№1-8/11

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем УКРАЇНИ

    17.01.2011  року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., при секретарі –Змієвській О.В., з участю обвинувача Ядловського І.М., захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Вірменії, азербайджанця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 187, ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 скоїв пособництво в незаконному позбавленні волі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань із застосуванням зброї, пособництво в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу та погрозою застосування такого насильства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, пособництво в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого.

Злочини вчинено за таких обставин.

У серпні 2006 року ОСОБА_2 з корисливих спонукань вступив у злочинну змову з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та іншими особами, спрямовану на вчинення корисливо-насильницьких дій стосовно мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 з метою заволодіння належним йому майном, а також незаконного позбавлення волі останнього.

Не маючи можливості безпосередньо брати участь у зазначених злочинах, з огляду на близьке знайомство з ОСОБА_6, ОСОБА_2, щоб не бути впізнаним потерпілим, була відведена функція пособника вчинення розбійного нападу, незаконного заволодіння транспортним засобом та незаконного позбавлення волі потерпілого, безпосередніми виконавцями яких повинні були бути ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інші особи.

Пособництво ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів виразилося в повідомленні безпосереднім виконавцям злочинів інформації про місцезнаходження і пересування потерпілого ОСОБА_6, в пораді вибору місця здійснення нападу на ОСОБА_6- безлюдній ділянці місцевості на польовій дорозі вздовж залізничних шляхів від станції Лоцкине до станції Явкине, розташованому в 1,5 кілометрах від с. Лоцкине Баштанського району Миколаївської області. Також, пособник ОСОБА_2 під час та після вчинення вказаних злочинів, повинен був, використовуючи своє знайомство зі знайомими і родичами потерпілого ОСОБА_6, повідомляти безпосереднім виконавцям злочинів про всі дії родичів ОСОБА_6, вжиті ними заходи у зв'язку зі зникненням останнього.

З метою приготування до вказаних злочинів, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та іншими особами, спланували злочинні дії, обговоривши місце, час, кошти і деталі розбійного нападу, незаконного заволодіння транспортним засобом та незаконного позбавлення волі.  Для цього було підшукано та пристосовано засоби і знаряддя вчинення злочину, а саме: виготовлено з в'язаних шапок маски для обличчя з прорізами для очей, придбано камуфляжну форму, мішок, придбано вогнепальну зброю - автомат Калашникова АК-74 заводський номер № 1149931,1981 року випуску і тридцять бойових патронів до нього, придбано липку стрічку типу скотч для зв'язування рук і ніг потерпілого. З метою забезпечення мобільності учасників злочину, одним із співучасників було залучено до скоєння злочину автомобіль ВАЗ - 2101.

Крім цього, виконавці злочину обрали, попередньо оглянувши за порадою пособника ОСОБА_2, місце скоєння нападу на ОСОБА_6 за його регулярним маршрутом руху - на безлюдній ділянці місцевості на польовій дорозі вздовж залізничних шляхів від станції Лоцкине до станції Явкине, розташованій в 1,5 кілометрах від с. Лоцкине Баштанського району Миколаївської області. Згідно з раніше задуманим злочинним наміром було обрано місце для імітованої поломки автомобіля, яку, згідно з раніше розподіленими функціями, повинен був зображати ОСОБА_5, місце в найближчій лісосмузі для місцезнаходження інших учасників злочинів - ОСОБА_4, та інших осіб.            У ході здійснення підготовки до скоєння злочину, був виявлений і підготовлений бункер, розташований в гаю «Мар’їна Роща», неподалік від с. Мар'ївка Баштанського району Миколаївської області, для утримання в ньому незаконно позбавленого волі потерпілого ОСОБА_6

Згідно з розробленим злочинним планом, відомим і схваленим усіма співучасниками злочинів, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інші особи, маючи в своєму розпорядженні інформацію від ОСОБА_2 про місцезнаходження і пересування потерпілого ОСОБА_6, мали знаходитися у заздалегідь обумовленому місці з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння майном ОСОБА_6, в тому числі і транспортним засобом, і незаконне позбавлення потерпілого волі. Імітуючи поломку автомобіля, ОСОБА_5 повинен був змусити ОСОБА_6 зупинити автомобіль у заздалегідь визначеному місці й вийти з нього, далі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інші особи мали скоїти у відношенні потерпілого ОСОБА_6 розбійний напад, незаконне заволодіння транспортним засобом та незаконне позбавлення волі.

15.08.2006 року, приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_4 в групі з ОСОБА_5 та іншими особами, реалізуючи злочинний намір, спрямований на вчинення розбійного нападу у відношенні ОСОБА_6 з метою заволодіння належним йому майном і на незаконне позбавлення його волі, маючи при собі заздалегідь приготовані засоби і знаряддя вчинення злочинів: автомат Калашникова АК-74, мішок, скотч, шапки з прорізами для очей, на автомобілі згідно із заздалегідь наданої інформації ОСОБА_2, який діяв з єдиним умислом у групі осіб, прибули до ділянки місцевості, розташованої в 1,5 кілометрах від с. Лоцкине Баштанського району Миколаївської області, де мав проїжджати потерпілий ОСОБА_6, прямуючи до місця свого проживання на належному йому автомобілі.

Перебуваючи в зазначений час, у вказаному місці, ОСОБА_5 на проїжджій частині дороги, згідно заздалегідь обумовленого учасниками злочину плану, піднявши капот автомобіля імітував поломку автомобіля, очікуючи на проїжджій частині наближення потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_7 та інші особи, потай розташовувалися в найближчій лісосмузі, чекаючи наближення потерпілого ОСОБА_6 з метою подальшого нападу на нього.

