Судове рішення #1625302
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"29" січня 2008 р.                                                            Справа № 44/438-07

вх. № 11707/4-44

 

Суддя господарського суду Дюкарєва С.В.

при секретарі судового засідання Аврамова Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - - не з"явився

Представник 1-го відповідача - Сузанський І.В., дов.№ 414 від 29.11.07 року.

Представник 2-го відповідача - не з"явився

 

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1., м. Харків 

до  1-го відповідача - ВАТ "Промзв'язок" м. Х-в

2-го відповідача - СПД ФО ОСОБА_2., м.Х-в  

про визнання права, визнання акту недійсним, визнання договору оренди не укладеним, стягнення 56669,18 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач (Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати, що укладений між ВАТ «Промзв'язок» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1договір оренди № А-34П від 01.06.2006р. на оренду частини нежитлової забудови «Виробничий корпус», належної ВАТ «Промзв'язок» і розташованої на його території за адресою: М.Харків, вул. Котлова, 168, станом  на 20.10.2007р.  має юридичну силу та чинність і продовжує термін своєї дії до 30.11.2007р.; визнати недійсним Акт приймання-передачі в оренду частини нежитлової забудови «Виробничий корпус», а саме: приміщення компресорної станції площею 280 кв.м., належної ВАТ «Промзв'язок» і розташованої на його території за адресою: М.Харків, вул. Котлова, 168, підписаний з боку ВАТ «Промзв'язок» і з боку ФОП ОСОБА_2 приблизно наприкінці серпня - в першій декаді вересня 2007р.; визнати договір оренди, підписаний приблизно наприкінці серпня - в першій декаді вересня 2007р. ВАТ «Промзв'язок» »  з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, на оренду частини нежитлової забудови «Виробничий корпус», а саме: приміщення компресорної станції площею 280 кв.м., належної ВАТ «Промзв'язок» і розташованої на його території за адресою: М.Харків, вул. Котлова, 168, - не укладеним.

Крім того, позивач просить суд  стягнути з ВАТ «Промзв'зок» на користь ФОП ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 43569,18 грн. в якості відшкодування винною стороною нанесеної майнової шкоди у вигляді не отриманого  прибутку, а саме за наступними укладеними договорами: а), договір № 16/08-07 від 30.08.2007р., укладений з КП «Меблі» м.Охтирка - 9316,18 грн. не отриманого прибутку; б) договір б/н від 01.09.2007р., укладений з ФОП ОСОБА_3 м.Єнакієво - 10001,50 грн. не отриманого прибутку; в) договір № 12/08-07 від 22.08.2007р., укладений з ПП «Буковина» М.Київ - 13492,6 грн. не  отриманого прибутку; г). договір № 11/08-07 від 20.08.2007р., укладений з ТОВ фірма «Явір»   М.Харків - 10758,90 грн. не отриманого прибутку; Стягнути з ВАТ «Промзв'язок»   грошову суму у розмірі 4500 грн. в якості компенсації понесених  витрат на надання правової допомоги, стягнути з ВАТ «Промзв'язок» грошову суму у розмірі 8600 грн. в якості відшкодування  вартості понесених  витрат на суттєве покращення орендованого приміщення компресорної стації, а також покласти на відповідача  566,69 грн. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ВАТ “Промзв'язок” необґрунтовано в односторонньому порядку відмовився від договору оренди № А-34П від 01.06.2006р.

Відповідач (відкрите акціонерне товариство “Промзв'язок”) 16.11.2007р. надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивачем систематично порушувалися строки внесення орендної плати, внаслідок чого відповідач в односторонньому порядку відмовився від подальшої дії договору оренди, направивши позивачеві відповідний лист, як то передбачено п.4.3 договору оренди.

У судовому засіданні 21.11.2007р. позивачем заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2007р. розгляд даного клопотання відкладено та до участі у справі у якості другого відповідача залучено Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2.

Другий відповідач (Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2.) 14.12.2007р. надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень другий відповідач вказує на те, що договір оренди № А-80П від 31.08.2007р. укладено між першим та другий відповідачем у відповідності до вимог законодавства.

Позивачем 22.01.2008р. надано заяву про залучення  до матеріалів справи заперечення на відзив відповідача та заяву про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень про перерахування позивачем першому відповідачеві грошових коштів на виконання договору оренди. Зазначені заяви  задоволені судом, надані позивачем документи залучені до матеріалів справи.

