ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"17" січня 2008 р. |
справа № 20-7/208 |
За позовом: Комунального підприємства
„Севастопольський комбінат благоустрою”
(99008, м. Севастополь, вул. Пожарова, 7)
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про розірвання договору про надання ритуальних послуг № 21 від 21.03.2006, укладеного між позивачем та відповідачем,
За зустрічним Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
позовом (АДРЕСА_1)
до Комунального підприємства
„Севастопольський комбінат благоустрою”
(99008, м. Севастополь, вул. Пожарова, 7)
про визнання недійсними положень договору про надання ритуальних послуг № 21 від 21.03.2006, укладеного між позивачем та відповідачем, які суперечать діючому законодавству, а саме: пунктів 2.1.1., 2.1.2., 3.2.3., 5.3.1 Договору,
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом: - Філіппова Н.Є., представник, довіреність б/н від 01.07.2007;
від відповідача за первісним позовом: - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,
за участю посадової особи - Макарова Л.В., паспортНОМЕР_2,
Суть спору:
27.07.2007 (вх.№1882) Комунальне підприємство „Севастопольський комбінат благоустрою” звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про розірвання договору про надання ритуальних послуг № 21 від 21.03.2006, укладеного між позивачем та відповідачем, з посиланням на статтю 188 Господарського кодексу України (арк. с. 3-4).
Ухвалою суду від 31.07.2007 порушено провадження у справі (арк.с.1-2).
Ухвалою суду від 23.08.2007 в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору по справі до 01.12.2007, в порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України в судове засідання для дачі письмових пояснень по справі викликано посадових осіб: Рижик К.А., який замовляв виготовлення цоколю та пам'ятника, Макарову Л.В., Девкіну Т.С., Рапопорт Е.А., які складали Акт від 02.04.2007 про вжиття заходів до ПП ОСОБА_1 адміністрацією СКБ (арк.с.48-49).
13.11.2007 відповідач звернувся до позивача з зустрічними позовними вимогами (вх. № 3828) в порядку статті 60 Господарського процесуального кодексу України про визнання недійсними положень договору про надання ритуальних послуг № 21 від 21.03.2006, укладеного між позивачем та відповідачем, які суперечать діючому законодавству, а саме: пунктів 2.1.1., 2.1.2., 3.2.3., 5.3.1 Договору, який ухвалою суду від 16.11.2007 прийнято до провадження для сумісного розгляду з первісним позовом (арк.с.75-76).
Посадові особи Рижик К.А., Девкіна Т.С., Рапопорт Е.А. в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду від 23.08.2007, 15.10.2007 не виконали, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідач в відзиві на позов (вх.№27188) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що відповідач не допустив будь-яких порушень при встановленні намогильної споруди замовника ОСОБА_2, вважає, що відсутні підстави для розірвання договору, просить в задоволенні позову відмовити (арк.с.36-38).
Макарова Л.В. в поясненнях на позовні вимоги (вх.№29700) пояснила, що 01.04.2007 вона виявила, що огорожа поховання її матері піднята вверх на 2,5 м, стоїть з одного боку посеред поховання та на 1 м відсунута до іншої огорожі; поряд знаходились залишки розчину та щепки від опалубки цоколю з сусідньої могили ОСОБА_302.04.2007 вона звернулась до адміністрації позивача, був складений акт (арк.с.50).
Девкина Т.С. в поясненнях на позовні вимоги (вх.№32162) пояснила, що 02.04.2007 до неї звернулась Макарова Л.В. з повідомленням про акт вандалізму на місці поховання її родичів; при огляді могили було встановлено, що на похованні родичів Макарової Л.В. здвинута огорожа, витоптані квіти, могила завалена сміттям, що було зроблено працівниками ПП ОСОБА_1, які виконували благоустрій сусіднього поховання померлого ОСОБА_3 в кварталі АДРЕСА_2; про що складено Акт від 02.04.2007; дозволу на демонтаж сусідньої огорожі працівники не отримували, так як не вважали це за потрібне (арк.с.51).
Рапопорт Є.О. в поясненнях на позов (вх.№32160) повідомив, що 02.04.2007 Макарова Л.В. звернулась з повідомленням про акт вандалізму на місці поховання її родичів; при огляді могили було встановлено, що на похованні родичів Макарової Л.В. здвинута огорожа, витоптані квіти, могила завалена сміттям, що було зроблено працівниками ПП ОСОБА_1, які виконували благоустрій сусіднього поховання померлого ОСОБА_3 в кварталі АДРЕСА_2; про що складено Акт від 02.04.2007 (арк.с.54).
Позивач в відзиві на зустрічний позов (вх.№51049) зустрічні позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що між сторонами Договір № 21 від 21.03.2006 укладено відповідно до вимог діючого законодавства з урахуванням Типового положення про ритуальну службу в Україні, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 193 від 19.11.2003 , вважає, що відсутні підстави для визнання окремих положень договору недійсними (арк.с.84-87).
Строк вирішення спору по справі продовжувався, розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
21.03.2006 між Державним комунальним підприємством „Севастопольський комбінат благоустрою” (правонаступником якого є позивач за первісним позовом) (Ритуальна служба) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1(Виконавець послуг) укладено Договір № 21 про надання ритуальних послуг по встановленню намогильних споруд на міських кладовищах (арк.с.8-10).
Згідно з пунктом 2.1 Договору Ритуальна служба має право здійснювати контроль за якістю, дотриманням стандартів та термінами виконання здійснюваних Виконавцем робіт; видавати дозволи на встановлення намогильних споруд, перевіряти відповідність намогильних споруд вимогам затверджених стандартів та технологій, здійснювати їх приймання та реєстрацію.
Відповідно до пунктів 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4, 3.2.5 Договору Виконавець послуг зобов'язаний при наданні послуги по встановленню намогильних споруд та елементів благоустрою на кладовищі гарантувати збереження могил та намогильних споруд, інших елементів благоустрою могил, які розташовані поряд з новими похованнями, та відшкодовувати матеріальні збитки у випадку їх пошкодження, а також сплачувати наглядові роботи, згідно прейскуранту; при наданні ритуальних послуг здійснювати роботи відповідно до „Порядку встановлення намогильної споруди на місцях поховань”, затвердженого наказом Директора ДКП „СКБ”; здійснювати встановлення намогильних споруд та елементів благоустрою в межах границь земельної ділянки, встановленого адміністрацією кладовища; здійснювати передбачені цим Договором роботи по встановленню намогильних споруд відповідно до затвердженого режиму роботи кладовища.
Згідно пункту 4.2.1 передбачено, що Виконавець послуг несе відповідальність за порушення термінів та неякісне надання ритуальних послуг, встановлених договором-замовленням, згідно вимог Закону України „Про захист прав споживачів” та недотримання положень діючого законодавства в частині вимог затверджених стандартів та технологій при наданні ритуальних послуг.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що цей Договір підлягає достроковому розірванню при недотриманні Виконавцем умов, передбачених пунктами 4.2.1, 3.2.3 цього Договору.
31.03.2007 між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та ОСОБА_4(Виконавець) укладено трудову угоду, згідно з якої Виконавець з 02.04.2007 по 30.04.2007 зобов'язується виконати перелік робіт згідно пункту 1 Угоди на загальну суму 868,00 грн. (арк.с.109).
31.03.2007 складено Замовлення-Наряд № 67 від Рижик Костянтина Олексійовича (арк.с.69).
16.04.2007 складено Замовлення-Наряд № 67 від Рижик Костянтина Олексійовича (арк.с.68).
02.04.2007 комісією у складі: доглядача з благоустрою могил 5 км Девкиної Т.С., ст. доглядача Рапопорта О.А. у присутності Макарової Л.В. складено Акт в тому, що ПП ОСОБА_1 здійснював благоустрій поховання померлого ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, протягом здійснення робіт, його працівники, не узгодивши з адміністрацією кладовища та не отримавши дозволу відповідального за поховання померлого ОСОБА_5, розташованого поряд, здійснили акт вандалізму, тобто демонтували металеву огорожу, витоптали квіти, завалили могилу сміттям, що викликало протест родичів розгромленої могили (арк.с.24).
24.04.2007 вих.№235 КП „СКБ” Севастопольської міської Ради направив ПП ОСОБА_1 лист з проханням прибути до позивача для підписання додаткової угоди до Договору „Про надання ритуальних послуг” (арк.с.63).