У той же день, приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_4 та інші співучасники за допомогою мобільного зв'язку отримали від ОСОБА_2 інформацію про наближення ОСОБА_6 до місця нападу, передали її ОСОБА_5, який, шляхом обману, який виразився в імітації поломки автомобіля, жестами попросив зупинитися проїжджаючого повз на автомобілі «Тоуота РRАDО»(н.з. ВЕ 1096 АС) ОСОБА_6, що останній і зробив. Після того як ОСОБА_6 зупинивши автомобіль, вийшов з нього і підійшов до ОСОБА_5, останній наніс потерпілому удар рукою в область обличчя, тим самим завдавши ОСОБА_6 фізичний біль і страждання. Так як ОСОБА_6 здійснив фізичний опір, вони обидва впали на землю. У цей час, бачачи, що відбувається, до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 підбігли ОСОБА_4І, та інші особи –співучасники злочину, які, діючи спільно з метою реалізації своїх злочинних намірів і придушення опору потерпілого, застосувавши фізичне насильство, стали бити ОСОБА_6, завдаючи йому ударів руками і ногами, а також автоматом Калашникова АК-74 по різних частинах тіла, спричиняючи йому фізичні страждання, які потерпілий сприйняв як реальну загрозу своєму здоров'ю та життю. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий на певний час втратив свідомість.

Під час розбійного нападу, особи, які вчинили напад, заволоділи належним потерпілому ОСОБА_6 майном - грошовими коштами в сумі 800 гривень.

Після цього, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інші особи, за допомогою заздалегідь підготовленої липкої стрічки типу скотч зв'язали руки потерпілому, одягли на голову мішок, тим самим незаконно позбавивши його волі. Дотримуючись попередньої злочинної домовленості, переслідуючи мету транспортування і утримання потерпілого в заздалегідь знайденому, оглянутому та підготовленому бункері, розташованому в лісовому насадженні, неподалік від с. Мар'ївка Баштанського району Миколаївської області, з метою подальшого утримання потерпілого в зазначеному місці, вищевказані особи незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем потерпілого ОСОБА_6 «Тоуота РRАDО»(н.з. ВЕ 1096 АС). Один із співучасників сів за кермо вказаного автомобіля, та до вказаного автомобіля помістили потерпілого з зав'язаними скотчем руками і мішком на голові, з ним сів ОСОБА_5 та один із співучасників.

Доставивши потерпілого до бункеру, продовжували його незаконно утримувати у вказаному місці проти його волі.

Вказаними протиправними насильницькими діями ОСОБА_6 були заподіянні легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, в виді струсу головного мозку, ран в тім'яній області зліва, рани лівої вушної раковини, рани в правій надбрівній області, гематоми правого ока, множинних саден на тулубі в поперековій області, крововиливу нижньої губи.

Свою вину у вчинені інкримінованих йому за вищезазначених обставин злочинів підсудний ОСОБА_2 не визнав та пояснив, що в червні 2006 року випадково зустрів ОСОБА_7 біля свого будинку, виявилося, що ОСОБА_4 у сусідньому будинку знімав квартиру. У цей же день ОСОБА_7 попередив підсудного, щоб той нікому не говорив, що він з'явився в м. Миколаєві, так як хотів розібратися з ОСОБА_6, за те, що останній відмовився допомагати відкрити кафе. Після цього підсудний бачив ОСОБА_4 один раз разом з чоловіком на ім’я ОСОБА_5, в одному з кафе, розташованому по пр. Жовтневому, ОСОБА_4 знову попередив ОСОБА_2, щоб той нікому не говорив про його присутність у місті. 12 серпня 2006 року ОСОБА_2 на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_7 і запропонував під'їхати до автовокзалу м. Миколаєва. Підійшовши на автовокзал до зупинки маршрутних таксі ОСОБА_2 побачив ОСОБА_7 та ще з двох азербайджанців, які нібито з м. Одеси. Одного з них звали Юсиф, ім’я іншого підсудний не знає. Вказані особи були на автомобілі «Жигулі»зеленого кольору. ОСОБА_7 попрохав ОСОБА_2 дозволу переночувати у нього, ОСОБА_2 погодився, щоб вони в нього переночували, так як не міг відмовити ОСОБА_7, тому що боявся його, оскільки кілька років до того ОСОБА_4 вимагав також гроші і з ОСОБА_2 та останній знав, що ОСОБА_4 пов'язаний з криміналом. У підсудного вдома вони ночували з 12 по 14 серпня 2006 року, при цьому, в одного з вказаних осіб була спортивна сумка з невідомим для підсудного вмістом. За час перебування в квартирі підсудного ОСОБА_7 постійно говорив, що все одно покарає ОСОБА_6 за те, що той відмовився йому допомогти. Покарання зі слів ОСОБА_7 полягало в тому, що той зімітує поломку автомобіля на полі, неподалік від с.Лоцкине Баштанського району і буде намагатися зупинити ОСОБА_6 Коли ОСОБА_6 зупиниться, і підійде до машини, то люди ОСОБА_4 схоплять його та будуть вимагати гроші. За період перебування в квартирі підсудного ОСОБА_4 та інші особи часто кудись відлучались. 15.08.2006 року вранці ОСОБА_7 разом зі своїми друзями поїхали з квартири підсудного та перед цим ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2 щоб той  йшов на ринок, розташований на вул. 13-а ОСОБА_1. Там ОСОБА_2 мав подзвонити ОСОБА_7, коли ОСОБА_6 буде на ринку і коли звідти буде виїжджати, а сам ОСОБА_7 буде чекати ОСОБА_6 на польовій дорозі, про яку говорив раніше, зімітувавши поломку автомобіля. У разі якщо ОСОБА_6 не зупиниться, то ОСОБА_2 буде погано, так як ОСОБА_7 буде вважати, що це через нього ОСОБА_6 не зупиняється, що він його попередив. Того ж дня приблизно о 10.00 год. ОСОБА_2 приїхав на вказаний ринок, де зустрів ОСОБА_8, який повідомив, що має під'їхати ОСОБА_6 на ринок. ОСОБА_2 попросив ОСОБА_8, щоб той передзвонив ОСОБА_6 з тією метою, щоб дізнатися, через скільки ОСОБА_9 буде на ринку. Просив він так ОСОБА_8 кілька разів. ОСОБА_7 казав, що буде часто телефонувати ОСОБА_2, оскільки в останнього не було коштів на рахунку телефону. Коли приїхав ОСОБА_6 - він і ОСОБА_8 підійшли до ОСОБА_6, і почали спілкуватися. У ході спілкування мимо них пройшов чоловік у брудному одязі зовні схожий на «БОМЖа». На прохання ОСОБА_6 ОСОБА_2 покликав вказану особу і запропонував йому працювати у ОСОБА_6, на що той погодився і сів у машину до ОСОБА_6. Після цього ОСОБА_6 поїхав. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_8 поїхали в с. М-Погорілове, за «КамАЗом»ОСОБА_8. Перебуваючи в с. М-Погорілове ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_7 і ОСОБА_2 повідомив йому, що ОСОБА_6 виїхав, але не один, разом з ОСОБА_6 в машині знаходиться бухгалтер і БОМЖ, якого ОСОБА_9 взяв собі для  роботи в якості чабана. Увечері цього ж дня 15.08.06 приблизно о 19.00 год. ОСОБА_2 на мобільний телефон зателефонував Юсіф і повідомив, що ОСОБА_7 всіх їх підставив, а сам поїхав. Також Юсіф попросив підсудного, щоб той нікому не говорив про те, що Юсіф перебував у м. Миколаєві. Після цього йому подзвонив ОСОБА_7 і попередив, щоб ОСОБА_2 нікому не говорив про те, що той знаходився в м. Миколаєві. Після цього ні з Юсіфом, ні з ОСОБА_4 підсудний зв'язок не підтримував, і їх не бачив. У потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_2 за те, що сталося, просить пробачення.