У зазначених запереченнях на відзив на позовну заяву позивач вказує на те, що норми ст. 611 та ст. 615 ЦК України не мають до спірних правовідносин ніякого відношення. Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 13, 26, 29 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Крім того, 22.01.2008р. позивачем надано заяву, в якій він просить суд зняти питання про встановлення кількості, найменування і якості належного позивачеві обладнання, яке залишилось в орендованому приміщенні або в будь-якому іншому місці.

У судовому засіданні 22.01.2008р. оголошено перерву до 29.01.2008р.

У продовжене судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.

Другий відповідач у судове засідання 29.01.2008р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, розглянувши клопотання заявлене позивачем у судовому засіданні 27.11.2007р.  про призначення судової економічної експертизи, дослідивши матеріали справи,  дійшов висновку про недоцільність призначення даної експертизи, тому відмовляє позивачу в його задоволенні.

Перший відповідач у судовому засіданні 29.01.2008р. проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити.

 

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між Суб'єктом  підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (позивачем) та відкритим акціонерним товариством “Промзв'язок” (першим відповідач) 01.06.2006р. укладено договір оренди № А-34П, у відповідності до умов якого перший відповідач передав позивачеві у строкове платне користування частину нежитлової будівлі “Виробничий корпус” літ. “З-1” загальною площею 280кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 168.

Факт передачі приміщення підтверджується відповідним актом приймання-передачі, підписним сторонами 01.06.2006р.

Додатковою угодою від 29.12.2006р. до договору оренди № А-34П сторони продовжили термін дії договору оренди до 30.11.2007р.

Перший відповідач 31.08.2007р. надіслав позивачеві повідомлення про розірвання договору оренди (лист № 438), в якому повідомив про припинення дії договору оренди з 31.08.2007р. в односторонньому порядку та просив погасити заборгованість по орендним платежам.

Крім того, матеріали справи містять договір оренди № А-80П, укладений між першим та другим відповідачем 31.08.2007р., у відповідності до умов якого перший відповідач передав другому відповідачеві у строкове платне користування частину нежитлової будівлі “Виробничий корпус” літ. “З-1” загальною площею 280кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 168.

Факт передачі приміщення підтверджується відповідним актом приймання-передачі, підписним першим та другим відповідачем 03.09.2006р.

Посилаючись на те, що першим відповідачем необґрунтовано направлено на адресу позивача вимогу про одностороннє розірвання договору оренди № А-34П, а тому і незаконно укладено договір оренди № А-80П на ті ж самі приміщення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши додані до матеріалів справи докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Щодо вимоги про визнання укладеного між ВАТ «Промзв'язок» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1договору оренди № А-34П від 01.06.2006р. на оренду частини нежитлової забудови «Виробничий корпус», належної ВАТ «Промзв'язок» і розташованої на його території за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 168, станом  на 20.10.2007р.  таким, що має юридичну силу та чинність і продовжує термін своєї дії до 30.11.2007р., суд вважає за необхідне зазначити, що як вбачається зі статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Способами захисту цивільних  прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії,  яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання  обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків  та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;  10)  визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної   Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних  інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.  Кожний суб'єкт господарювання та споживач має   право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів  захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково  недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів,  що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або  споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення  становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;  припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до  виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування   оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення,  зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, позивачем невірно визначено спосіб захисту свого порушеного права і позивач фактично звернувся до суду за встановленням факту.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання укладеного між ВАТ «Промзв'язок»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1договору оренди № А-34П від 01.06.2006р. на оренду частини нежитлової забудови «Виробничий корпус», належної ВАТ «Промзв'язок»і розташованої на його території за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 168, станом  на 20.10.2007р.  таким, що має юридичну силу та чинність і продовжує термін своєї дії до 30.11.2007р.

