11.06.2011

Справа №  3-2511/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 червня 2011року                                                 м.Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Лопатинська С.П.  розглянувши матеріали, що надійшли від заступника начальника інспекції начальника управління оподаткування фізичних осіб про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючої головним бухгалтером  ЗАТ «Броварський завод пластмас», проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, як таку, що раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності,-

за вчинення правопорушення передбаченого ст. 1631 ч. 1  Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                                                                 В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 5 серії КР № 374784 від 18 квітня 2011 року, під час перевірки заступником начальника Броварської ОДПІ –начальник управління оподаткування фізичних осіб (акт № 249/232/00203594 від 12.03.2011 року) ЗАТ «Броварський завод пластмас»розташованого в м.Бровари, Промвузол,масив, Київської області, було встановлено, що ОСОБА_1 працюючи головним бухгалтером в ЗАТ «Броварський завод пластмас»,  та будучи посадовою особою, порушила порядок ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 224441 гривні, в тому числі в наступних податкових періодах: 4 квартал 2009 року в сумі 58191 гривні, 1 квартал 2010 року на суму 27375 гривні, за 2 квартал 2010 року на суму 138875 гривні та занижено суми податку на додану вартість на загальну суму 263210 гривні у тому числі у листопаді 2009 року на суму 17000 гривень, у грудні 2009 року на суму 102000 гривні, в січні 2010 року на суму 33110 гривень, в квітні 2010 року на суму 60100, в травні 2010 року в сумі 17000 гривень, в червні в сумі 34000 гривні, чим порушила п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.3.9., п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР та п.п. 7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р №168/97 ВР зі змінами і доповненнями, тобто здійснила  адміністративне правопорушення передбачене ст. 1631 ч.1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1  вину не визнала, пояснила, що актом податкової перевірки Броварської ОДПІ були встановлені факти, що ЗАТ “Броварський завод пластмас” ніби-то зупинено податок на прибуток та податок на додану вартість  у зв”язку з тим, що договори з одним з контрагентів ТОВ “БК ЮГС” підписувала невідома особа. Орган податкової служби не має права робити висновок про недійсність правочину в акті перевірки. Відповідно до ст. 228 та 234 ЦК України правочин може бути визнаний недійсним тільки судом, а не інспектором особисто.

Висновки Броварської ОДПІ Київської області про те, що Підприємство порушило п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4, пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 ЗУ “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р №168/97 ВР, що призвело до заниження ПДВ всього в сумі 263210 гривень не грунтується на вимогах Закону, оскільки ПДВ сплачений при придбанні ремонтно-будівельних робіт Підприємство має право віднести до складу податкового кредиту, як ПДВ сплачений у зв”язку з придбанням послуг для використання безпосередньо в господарській діяльності та в оподаткованих операціях; податкові накладні, які є підставою для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з ремонтно-будівельних робіт, складені у відповідності з вимогами чинного законодавства та були надані до перевірки; ЗаконУкраїни “Про податок на додану вартість” не містить обмежень щодо віднесення ПДВ, сплаченого при придбанні ремонтно-будівельних робіт у резидента України.

Також, висновки Броварської ОДПІ в Київській області про те, що підприємство порушило вимоги пункту п. 1.32 ст. 1, пп. 5.3.9., п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР є безпідставними та такими, що не грунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки отримані ремонтно-будівельні роботи підприємство має право віднести до складу валових витрат в межах 10% ремонтного ліміту, як витрати безпосередньо пов”язані з господарською діяльністю; всі первинні документи, якими засвідчується факт виконання робіт, складені у відповідності з вимогами чинного законодавства та були надані до перевірки працівникам Броварської ОДПІ Київської області; обмеження щодо віднесень витрат на придбання ремонтно-будівельних робіт до складу валових витрат Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить.

Не погоджуючись з даними висновками та податковими повідомленнями-рішеннями ЗАТ “Броварський завод пластмас” 15.04.2011 року подано адміністративний позов до Київського окружного адміністративного суду про визнання недійсним податкові повідомлення-рішення, які було прийнято та 18 квітня 2011 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі.

До матеріалів справи ОСОБА_1 подала письмові клопотання з додатками, зокрема копію адміністративного позову про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, акт Броварської ОДПІ в Київській області про результати планової виїздної перевірки ЗАТ “Броварський завод пласмас” від 12.03.2011 року № 249/232/00203594, заперечення до акту планової виїзної перевірки ЗАТ “Броварський завод пласмас” від 12.03.2011, копію відповіді на заперечення та ухвалу Київського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 18.04.2011 року.

Вивчивши матеріали адміністративної справи і долучені клопотанням документи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 прихожу до висновку, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у зазначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність данної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тому в діях ОСОБА_1  відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.1631 ч. 1 так, як не погоджуючись з даними висновками та податковими повідомленнями-рішеннями ЗАТ “БЗП” 15.04.2011 року подало адміністративний позов, а 18.04.2011 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі по визнання недійсними податкових повідомлення-рішення і на данний час рішення судом ще не прийнято.

Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні  платника податків до суду з позовом  щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов»язання вважається неузгодженим до  дня набрання судовим  рішенням законної сили.

Крім того, згідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 08.10.2004 року «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов»язкових платежів  у п.15 зазначено, що у разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може грунтуватись на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом.

Згідно  ст.9 КУпАП України, адміністративне правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вимогами п.п.7.4.1  п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг)... та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку... у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Закон України „Про податок на додану вартість" не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. Відповідальність за ст. 163-1 КпАП України настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємства, встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законом.

Згідно ст.280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення  зобов”язаний з”ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом”якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з”ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.п.5.2.4 Закону № 2181 при зверненні  платника податків до суду з позовом щодо  визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов”язання вважається неузгодженим до розгляду  судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

За вказаних обставин, провадження у справі необхідно закрити, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1631 ч. 1 КУпАП.

          Виходячи з викладеного, керуючись ст. 221, ст. 283, п. 3 ст. 284  КУпАП  та відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1   закрити    за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.1631 ч.1 КУпПА.

     Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня винесення шляхом подачі апеляції через Броварський міськрайонний суд.

Суддя                                                             С. П. Лопатинська