Покази ОСОБА_2 спростовуються, а винна підсудного підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, а саме.

З показів потерпілого ОСОБА_6 слідує, що він з підсудним мав приятельські відносини та підсудний часто приїздив до нього додому. Одного разу ОСОБА_6 просив допомогти відкрити кафе ОСОБА_4, але той йому відмовив, знаючи про кримінальну діяльність останнього. В серпні 2006 року, за кілька днів до нападу, йому на мобільний телефон часто телефонував ОСОБА_2 та пропонував, то поїхати відпочити на море, то виїхати на рибалку, потерпілий відмовлявся, тому що в серпні в такий час йде збирання зернових та в нього не було вільного часу. На черговий такий дзвінок ОСОБА_2 ОСОБА_6 його вилаяв та заборонив йому телефонувати. Після того, як потерпілий так жорстко вилаяв його, той не наважився б особисто телефонувати ОСОБА_6 ще раз. В неділю 13 серпня 2006 року, йому зателефонував ОСОБА_8 та з'ясував, коли ОСОБА_6 буде в м. Миколаєві, та той відповів, що планує приїхати до м. Миколаєва у вівторок 15.08.2006 року. У день нападу, 15.08.2006 року, ОСОБА_6 на власному автомобілі з бухгалтером ОСОБА_10 приїхав до м. Миколаєва у справах та на його мобільний телефон кілька разів дзвонив ОСОБА_8, питав, коли той під'їде на ринок «Баштанський», такі часті дзвінки з одного і того ж приводу ОСОБА_6 здивували та дещо роздратували. Приїхавши до вказаного ринку ОСОБА_6 зустрів там ОСОБА_8 та ОСОБА_2 Коли вони спілкувались між собою –повз них проходили двоє неохайно одягнених чоловіків. ОСОБА_6 нагадав ОСОБА_2, що той обіцяв йому знайти чабана та вказав на цих чоловіків. На прохання ОСОБА_6 ОСОБА_2 підійшов до вказаних чоловіків, поспілкувався з ними та повідомив ОСОБА_6, що вони нехороші, що у них татуювання, такі ОСОБА_6 не підійдуть та ОСОБА_2 знайде йому інших працівників. Тоді ОСОБА_6 самостійно покликав одного з чоловіків зовні схожих на «БОМЖів», один з яких на ім’я ОСОБА_11 погодився працювати чабаном у ОСОБА_6 та на його пропозицію –сів до ОСОБА_6 в автомобіль, в якому знаходилася бухгалтер ОСОБА_10 ОСОБА_6 ще деякий час пробув на ринку та після цього разом з бухгалтером та чоловіком на ім'я ОСОБА_11 поїхав до с. Лоцкине, в 5 кілометрах від якого знаходиться його господарство. По дорозі в с. Лоцкине ОСОБА_6 висадив бухгалтера ОСОБА_10 та поїхав далі по польовій дорозі до власного господарства, приблизно о 13.30 год. проїжджаючи біля лісосмуги, ОСОБА_6 помітив стоячий по середині польової дороги автомобіль ВАЗ 2101 темно-зеленого кольору, біля автомобіля знаходився невідомий йому чоловік, як в подальшому виявилось - ОСОБА_5, ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, щоб з’ясувати, що сталось та  допомогти і вказаний чоловік ударив ОСОБА_6 кулаком в голову, з лісосмуги вибігли інші особи, одягнені у камуфляжну форму, на обличчях у них були маски, в одного з них був при собі предмет, схожий на автомат Калашникова. ОСОБА_6, не зважаючи на опір, збили з ніг та почали наносити численні удари, після одного з яких ОСОБА_6 втратив свідомість. Коли ОСОБА_6 прийшов в себе –він був у якійсь машині (як зрозумів ОСОБА_6 –то був його автомобіль PRADO»), зі зв’язаними скотчем руками та з мішком на голові. Через якийсь час, автомобіль зупинився і ОСОБА_6 почали витягувати з автомобіля. У процесі розмови невідомих осіб між собою, ОСОБА_6 почув ім’я «Хасан», йому було відомо, що таке прізвисько мав ОСОБА_7 Після цього потерпілого спустили в якийсь підвал та там залишили. Самостійно розв'язавши руки і знявши мішок з голови, ОСОБА_6 виглянув на вулицю, де побачив ОСОБА_7, який був без маски, у колі інших чоловіків. Потерпілий повернувся назад до підвалу знайшов там палку, поклав її біля себе та зімітував, що його руки зв’язані позаду спини. До бункеру спустився один із нападників та повідомив йому, що оскільки замовник не з’явився –вони йому нічого не зроблять та вийшов. Через деякий час, коли голоси на вулиці затихли, ОСОБА_6 самостійно вийшов з бункера і на своєму автомобілі yota PRADO», який стояв неподалік, упертий в дерево та без акумулятора, дістався до лікарні. Після нападу з одягу у ОСОБА_6 залишився тільки труси і шкарпетки. Бампер і крило машини було пошкоджено об дерево. В результаті розбійного нападу у ОСОБА_6 було викрадено 800 грн. Після нападу ОСОБА_6 тривалий час лікувався та його в лікарні провідували земляки, але ОСОБА_2, незважаючи на їх попередні добрі стосунки, - не приїздив до нього.  Вимог матеріального характеру до підсудного у потерпілого немає.