 

Щодо вимоги про визнання недійсним Акту приймання-передачі в оренду частини нежитлової забудови «Виробничий корпус», а саме: приміщення компресорної станції площею 280 кв.м., належної ВАТ «Промзв'язок» і розташованої на його території за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 168, підписаний з боку ВАТ «Промзв'язок» і з боку ФОП ОСОБА_2приблизно наприкінці серпня - в першій декаді вересня 2007р., та визнання договору оренди, підписаний приблизно наприкінці серпня - в першій декаді вересня 2007р. ВАТ «Промзв'язок» »  з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, на оренду частини нежитлової забудови «Виробничий корпус», а саме: приміщення компресорної станції площею 280 кв.м., належної ВАТ «Промзв'язок» і розташованої на його території за адресою: М.Харків, вул. Котлова, 168,  неукладеним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст. 202 Цивільного кодексу України  правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою  статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має учинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Способи захисту цивільних  прав та інтересів встановлені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання угоди неукладеною, а тому суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його порушеного права.

З урахуванням фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання неукладеним договору оренди № А-80П від 31.08.2007р., укладеного між першим та другим відповідачем, не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Акт приймання-передачі в оренду частини нежитлової будівлі «Виробничий корпус» площею 280 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 168, підписаний ВАТ «Промзв'язок» і Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2. 03.09.2007р., є документом, який підтверджує факт передання приміщення, не породжує ніяких прав та обов'язків сторін, а тому не є актом ненормативного характеру  та не потребує окремого оскарження (визнання недійсним) у судовому порядку.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Акту приймання-передачі в оренду частини нежитлової будівлі «Виробничий корпус» площею 280 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 168, підписаного ВАТ «Промзв'язок» і Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2. 03.09.2007р.

 

Щодо стягнення з ВАТ «Промзв'зок» на користь позивача суми неотриманого прибутку суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України  збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому у діях особи, яка спричинила збитки, повинен бути у наявності склад правопорушення, а саме: дія особи, яка спричинила збитки, наслідок цієї дії та певний причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.

У відповідності до п.4.3 договору оренди   № А-34П від 01.06.2006р.  орендодавець у разі недотримання строків своєчасної сплати орендних платежів орендарем, має право в одностороньому порядку розірвати договір оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем по справі, орендні платежі в строк передбачений договором вносились несвоєчасно. Таким чином, 1-й відповідач скористався своїм правом на одностороню відмову від договору та надіслав на адресу позивача відповідного листа.

Враховуючи, що позивачем не доведено суду вини в діях 1-го відповідача та як наслідку понесеної майнової шкоди у вигляді неотриманого прибутку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з 1-го відповідача   43569,18 грн. в якості відшкодування  майнової шкоди у вигляді не отриманого  прибутку.

У стягненні з ВАТ «Промзв'язок» витрат на надання правової допомоги у розмірі 4500 грн. суд також відмовляє позивачеві, оскільки в обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на те, що між ним та ФОП ОСОБА_4. укладено договір № 14 від 20.09.2007р. про надання юридичної допомоги, за яким позивач платіжним дорученням перерахував на користь ОСОБА_4грошову суму у розмірі 4500 грн. правовим обґрунтуванням заявлено суми виступають положення  п. 2 ч. 3 ст. 79 та  ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.

Натомість провадження справ у господарських судах України регламентується положеннями Господарського процесуального кодексу України, застосування норм  Цивільного процесуального кодексу України є безпідставним.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з  державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх  знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Чинним законодавством передбачено відшкодування тільки послуг адвоката, послуги на надання юридичної допомоги іншими суб'єктами в межах господарської справи не відшкодовуються.

 

Щодо стягнення з ВАТ «Промзв'язок» грошової суми у розмірі 8600 грн. в якості відшкодування вартості понесених позивачем витрат на суттєве покращення орендованого приміщення компресорної стації, то згідно ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має  право на їх вилучення.  Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на  відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за  користування річчю.  Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а позивачем до матеріалів справи не додано жодного доказу, який би підтверджував згоду орендодавця (першого відповідача) на проведення позивачем поліпшень орендованого майна, доказів самого проведення такого поліпшення та документального підтвердження здійснення витрат у розмірі 8600грн. на поліпшення орендованого майна.

З огляду на викладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з першого відповідача 8600грн. витрат на проведення поліпшення орендованого майна.

 

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються  на позивача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11, 22, 203, 215, 778  Цивільного кодексу України,  -

 

ВИРІШИВ:

 

Відмовити в задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи.

 

Відмовити в задоволенні позову.

Повний текст рішення виготовлено 04.02.2008р.

 

Суддя                                                                                            Дюкарєва С.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація