімферополь

  Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки  Крим Биховець М.О. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (надалі УПФ) про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2006 року по день розгляду справи в суді в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком у сумі 7909, 43 грн., поновлення строку для звернення до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.01.2006 року ОСОБА_1 не вірно нараховується щомісячна соціальна грошова допомога, яка передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого порушені його законні права. Також позивач просив суд визнати, що строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущений ним з поважних причин, мотивуючи тим, що він дізнався про це у березні 2011 року з засобів масової інформації.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача у зазначеній в ухвалі суду від 02.06.2011 року строк, заперечення проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до канцелярії суду не надав.

          Ухвалою суду від 02.06.2011 року позовні вимоги позивача в частині визнання дій протиправними та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2006 року по 30.11.2010 року залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку для звернення до адміністративного суду, в останній частині строку провадження по справі відкрито.

               Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.

Судом встановлено, що позивач народився 20.03.1929 року, що підтверджується паспортом громадянина України, перебуває на обліку в УПФ та має правовий статус дитини війни, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».          

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

Право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що  виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 не залежить від розміру доходів одержувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

               Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який, в свою чергу, затверджується на відповідний період Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

          Отже,  суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання підвищення пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус.

          З  огляду  на положення  статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити  вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язати його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФ доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу якому надані такі повноваження.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач  має право на отримання підвищення пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус, з 01.12.2010 року по 25.06.2011 року (день розгляду справи), і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

            Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь  сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

              На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  11, 94, 160-163,167, 183-2  КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену  Законом України «Про соціальний захист дітей війни» задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському  районі Автономної Республіки Крим, щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, визначеної ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком за період з 01.12.2010 року по 25.06.2011 року - протиправними.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим провести донарахування та виплатити пенсію ОСОБА_1 з розрахунку її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» та ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.12.2010 року по 25.06.2011 року, з урахуванням виплаченої соціальної допомоги ОСОБА_1 за вказаний  період.  

                      В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

          Постанова підлягає негайному виконанню.

        Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови. Копія апеляційної скарги  одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

    Суддя