Зі свідчень ОСОБА_10 слідує, що вона працює бухгалтером в ФГ «Каспій», головою якого є ОСОБА_6  15.08.2006 року зранку вона разом з ОСОБА_6 на його автомобілі PRADO»поїхала до м. Миколаєва у справах фермерського господарства (укладати угоди з підприємством «Нібулон») після цього, ОСОБА_6 разом з нею поїхав до одного з ринків м. Миколаєва, що розташований на вул. 13-а ОСОБА_1. Протягом вказаного часу ОСОБА_6 на мобільний телефон кілька разів хтось телефонував та ОСОБА_6, повторював, що вже їде і, при цьому, був роздратований цими дзвінками. З цього ОСОБА_10 зробила висновок, що дзвонила одна і та ж особа та відносно одного і того ж питання. Доїхавши до ринку «Баштанський», розташованого по вул. 13-а ОСОБА_1, ОСОБА_6 зупинив свій автомобіль неподалік від зупинки  громадського транспорту. ОСОБА_10 залишилась в автомобілі, а ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, та з кимсь спілкувався. Через деякий час ОСОБА_6 повернувся разом з чоловіком, зовнішній вигляд якого нагадував «БОМЖа». ОСОБА_6 відкрив задні двері свого автомобіля та посадив вказаного чоловіка, а сам пішов до ринку. Через декілька хвилин до автомобіля підійшов ОСОБА_2 та запропонував вказаному чоловіку залишитись, той відмовився. Через кілька хвилин ОСОБА_2 знову повернувся та знову запропонував «БОМЖу»залишитись та він йому в м. Миколаєві знайде роботу, на що останній знову відмовився. Після цього вона, разом з ОСОБА_6 та вказаним чоловіком поїхали до с. Лоцкине Баштанського району Миколаївської області, де ОСОБА_10 вийшла, а ОСОБА_6 поїхав далі додому. Приблизно через дві години після цього їй повідомили, що ОСОБА_6 зник.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що володіє кафе «Едельвейс», розташованим на території ринку «Торгсервіс», по вул. Космонавтів, 156-а м. Миколаєва. Добре знайомий з підсудним та потерпілим. ОСОБА_2, як і інші земляки був частим відвідувачем його кафе. За певний час до нападу на ОСОБА_6 ОСОБА_2 хвалився, що якась фірма найближчим часом виплатить йому 200 тисяч доларів США за прийом металобрухту, ОСОБА_11 такі повідомлення ОСОБА_2 не сприйняв всерйоз, оскільки ОСОБА_2 вів свої справи непослідовно та не мав особливих успіхів. Крім того, ОСОБА_2 він часто бачив в оточенні людей, пов'язаних з кримінальними структурами, в тому числі, і з ОСОБА_4 на прізвисько «Хасан». Після нападу на ОСОБА_6 ОСОБА_2 протягом двох тижнів перестав приходити в кафе і взагалі не з'являвся, після цього з’явився та всіляко намагався триматись на виду у земляків. Після того, як правоохоронними органами був затриманий ОСОБА_4, –ОСОБА_2 зник з міста взагалі. ОСОБА_11 був присутнім в судовому засіданні по розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за напад на ОСОБА_6 і підсудний ОСОБА_4 у залі суду дав свідчення про те, що саме ОСОБА_2 повідомляв йому пересування ОСОБА_6 в день нападу на останнього, він повідомляв ОСОБА_4, що ОСОБА_6 везе з собою в машині чабана.

Зі свідчень ОСОБА_9 слідує, що він займається підприємництвом на ринку «Торгсервіс», 15.08.2006 року вранці він зустрів на ринку ОСОБА_2, який був разом з ОСОБА_8, всі троє сіли за столик у кафе пити чай. ОСОБА_2 у його присутності неодноразово просив ОСОБА_8 зателефонувати ОСОБА_6, і запитати коли той приїде. На такі прохання ОСОБА_8 декілька разів телефонував ОСОБА_6 та повідомив ОСОБА_2, що ОСОБА_6 вилаяв його (ОСОБА_8Н.) за такі часті телефонні дзвінки. За весь вказаний час хтось також телефонував на мобільний телефон ОСОБА_2 той відхиляв дзвінок та відходив вбік і там спілкувався по телефону, повертаючись за столик говорив присутнім, що телефонував хтось з родичів по питанню грошей. ОСОБА_2 зовні виглядав знервовано. Після того, як на ринок приїхав, побув там та поїхав звідти ОСОБА_6, ОСОБА_2 повідомив, що піде додому, але раптово передумав та попросився поїхати з ним та ОСОБА_8 до с. Мішковка за «КамАЗом», ОСОБА_2 навіть не зупинило те, що в автомобілі не було заднього сидіння, а він був у чистому світлому одязі та міг забруднитись. В с. М-Погорілове ОСОБА_2 хтось телефонував та він відходив від них вбік і розмовляв по телефону. Протягом всього вказаного дня (15.08.2006 року) невідомих та сторонніх осіб поруч з ними та ОСОБА_2 не було.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що приблизно за місяць до нападу на ОСОБА_6 ОСОБА_2 повідомляв, що найближчим часом певна організація (фірма) сплатить йому 200 тисяч доларів США, при цьому, ОСОБА_2 в розмові з ОСОБА_12 казав, що він (ОСОБА_2М.) заборгував ОСОБА_6 близько півтори тисячі доларів США за металобрухт та ОСОБА_6 набридає йому нагадуваннями за вказаний борг. ОСОБА_2 спілкувався з ОСОБА_4, який займався незаконною діяльністю, в тому числі свого часу вимагав кошти і від ОСОБА_2 (але в подальшому їх відносини покращилися), і від ОСОБА_12, та наполегливо вимагав у ОСОБА_6 допомогти йому грошима у відкритті кафе та придбати автомобіль.

Зі свідчень ОСОБА_8 слідує, що 15.08.2006 року ОСОБА_2 вранці прийшов на ринок, де часто зустрічаються їх земляки. Того дня ОСОБА_2 був чимось дуже стривожений, нервовий. Сидячи з ними в кафе біля ринку ОСОБА_2 кілька разів прохав ОСОБА_8 зателефонувати ОСОБА_6 та запитати, - коли той приїде на ринок, пояснюючи це тим, що на його (ОСОБА_2М.) телефоні нема коштів для дзвінка. За період часу, протягом якого вони з ОСОБА_2 та ОСОБА_9 сиділи в кафе, - ОСОБА_2 на мобільний телефон часто телефонували та він, спочатку відхиляючи виклик, - відходив на кілька метрів та розмовляв по телефону, повертаючись на місце, ОСОБА_2 казав, що то дзвонить його дочка та просить гроші. По приїзді на ринок ОСОБА_6 ОСОБА_2 був біля нього та коли той (ОСОБА_6Г.) вирішив взяти на роботу одного з «БОМЖів»- ОСОБА_2 відмовляв ОСОБА_6, мотивуючи це тим, що вказаний чоловік має татуювання і може покрасти майно ОСОБА_6 Після від’їзду ОСОБА_6 з ринку ОСОБА_2 забажав поїхати з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за «КамАЗом», його не спинило навіть те, що в автомобілі, яким збирались їхати, не було заднього сидіння і він був забруднений кров’ю тварин, а ОСОБА_2 був в білому та чистому одязі. По приїзду в с. М-Погорілове, де гаражувався та ремонтувався «КамАЗ», ОСОБА_2 на мобільний телефон хтось зателефонував та він, озираючись, відійшов за автомобіль та ОСОБА_8 почув, як ОСОБА_2 повідомив комусь по телефону, що «він поїхав не один». ОСОБА_8 був присутнім в судовому засіданні по розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за напад на ОСОБА_6 і підсудний ОСОБА_4 у залі суду дав свідчення про те, що саме ОСОБА_2 повідомляв йому пересування ОСОБА_6 в день нападу на останнього, повідомляв, що той везе з собою чабана, особи, що готували напад –ночували у ОСОБА_2 і ОСОБА_2 мав в подальшому отримати від сім’ї потерпілого та передати їм кошти за викуп ОСОБА_6 Протягом всього вказаного дня (15.08.2006 року) невідомих та сторонніх осіб поруч з ними та ОСОБА_2 не було.

Зі свідчень ОСОБА_13, слідує, що ОСОБА_6 допомагав ОСОБА_2 вести бізнес. ОСОБА_13, працюючи разом з ОСОБА_2, знав від останнього, що той підтримує відносини з азербайджанцем на прізвисько «Хасан», який веде кримінальний спосіб життя, та ОСОБА_2 часто вечорами зустрічається з ОСОБА_4 десь в районі кінотеатру «Юність», вони давно знайомі з ОСОБА_2, мають спільні інтереси та планують напад на ОСОБА_6, а саме - викрасти того з метою вимагання грошей від його близьких. Приблизно в березні - квітні 2004 року в ході спілкування з ОСОБА_2 останній розповів йому про те, що у нього є намір викрасти ОСОБА_6, тримати того десь у потаємному місці, а з родичів вимагати викуп. Подібні розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_13 відбувались декілька разів.