25.06.2007 вих.№373 КП „СКБ” Севастопольської міської Ради направив ПП ОСОБА_1 пропозицію про розірвання договору № 21 від 21.03.2006 відповідно до пункту 5.3.1 Договору у зв'язку з порушеннями пунктів 3.2.2, 3.2.2, 4.2.1 Договору, додавши угоду про розірвання договору (арк.с.26-27).
24.10.2007 комісією в складі: голови комісії -Рапопорт Е.А., членів комісії -доглядачів кладовища 5 км Девкина Т.С., ОСОБА_6., приймача замовлень ГММЦ ОСОБА_7, на вимогу користувача місця поховання Макарової Л.В. (могили померлих ОСОБА_5, ОСОБА_8 в АДРЕСА_2) складено Акт в тому, що при огляді гранітного пам'ятника зазначеного місця поховання виявлено свіжий скол розміром 1,5 см х 1 см в правому верхньому куті зовнішньої сторони пам'ятника (арк.с.105).
18.12.2007 рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя по справі № 2-2909/2007 за позовом Макарової Людмили Василівни до Приватного підприємця ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди позов задоволено частково, постановлено стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Макарової Л.В. у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 500,00 грн., у відшкодування судових витрат суму в розмірі 16,00 грн., в всього стягнути 516,00 грн., в задоволенні решти позовних вимог Макарової Л.В. відмовлено (арк.с.143-144).
Згідно пунктів 5, 6 Порядку встановлення намогильних споруд на місцях поховань, затвердженого Директором КП „СКБ” Севастопольської міської Ради 18.04.2006, Замовник обирає виконавця послуг по встановленню намогильної споруди; Виконавцем послуг може бути КП „СКБ” Севастопольської міської Ради або інший суб'єкт господарської діяльності, що уклав договір з КП „СКБ” Севастопольської міської Ради на здійснення таких послуг; Виконавець послуг укладає договір з замовником та виконує послуги по встановленню намогильної споруди згідно затвердженого проекту (арк.с.101-102).
Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач зобов'язання по Договору № 21, на думку позивача, порушив, не виконав пункти 3.2.2., 3.2.3., 4.2.1 Договору, що є підставою для його розірвання, що передбачено пунктом 5.3.1. Договору.
Відповідач вважає, що окремі пункти договору не відповідають діючому законодавству України.
Правовідносини сторін регулюються статтями 188, 193, 206 Господарського кодексу України, статтями 6, 525, 526, 611, 612, 627, 651, 653 Цивільного кодексу України, статтями 8, 9, 10, 12, 23 Закону України „Про поховання та похоронну справу”, Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 № 193 „Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України „Про поховання та похоронну справу”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 за № 1112/9711, яким затверджені Типове положення про ритуальну службу в Україні, Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення.
Відповідно до статті 206 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтями 611, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтями 651, 653 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Згідно зі статтями 8, 9, 10, 12, 23 Закону України „Про поховання та похоронну справу” організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України в межах своєї компетенції, зокрема:
- затверджує типове положення про ритуальну службу;
- встановлює вимоги щодо утримання та охорони місць поховань.
Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції, зокрема:
- створюють ритуальні служби;
- здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб'єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності.
Для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства.
Ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону.
Надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності.
Особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.
Для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка.
Відповідно до Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 за № 1112/9711, надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг здійснюється ритуальними службами або за договором про надання ритуальних послуг суб'єктами господарювання інших форм власності.
Ритуальна служба забезпечує у доступному для огляду місці, в якому проводиться оформлення договорів-замовлень, надання Замовнику наочної інформації стосовно, зокрема:
- порядку утримання кладовищ, а також інших місць поховання;
- режиму роботи та номерів телефонів місцевих органів виконавчої влади та територіального органу у справах захисту прав споживачів.
Суб'єкти господарювання, які уклали з ритуальною службою договори про надання послуг, забезпечують у доступному для огляду місці надання Замовнику наочної інформації про ритуальну службу, її адресу, телефон, режим роботи та інформації, яка зазначена в абзацах 3 - 11 частини другої цього пункту.
Замовник має право вибрати виконавця послуг серед суб'єктів господарювання, які уклали договори про надання ритуальних послуг.
Якщо Виконавець послуг не виконує, прострочує надання послуги згідно з договором-замовленням, відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" за кожний день (годину, якщо тривалість виконання визначена в годинах) він сплачує Замовникові пеню.
Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 № 193 „Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу" затверджено Типове положення про ритуальну службу в Україні, згідно з яким, ритуальна служба в Україні відповідно до Закону України "Про поховання та похоронну справу" - це спеціалізоване комунальне підприємство, що створюється органом місцевого самоврядування в порядку, установленому Законом.
Ритуальна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про поховання та похоронну справу", іншими законами України, нормативно-правовими актами, що приймаються на виконання законів України, а також цим Положенням.
Ритуальна служба здійснює організацію поховання померлих і надання ритуальних послуг відповідно до статей 9, 10, 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу".
Ритуальна служба відповідно до покладених на неї завдань зобов'язана, зокрема:
- забезпечувати функціонування місць поховань відповідно до порядку, визначеного відповідним виконавчим органом сільської, селищної та міської ради, згідно зі статтею 23 Закону України "Про поховання та похоронну справу";
- на підставі договору-замовлення забезпечувати безперешкодний доступ на територію кладовища (крематорію) суб'єкта господарської діяльності (далі - виконавця послуг), з яким укладено договір про надання ритуальних послуг.
Ритуальна служба забезпечує укладання договорів із суб'єктами господарювання в такому порядку:
- Суб'єкт господарювання (далі - СГ), що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до територіальної ритуальної служби відповідну заяву щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на ім'я її керівника та долучити до заяви (засвідчені у встановленому порядку копії) такі документи:
- копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи;
- копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;
- перелік послуг, що пропонуються для надання СГ;
- режим роботи та номер телефону.
Протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви територіальна ритуальна служба укладає з суб'єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладанні договору не допускається, вона повинна бути аргументована.
Форма примірного договору про надання ритуальних послуг наведена в додатку.
В пункті 3.1 Примірного договору про надання ритуальних послуг, встановлені зобов'язання ритуальної служби, зокрема, в пункті 3.1.7 одне з них:
„забезпечити своєчасне оформлення договору-замовлення та в термін __________________
(визначається сторонами)
передати замовлення Виконавцю послуг ___________________________________________
(механізм передачі замовлення конкретизується за домовленістю сторін)”
Договір-замовлення позивачем не оформлюється і виконавцю -відповідачу не передається.
Позивач не надав доказів порушення відповідачем умов договору № 21, з яким пов'язані підстави розірвання договору, невиконання пунктів 3.2.3, 4.2.1 Договору.
Укладений сторонами договір не повністю відповідає Типовому договору. Ті пункти, які відповідач просить визнати недійсними не суперечать Типовому договору і статтям 6, 627 Цивільного кодексу України, згідно яких, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення відповідачем пункту 3.2.2 Договору встановлено судом, однак це порушення не тягне його розірвання, а тягне стягнення з відповідача матеріальних та моральних збитків особою, якій ці збитки заподіяні.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд не встановив наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод чи їх окремих положень недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, неправомірність дій сторони, а також з якими закон пов'язує розірвання договору.
Підстав для задоволення позовних та зустрічних позовних вимог суд не вбачає.
При таких обставинах, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних та зустрічних позовних вимог та вважає позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 188, 193, 206 Господарського кодексу України, статтями 6, 525, 526, 611, 612, 627, 651, 653, 657 Цивільного кодексу України, статтями 8, 9, 10, 12, 23 Закону України „Про поховання та похоронну справу”, Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 № 193 „Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України „Про поховання та похоронну справу”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 за № 1112/9711, яким затверджені Типове положення про ритуальну службу в Україні, Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, статтями 33, 34, 60, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову Комунального підприємства „Севастопольський комбінат благоустрою” до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про розірвання договору про надання ритуальних послуг № 21 від 21.03.2006, укладеного між позивачем та відповідачем, відмовити повністю.
2. В задоволенні зустрічного позову Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1до Комунального підприємства „Севастопольський комбінат благоустрою” про визнання недійсними положень договору про надання ритуальних послуг № 21 від 21.03.2006, укладеного між позивачем та відповідачем, які суперечать діючому законодавству, а саме: пунктів 2.1.1., 2.1.2., 3.2.3., 5.3.1 Договору відмовити повністю.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано
в порядку статті 84 ГПК України
22.01.2008