Зі свідчень одного із співучасників у злочинах ОСОБА_5 (засуджений Заводським районним судом м. Миколаєва за ст.ст. 146 ч.2, 187 ч.4 КК України) слідує, що влітку 2006 року ОСОБА_4 запропонував йому вчинити розбійний напад на одного з фермерів, який при собі возить крупні суми грошей, з метою отримання грошових коштів (як в подальшому виявилось –це був ОСОБА_6Г.), ОСОБА_5 погодився на це. Після цього, вони з ОСОБА_4 їздили до м. Одеса, де зустрілись з азербайджанцем на ім’я Юсіф (Юсуф), який повідомив, що неодноразово намагався скоїть напад на вказаного фермера, але це йому не вдавалося. Вони обговорили подробиці нападу, а саме: потрібно було дочекатися, коли фермер буде їхати з міста Миколаєва або в місто Миколаїв зі свого села та на польовій дорозі влаштувати засідку. При цьому один із співучасників повинен буде імітувати поломку автомобіля і при наближенні фермера подати знак зупинитися, після того, як фермер зупинить свій автомобіль, інші співучасники, які перед цим ховалися в лісі, повинні будуть напасти на фермера і заховати того в лісовому масиві «Мар'їна Роща». Для реалізації такого плану необхідна була інформація про пересування фермера, та для цього потрібен співучасник, який знаходиться поруч і знає про пересування і плани фермера. Юсіф і Хагані розповіли ОСОБА_5, що є така людина, якого звуть ОСОБА_3 і який підтримує близькі стосунки з вказаним фермером. Тоді ж Юсіф вказав, що візьме з собою про всяк випадок автомат Калашникова, оскільки у фермера також може бути зброя. Після вказаної зустрічі ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 в м. Миколаєві зустрілись з ОСОБА_3, з розмови ОСОБА_5 зробив висновок, що ОСОБА_3 в курсі запланованого нападу на фермера та саме він повинен повідомити іншим співучасникам день нападу, про те, коли фермер виїде, з ким буде їхати і іншу важливу інформацію. Після цього ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 ще кілька разів зустрічався з ОСОБА_3, де обговорювали деталі нападу, що готувався, співучасники визначили, що всі отримані від нападу гроші, будуть поділені порівну між усіма співучасниками, в тому числі і ОСОБА_3. Перед нападом ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 та іншим співучасником оглянули місце, де збирались скоїти напад, та вибрали місце, де планували утримувати фермера. За день до нападу ОСОБА_4 чи Юсіфу зателефонував ОСОБА_3 і розповів, що наступного дня фермер планує поїздку до м. Миколаєва. Того ж дня до м.Миколаєва приїхав Юсіф з двома азербайджанцями, всі вони зупинились у ОСОБА_3. В день нападу, слідуючи заздалегідь погодженому плану, вони поставили автомобіль ВАЗ на польовій дорозі біля с. Лоцкине, ОСОБА_5 залишився біля автомобіля та відкрив капот, імітуючи поломку автомобіля, інші сховались в найближчій лісосмузі. Чи то Хагані, чи то Юсіфу зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що фермер скоро буде їхати повз них, але в машині той не сам, а з ним жінка - бухгалтер і чоловік-бомж. Порадившись, вони вирішили все одно здійснити напад. Через деякий час до вказаного місця під’їхав фермер на автомобілі «Тойота Прадо», коли останній підійшов до ОСОБА_5, - той вдарив фермера в обличчя, з лісу вибігли інші співучасники і стали бити фермера, коли фермер перестав відбиватися, його зв’язали приготованим заздалегідь скотчем та на його ж автомобілі «Тойота»відвезли до заздалегідь обраного місця утримання потерпілого. Під час нападу ніхто не звернув увагу –куди зник чоловік, що їхав разом з ОСОБА_6 в автомобілі. Приїхавши до лісового масиву біля с Мар?ївка, фермера помістили до бункера та ОСОБА_5 охороняв його. Співучасники стали обговорювати, що далі робити, оскільки свідок втік. Щоб дізнатись про обстановку зателефонували ОСОБА_3, який, знаючи, що після нападу фермера будуть утримувати в бункері, за планом мав бути на очах у своїх земляків, а також, використовуючи свої знайомства з близькими та рідними фермера повідомляти нападникам про всі їх дії, пов'язані з розшуком їхнього родича. З розмови з ОСОБА_3 було помітно, що він був якийсь знервований та просив їх повертатись до м. Миколаєва. Після цього всі відключили свої мобільні телефони і, залишивши фермера, покинули вказане місце. ОСОБА_3 зі спільних обговорень плану нападу на ОСОБА_6 знав про те, що вони планували побити фермера, щоб придушити опір, а також знав і про те, що після цього мали намір утримувати ОСОБА_6 в бункері проти волі останнього, також планували забрати з місця нападу автомобіль фермера, в протилежному випадку можливо було швидко виявити місце вчинення злочину, тому ще при обговоренні плану нападу було вирішено відігнати автомобіль в інше місце, де його і залишити (т. 2 а.с. 1-5, 137-144, 174-176).

З протоколу очної ставки від 05.12.2006 року слідує, що на очній ставці між ОСОБА_2 та ОСОБА_13 останній підтвердив та наполіг на наданих ним раніше свідченнях, стосовного того, що ОСОБА_2, ще в квітні-травні 2004 року кілька разів розповідав ОСОБА_13 про свої наміри спільно з іншими особами вчинити напад на ОСОБА_6 та утримувати його з метою отримання від його родичів грошових коштів. (т.1 а.с. 126-128).

З протоколу пред'явлення свідкові ОСОБА_5 фотознімків для впізнання від 19.08.2010 року та довідки слідчого від 19.08.2010 року слідує, що в ході проведення впізнання ОСОБА_5 за рисами обличчя впізнав чоловіка зображеного на знімку №4, як особу на ім'я ОСОБА_3, який повідомляв про час і маршрут пересування ОСОБА_6 для подальшого нападу на нього, вказаним чоловіком виявився ОСОБА_2 (т.2 а.с.145-146, 147).

З протоколу очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 слідує, що ОСОБА_2 під час проведення вказаної слідчої дії визнав, що приймав участь в обговоренні з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 плану нападу на ОСОБА_6 та телефоном повідомляв їх про пересування ОСОБА_6 та наявність в його автомобілі пасажирів. (т. 2 а.с. 149-151).

З протоколу огляду місця події від 15.08.2006 року слідує, що місцем вчинення злочину є ділянка місцевості, розташована на відстані 1,5 км. від с. Лоцкине Баштанського району Миколаївської області вздовж залізничних шляхів, де виявлено та вилучено предмети, що мають доказове значення у справі: мобільний телефон antech», туфель білого кольору, чоловіча сорочка з коротким рукавом білого кольору з плямами бурого кольору. Також виявлено слід волочіння від вказаного місця у бік лісосмуги. (т. 1 а.с. 20-21).

З протоколу огляду місця події від 16.08.2006 року слідує, що місцем вчинення злочину є ділянка місцевості, розташована в лісовому насадженні «Мар'їна Роща»Баштанського району Миколаївської області, на якій мається вхід у бункер. У ході огляду місця події виявлено і вилучено предмети, що мають доказове значення у справі: рулон скотча з надірваними кінцями. У бункері виявлено та вилучено брюки світлого кольору з ременем коричневого кольору. (т. 1 а.с. 22-23).

З протоколу огляду від 15.08.2006 року транспортного засобу - автомобіля «Тоуота PRADO», (н.з. ВЕ 1096 АЕ) слідує, що на вказаному автомобілі виявлено ушкодження у вигляді вм'ятин переднього правого крила і переднього бампера з правого боку. У салоні автомобіля, на передньому водійському, задньому сидінні, на підлозі позаду виявлено плями бурого кольору (т. 1 а.с. 24-25).

З протоколу огляду місця події від 17.01.2008 року слідує, що на ділянці місцевості, розташованій в лісовому насадженні «Мар'їна Роща»Баштанського району Миколаївської  області, виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на автомат, патрони в кількості 30 шт. в поліетиленовому пакеті. (т. 1 а.с. 244-245).

Згідно з протоколом огляду предметів від 16.09.2006 року - в ході огляду оглянуті наступні предмети: чоловіча бавовняна сорочка з коротким рукавом білого кольору з плямами бурого кольору, туфель зі шкіри бежевого кольору 45 розміру, мобільний телефон «Pantech», штани чоловічі бавовняні бежевого кольору, рулон скотчу зі слідами розриву на краю (т.1 а.с. 70).

Згідно з висновком судово-балістичної експертизи №1664 від 22.08.2008 року, - наданий на експертизу автомат, вилучений 17.01.2008 року при проведенні оперативно-розшукових заходів в урочищі «Мар'їна Роща»Баштанського району Миколаївської області є ручною средньоствольною нарізною бойовою вогнепальною зброєю - 5,45-мм автоматом Калашникова АК-74 №1149931, 1981 року випуску, виробництва Іжевського машинобудівного заводу. У конструкцію автомата саморобним способом внесені зміни шляхом укорочення стволу до залишкової довжини 307 мм і відпилювання прикладу. Автомат придатний для проведення пострілів у режимах одиночного й автоматичного вогню. Надані патрони призначенні для стрільби з автомата Калашникова АК - 74, АКС - 74, АКС - 74В, АК - 74М, КК-105 та ін., автомата Ніконова («Абакан»), кулеметів Калашникова РПК-74, РПКС-74. Крім того, дані патрони можуть використовуватися в переробленій і саморобній зброї. Надані набої є боєприпасами. Патрони придатні до стрільби. (т. 1 а.с. 261-266).

Згідно з протоколом огляду предмета від 16.10.2008 року, в ході проведення якого оглянутий автомат Калашникова АК-74 № 1149931, 1981 року випуску, виробництва Іжевського машинобудівного заводу, та 24 патрони. (т. 1 а.с. 268-269).

Вилучені в ході проведення слідчих дій предмети визнанні по справі речовими доказами: чоловіча бавовняна сорочка з коротким рукавом білого кольору з плямами бурого кольору, туфель зі шкіри бежевого кольору 45 розміру, мобільний телефон », брюки чоловічі бавовняні бежевого кольору, рулон скотчу зі слідами розриву на краю, автомат Калашникова АК-74 №1149931, 1981 року випуску, виробництва Іжевського машинобудівного заводу, 24 патрони. (т. 1 а.с. 71, 270).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №275/108 від 31.10.2006 року у ОСОБА_6 мались тілесні ушкодження в виді струсу головного мозку, ран в тім'яній області зліва, рани лівої вушної раковини, рани в правій надбрівній області, гематоми правого ока, множинних саден на тулубі в поперековій області, крововиливу нижньої губи, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я (т. 1 а.с. 95-97).

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва Миколаївської області, яким засудженого одного зі співучасників ОСОБА_5, встановлено, що ОСОБА_5 спільно з іншими особами при вчиненні нападу діяв на підставі наданої інформації іншою особою, яка діяла зі спільним умислом. (т.2 а.с. 223-226).

З вироку Баштанського районного суду Миколаївської області від 01.04.2009 року та ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 11.06.2009 року, слідує, що одного зі співучасників ОСОБА_4 засуджено за ст. 187 ч.2 КК України, провадження у справі за ст. 146 ч.2, ст. 289 ч.3 КК України –закрито, оскільки не отримано дозволу на притягнення ОСОБА_14 до відповідальності за вказаними статтями від правоохоронних органів країни, що його видала (т.2 а.с. 229-235, 236-238).

З показів одного із співучасників ОСОБА_4 (засуджений за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області та Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області за ст. 187 ч.2 КК України) слідує, що на його прохання інші співучасники вчинення злочину ночували перед нападом у ОСОБА_2 ОСОБА_2 в день нападу на його (ОСОБА_4І.) дзвінки повідомляв про пересування ОСОБА_6 та що той їде не один. ОСОБА_4 не погрожував ОСОБА_2 і не чинив на нього жодного тиску, у останнього не було підстав боятись його.  

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у скоєному і кваліфікує його дії:

за ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України, як пособництво в незаконному позбавленні волі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань із застосуванням зброї;

за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 187 КК України, як пособництво в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу та погрозою застосування такого насильства (розбої), вчиненому за попередньою змовою групою осіб;

за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 289 КК України, як пособництво в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого.

На підставі ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957 року, ратифікованої Україною відповідним Законом від 16.01.1998 року, дозвіл на притягнення ОСОБА_2 (виданого правоохоронними органами Російської Федерації для притягнення до відповідальності за ст. 187 ч.2 КК України) до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 289 КК України надано Генеральною прокуратурою Російської Федерації 29.09.2010 року (т.2 а.с. 182-183).  

Об’єктивні дані, що містяться в протоколах огляду місця пригоди (транспортного засобу –автомобіля A PRADO»(н.з. ВЕ1096АЕ), місцевості, предметів), в висновках судово-медичних, судово-балістичних експертиз, наявність речових доказів, узгоджуються з показами свідків по справі, потерпілого, самого підсудного в частині обставин підготовки до скоєння злочинів (розбійного нападу, заволодіння транспортним засобом, позбавлення волі) та обставин вчинення суспільно-небезпечних діянь за попередньою змовою групою осіб.

Покази співучасника у вчиненні злочинів ОСОБА_4, які той дав при розгляді справи в суді, суд оцінює критично та вважає допустимими та достовірними тільки ті його покази, які узгоджуються з сукупністю інших доказів. Пояснення ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 не знав про подробиці нападу, що готувався, спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів (показами самого ОСОБА_2, показами ОСОБА_5, ОСОБА_13Г, ОСОБА_6, протоколами очних ставок між вказаними особами та іншими доказами). Доводи ОСОБА_4 стосовно того, що ОСОБА_2 не був знайомий з ОСОБА_5 та між собою вони не спілкувались  також спростовуються наявними у справі фактичними даними про те, що вказані особи (ОСОБА_2 та ОСОБА_5В.) спілкувались безпосередньо по телефону ще за п’ять днів до нападу на ОСОБА_6 (т.2 а.с. 191-196).

Оспорюючи покази ОСОБА_5, ОСОБА_13 та потерпілого ОСОБА_6, підсудний посилається на обмову з їх боку. Але переконливої причини цього не навів та не заперечував відсутність з вказаними особами неприязних відносин.

Пояснення ОСОБА_2 стосовно того, що він скоїв пособництво, боячись ОСОБА_4 спростовані показами самого ОСОБА_4, показами ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які вказали, що ОСОБА_15 та ОСОБА_4 підтримували давні відносини, намагались спільно вести бізнес та в день вчинення злочинів жодних осіб, які б могли чинити на ОСОБА_2 психологічний чи фізичний тиск не було.  

В зв’язку з цим, покази підсудного, дані ним в ході досудового слідства, наявні в матеріалах справи та дослідженні в судовому засіданні (в тому числі, надані при проведенні очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_2М.), суд вважає допустимими доказами, та достовірними тільки ті його покази, котрі узгоджуються з сукупністю інших доказів по справі (показів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_13, речовими доказами, фактичними даними, що містяться в протоколах слідчих дій та інш.).

Всі вказані докази у своїй сукупності свідчать про причетність ОСОБА_2 до інкримінованих йому злочинів та підтверджують, в тому числі, і суб’єктивну сторону інкримінованих ОСОБА_2 злочинів.

При призначенні підсудному покарання суд враховує особу винного, який за місцем утримання (Миколаївський СІЗО) характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх (одна з яких - ОСОБА_16 ОСОБА_3 огли хворіє на гострий лейкоз) та одну малолітню дитину, характер вчинених ним злочинів, що віднесені до категорії злочинів середньої тяжкості (ч. 2 ст. 146 КК України), тяжких злочинів (ч. 2 ст. 187 КК України) і особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 289 КК України), суд також враховує роль та ступінь участі ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів.

При вирішенні питання про застосування додаткового покарання, суд враховує характер та тяжкість наслідків, що наступили в результаті вчинення підсудним злочинних діянь, його роль та характер участі у вчиненні вказаних злочинів, та вважає за необхідне призначити винному додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Доля речових доказів по справі: чоловічої бавовняної сорочки з коротким рукавом білого кольору з плямами бурого кольору, туфлі зі шкіри бежевого кольору 45 розміру, мобільного телефону tech», брюк чоловічих бавовняних бежевого кольору, рулону скотчу зі слідами розриву на краю, автомата Калашникова АК-74 № 1149931, 1981 року випуску, виробництва Іжевського машинобудівного заводу, та 24 патронів. (т. 1 а.с. 71, 270), - вирішена вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 01.04.2009 року (т.2 а.с. 229-235)

          На  підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323; 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 187, ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання:  

-          за ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України в виді одного року позбавлення волі;

-          за ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 187 КК України в виді семи років позбавлення волі з конфіскацією ј частини належного йому майна;

-          за ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 289 КК України в виді семи років трьох місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття покарання призначити сім років три місяці позбавлення волі з конфіскацією ј частини належного йому майна.

Строк відбуття покарання рахувати з 25.11.2009 року.

В строк відбуття покарання зарахувати час перебування ОСОБА_2 під вартою з 06.12.2006 року по 16.12.2006 року.

Запобіжний захід відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити попередній –тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція в п’ятнадцятидобовий термін.